У статті аналізуються філософські підходи до вирішення проблеми науковості історії. Доведено, що усі специфічні особливості історичної науки цілком вписуються у
сучасне розуміння суті наукової діяльності.
Розглядаються основні положення неокантіанської філософії історії; обґрунтовується теза про методологічну спадковість між основними ідеями неокантіанства і сучасною наративною філософією історії.
В статті розглядається проблема історичного нарративу у філософії історії. Зокрема увага зосереджується на дослідженні різноманітних підходів щодо його структури, літературної форми, природи та авторства. Подальше вивчення ...
Арешенков, Юрій Олександрович(КПІ ДВНЗ "КНУ", 2013)
Простежується формування концептуального змісту понять воля, правда, сила в поетичному дискурсі "Кобзаря". З’ясовується роль ад'єктивних поширювачів у семантичному зближенні контекстуально детермінованої ланки концептуалізованих ...
У статті з'ясовано роль і місце соціолінгвістичної компетентності у формуванні україномовної особистості студентів-іноземців. Зроблено акцент на біблійній фразеології як одному зі складників окресленої компетентності, ...
У статті досліджено інтерпретацію українськими письменниками сформованих в українській фольклорній традиції світоглядних констант, що відображають тип мислення, свідомості носіїв мови. Проаналізовано мовну картину світу, ...
У статті акцентовано на дискусійних моментах реформування українського правопису; обґрунтовано деякі запроектовані правописні зміни, орієнтовані на так званий харківський правопис 1928 року, скеровані насамперед на відновлення ...
У статті акцентовано на специфіці жанрової системи соціально-побутового фольклору, його здатності концентрувати риси української національної ментальності та ознаки традиції. Врахування характерних рис та особливостей ...
Розглядаються теорії історичного наративу (оповіді) в аналітичній філософії історії. Вирізняються їх характерні риси: формалізований метод дослідження, націленість на аналіз структури і логіки висловлювань історичної ...
Тези присвячено обгрунтуванню дидактичної системи організації пошуково-інформаційної діяльності у процесі формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей. Описано етапи модернізації ...
У тезах розкрито подійно-біографічний метод вивчення концепту «життєвий шлях» (на матеріалі поезій Любові Голоти). Виокремлено групи складників концепту: життя, шлях, вікно, вік, природа, початок-кінець.
У статті розглядається «самособоюнаповнення» В. Стуса як поетичне кредо митця та оригіналі «і філософія, що своїми джерелами має «філософію серця» Г. Сковороди, створення себе як «великої ентелехії" Й. В. Гете, обряди ...
У статті розглянуто різновиди власних назв, що входять до складу астрономічних термінологічних словосполучень. Визначено семантичні групи термінів, що містять власні назви.