Еволюція реалістичної антропологічної моделі: від класицистичної матриці до соцреалізму

Abstract

Метою статті є осягнення генези реалістичної антропологічної моделі від класицистичної раціонально типізованої матриці до формату «нової людини» соцреалізму. У дослідженні з’ясовано, що антропологічна модель у межах різних художніх систем створюється по-різному й набуває різних смислів і форм: від плаского одно- вимірного персонажа (класицистичний герой як універсальний тип) через типового представника певного класу (реалізм класичної доби) до рельєфного багатопланового характеру з акцентованими соціальними домінантами. Наукову розвідку вибудувано на матеріалі прози материкової України середини ХХ століття. Авторами окрес- лено специфіку найважливіших характеристик соцреалістичного канону: удавана подібність до життя (міме- тизм), історичний оптимізм (опис не того, що є, а того, що має бути), контрастування смислів (полярність), нормативність на жанрово-тематичному рівні. Наративні схеми літератур, що існували в умовах тоталітар- них систем, репрезентують догматичність художнього мислення. Канон у них проявляється як приватне рішен- ня диктатора, мистецтво соціалістичного реалізму по суті є явищем спричиненим вольовим рішенням «вождя», а митці є виразниками рішень і директив правлячої партії. Визначено, що соцреалістичний, як і класицистичний, канон акцентував на виховній ролі мистецтва. Часто герой соцреалізму постає знеособленим ретранслятором ідеологем, реалізуючи принцип імперсональності. Мистецький диктат канону зумовлював примусове формуван- ня моделі «радянської людини», що репрезентувала уніфіковані параметри тієї ж «радянської» ментальності у межах «нової історичної спільноти». Визначено, що наріжною в канонічній структурі соцреалізму є антро- пологічна модель, так звана «нова людина», що презентувала концепцію соціополітичної системи і виконувала місію ретрансляції важливих для режиму ідеологем. Як правило герой соцреалізму, як і інших раціообумовлених художніх систем, проходить певні етапи у своєму становленні, може трансформуватися («перевиховуватися», «перековуватися»), утвердитися в одній із сталих ролей (герой-партієць, герой-воїн, герой-робітник та ін.).