Формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови

Abstract

Дисертаційну працю присвячено дослідженню проблеми формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови. У контексті компетентнісної парадигми освіти актуальності набуває питання гармонійного розвитку особистості, здатної критично мислити, влучно й логічно висловлюватися, комунікувати в різних сферах діяльності. Однією з пріоритетних умов модернізації сучасної школи є формування математичної компетентності здобувачів, що сприяє їхній повноцінній самореалізації упродовж життя. Відтак виникає потреба в розробленні ефективної методики навчання синтаксису української мови, спрямованої на формування математичної компетентності, що передбачає: здатність розв’язувати проблемні ситуації математичними методами, моделювати процеси із застосуванням математичного апарату; готовність послуговуватися математичним, логічним і критичним мисленням під час комунікування в особистісній і суспільній сферах. Метою дослідження є обґрунтування, розроблення й експериментальна перевірка методів, прийомів і засобів формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови. Об’єкт дослідження – процес навчання синтаксису української мови на компетентнісній основі. Предмет дослідження – методи, прийоми, засоби формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису

української мови. У дисертації з’ясовано лінгвістичні засади навчання синтаксису української мови. Відзначено особливу роль синтаксису у формуванні умінь і навичок правильної вербальної комунікації з використанням усіх нормативних правил побудови зв’язних висловлень. Обґрунтовано різні підходи до

дослідження синтаксису, поміж яких визначено три найважливіші: формально- синтаксичний, семантико-синтаксичний, або семантичний, комунікативний, або

функційний. Поєднання аспектів через встановлення взаємозв’язків і взаємодії

продемонстровано в логіко-семантичному, логіко-граматичному, структурно- семантичному, функційно-прагматичному напрямах. Окрім низки провідних, у

навчанні синтаксичної будови мови конкретизовано основні (логічний, комунікативний, когнітивний), що найповніше сприяють розвитку компетентних мовців, здатних спілкуватися в різних життєвих ситуація. Ключовою одиницею синтаксису, що реалізує найважливіші функції мови (комунікативну й пізнавальну), виокремлено речення. Встановлено, що навчання синтаксису на компетентнісній основі порушено у психолого-педагогічних, лінгводидактичних студіях. Категорії «математична компетентність учнів у навчанні української мови» і «математична компетентність учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови» є новими в освітньо-мовному середовищі й недостатньо вивченими. Аналіз наукової літератури уможливив обґрунтування й визначення теоретичних засад формування математичної компетентності в процесі навчання синтаксису української мови. Обґрунтовано змістові характеристики базових понять дослідження: «компетентність», «ключові компетентності», «математична компетентність», «математична компетентність учнів у навчанні української мови», «математична компетентність учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови». Уточнено зміст поняття «математична компетентність» – притаманні людині математичні навички й уміння, сформовані за допомогою знань у процесі навчання, що надають їй унікальну здатність знаходити через

застосування законів математики та логіки істинно правильні рішення в думках, помислах, діях та реалізовувати їх на практиці для повноцінної самореалізації в суспільстві. Потлумачено поняття: «математична компетентність учнів у навчанні української мови» (набуті за допомогою знань у процесі навчання математичні навички й уміння, що надають учням унікальної здатності вивчати українську мову засобами логічного, алгоритмічного, критичного мислення задля правильного їх застосування в різних життєвих ситуаціях); «математична компетентність учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови» (інтегрована здатність особистості здійснювати навчальну й мовленнєву діяльність із використанням математичного апарату (застосовувати математичні методи під час навчання синтаксису; інтерпретувати інформацію різними способами (схема, модель, таблиця, діаграма тощо); формувати поняття; логічно обґрунтовувати власну позицію) та готовність послуговуватися математичним, логічним і критичним мисленням в усному й писемному комунікуванні для повноцінної самореалізації в суспільстві). У роботі обґрунтовано структурні компоненти математичної компетентності: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення ролі математичних знань, умінь і навичок, необхідних у майбутній суспільній і професійній діяльності); когнітивний (розуміння сутності, принципів математичного апарату задля оформлення думок, досягнення мети, перетворення інформації з однієї форми в іншу тощо); логічний (послуговування математичним, логічним, критичним мисленням у навчальній і мовленнєвій діяльності); комунікативний (успішне володіння сукупністю вербальних і невербальних засобів комунікації в різних сферах життєдіяльності). Задля ефективності формування математичної компетентності в процесі навчання синтаксису української мови виокремлено психологічні чинники за компонентами: мотиваційно-ціннісний (мотивація внутрішня – бажання, мета, інтереси, потреби; зовнішня – визнання, очікування); когнітивний (система пізнавальних механізмів, що ґрунтується на здатності до нових знань через відчуття і сприймання, пам’ять й увагу, мислення й уяву); логічний (мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння, абстракція, конкретизація), у процесі яких

