Abstract:
Стаття аналізує сучасне вживання поняття «класична філософія» й доводить, що його усталене значення є методологічно непридатним для історико-філософських досліджень. Автор пропонує розглядати це поняття у соціокультурному та методологічному аспектах, трактуючи класичну філософію як значущу основу сучасного філософствування та інструмент упорядкування емпіричного матеріалу. У статті розроблено ідеальний тип «класична філософія» як методологічний інструмент, що спирається на ідею культурної значимості історичних явищ та теоретичного віднесення до цінностей Г. Рикерта, ідею світу 3 як світу об’єктивного змісту знання К.Р. Поппера та ідею актуалізувальної інтерпретації К.Т. Ясперса. The article analyzes the contemporary use of the term "classical philosophy" and argues that its established meaning is unsuitable for historical and philosophical research from a methodological standpoint. The author proposes considering this concept in sociocultural and methodological terms, interpreting classical philosophy as a significant basis for contemporary philosophizing and a tool for organizing empirical material. The article presents an ideal type of "classical philosophy" as a methodological tool, drawing from H. Rickert's ideas about the cultural significance of historical phenomena and theoretical reference to the values, Karl Popper's concept of World 3 as a realm of objective knowledge, and Karl Jaspers' notion of an actualizing interpretation.
