Статтю присвячено аналізу деяких праць вітчизняного та зарубіжного мовознавства в царині невербальної комунікації; окреслено перспективи розвитку паралінгвістики у зв’язку з фразеологічним фондом української мови.

У статті йдеться про особливості використання невласне прямої мови в новелах М. Коцюбинського. Невласне пряма мова розглядається як стилістичний прийом відтворення внутрішнього мовлення персонажів. Виділено комунікативні ...

Автор аналізує маркери конфлікту, які є стилістично й емоційно нейтральними лексемами, доводячи, що ці мовні елементи, за певних умов, мають здатність порушувати процес спілкування, створюють основу вербального міжособистісного ...

У статті розглядається функціонування непродуктивних кольоронайменувань та їхніх похідних у староукраїнській мові (XI–XIII ст.). Засвідчено сполучуваність номенів, розглянуто використання лексем сірий, коричневий, зелений ...

Описано систему способів неузуального словотворення, що є перспективним напрямком у теорії деривації. Можливість виникнення образу і ступінь його яскравості залежить від характеру значень лексичних одиниць, на основі яких ...

У статті проаналізовано нову лексику, вжиту в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», з погляду словотвірної структури. Матеріал описано відповідно до способів словотвору, словотвірних типів та словотвірних ...

Проаналізовано новотворення іменників з процесуальним значенням. Тенденція до зростання загальної кількості віддієслівних іменників - назв дій вплинула на регулярність словотвірних типів з дериваторами -ння, -ізація ( ...

У публікації репрезентовано дискурсивні особливості мовних кліше як стереотипних одиниць у мові сучасних українських медіа. Значення мовних кліше у новітньому медіадискурсі осмислено в контексті глобальної клішованості.

Проаналізовано глибокі й серйозні дослідження науковця-славіста Олександра Царука, присвячені історичним аспектам української мови. У його працях простежується наукова сумлінність, виваженість висновків, оригінальність ...