здобувачі здатні розв’язувати проблемні питання різної складності, логічно обґрунтовувати думку); комунікативний (манера і стиль поведінки спілкування в різних життєвих ситуаціях, критичне оцінювання власних і чужих думок тощо). Доведено, що навчання синтаксису української мови сприятиме формуванню математичної компетентності учнів 9 класу, якщо реалізувати лінгводидактичні засади: підходи (особистісно орієнтований, компетентнісний, діяльнісний); принципи (загальнодидактичні – традиційні й сучасні, лінгводидактичні – загальнометодичні та специфічні (використання математичного апарату, принцип проблемності, креативності, переконливого обґрунтування позиції); методи (усний виклад учителем матеріалу, бесіда, спостереження учнів над мовою, робота з підручником, метод вправ); прийоми (пояснення, інтерпретація, зіставлення, аналіз, конкретизація, узагальнення, абстрагування, коментування, обговорення, доведення, конструювання,

трансформація, моделювання); систему вправ (когнітивно-розвивальні, логіко- конструктивні, мовленнєво-комунікативні); мережеві засоби (сайти, Google- сервіси, вебзастосунки («QR-Code», «Word Art», «Word Cloud», «Word It Out»,

«Mind», «Canva», «Visme»), онлайн-платформи («Classtime», «Learning Apps», «Learning.ua»). Аналіз навчально-методичного забезпечення з української мови свідчить про те, що в підручниках та посібниках автори дещо обмежено презентують навчальний матеріал, який сприяє формування математичної компетентності. Для оцінювання рівня сформованості математичної компетентності схарактеризовано критерії: аксіологічний (система мотивів і цінностей, що відображають прагнення здобувачів до опанування математичної компетентності, осмислення її необхідності задля повноцінної самореалізації в суспільстві); гносеологічний (здатність мислити, робити логічно обґрунтовані висновки під час засвоєння знань із синтаксису як системи одиниць комунікативної діяльності); технологічний (система знань, що характеризує обізнаність синтаксичної теорії й оволодіння математичним апаратом); інтелектуальний (набір когнітивних здібностей, що уможливлюють

орієнтування в різних життєвих ситуаціях). Виокремлено показники до кожного критерію й ураховано чотирирівневу систему (початковий, середній, достатній, високий) оцінювання сформованості математичної компетентності. Результати діагностування рівнів сформованості математичної компетентності засвідчили середні показники компонентів означеної компетентності, що вказує на потребу впровадження в навчання синтаксису української мови на компетентнісній основі. Доведено необхідність створення методики формування математичної компетентності учнів 9 класу, які потребують послуговування: 1) різними способами інтерпретування інформації (схема, модель, таблиця, діаграма тощо), зокрема за допомогою Google-сервісів, вебзастосунків (ментальна карта, хмара слів, колаж та ін.), що стимулює мислення й творчу уяву, слугує кращому розумінню й запам’ятовуванню навчального матеріалу, сприяє активній діяльності; 2) математичним апаратом (поняття, методи) у процесі навчання синтаксису української мови задля навичок аналізу й узагальнення, формулювання висновків, чіткого й зрозумілого висловлення, доведення власної думки; 3) математичним, логічним і критичним мисленням під час усного й письмового комунікування, що уможливлює встановлення зв’язків між ідеями та аргументами, структуруванню й переконливому обґрунтуванню власної позиції. Відповідно до розробленої програми експериментального дослідження визначено мету й завдання формувального етапу педагогічного експерименту, методи, прийоми, засоби, які забезпечують ефективну реалізацію запропонованої методики. Упродовж означеного етапу розроблено й апробовано систему вправ: когнітивно-розвивальні (сприйняття й усвідомлення нової інформації; порівняння мовних понять, явищ, фактів; формулювання висновків на основі аналізу); логіко-конструктивні (навички граматичного й пунктуаційного оформлення складних речень; готовність до пошуку способів розв’язання завдань, приймати рішення; уміння застосовувати математичний апарат (методи, мова), логічно формулювати думки, доводити власну позицію з аргументуванням); мовленнєво-комунікативні (побудова складних речень за

поданими схемами, сюжетно-тематичними зображеннями, цитатами, визначеннями математичних понять (площа, периметр, арифметичне ціле); доповнення іншими частинами, цитатами; самостійне оформлення мовленнєвих конструкцій (діалог, есе, висловлення, порадник) за поданим текстом або ілюстрацією; висунення припущень; обґрунтоване доведення або спростування думки; формулювання гіпотез; аргументування власної позиції, відповіді; розв’язування комунікативної ситуації). На контрольному етапі педагогічного експерименту з’ясовано, що рівень сформованості математичної компетентності суттєво підвищився в експериментальних класах, тоді як в учнів контрольних груп майже не змінився. Підтверджено ефективність виокремлених підходів, принципів, методів, прийомів, засобів і вправ формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: уперше обґрунтовано методи, прийоми, засоби формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови; уточнено змістове наповнення поняття «математична компетентність»; витлумачено ключові поняття дослідження: «математична компетентність учнів у навчанні української мови», «математична компетентність учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису»; конкретизовано структурні компоненти математичної компетентності (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, логічний, комунікативний); з’ясовано психологічні чинники, що впливають на формування математичної компетентності; визначено підходи (особистісно орієнтований, компетентнісний, діяльнісний), принципи (загальнодидактичні – традиційні й сучасні, лінгводидактичні – загальнометодичні та специфічні (використання математичного апарату, принцип проблемності, креативності, переконливого обґрунтування позиції), методи (усний виклад учителем матеріалу, бесіда, спостереження учнів над мовою, робота з підручником, метод вправ), прийоми (пояснення, інтерпретація, зіставлення, аналіз, конкретизація, узагальнення, абстрагування, коментування, обговорення, доведення, конструювання, трансформація, моделювання), що сприяють формуванню

математичної компетентності здобувачів; створено систему вправ (когнітивно- розвивальні, логіко-конструктивні, мовленнєво-комунікативні) задля

формування математичної компетентності дев’ятикласників під час навчання синтаксису; схарактеризовано критерії, показники й рівні сформованості

математичної компетентності; подальшого розвитку набули теоретико- практичні й психолого-педагогічні аспекти формування математичної

компетентності навчання синтаксису української мови. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні, обґрунтуванні й апробації методів, прийомів і засобів формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови за реформою Нової української школи. Результатами дослідження можуть послуговуватися: 1) учителі української мови в практичній діяльності в закладах загальної середньої освіти; 2) викладачі під час підготовки бакалаврів-філологів на заняттях з методики навчання української мови у вищій школі; 3) консультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників; 4) ментори й коучі навчальних курсів; 5) спікери в організації проведення семінарів, тренінгів, вебінарів. Узагальнені положення, висновки вагомі в розробленні програм, курсів (онлайн-курсів) для навчання

української мови на компетентнісній основі, створенні підручників і навчально- методичного забезпечення (посібників, робочих зошитів) з навчання

української мови; у дослідженнях математичної компетентності в навчанні української мови. Достовірність результатів дослідження забезпечена науковою обґрунтованістю вихідних теоретичних положень і прикладних аспектів дослідження, використанням традиційних та інноваційних методів, упровадженням розробленої методики формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови, аналізом одержаних результатів експериментального навчання. Дисертація не претендує на остаточне розв’язання проблеми формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в

теоретичному обґрунтуванні й розробленні методичного супроводу формування математичної компетентності учнів 9 класу не лише в процесі навчання синтаксису, а й під час навчання української мови загалом (фонетики, лексикології, морфології тощо).