dc.contributor.author |
Яременко, Наталя Володимирівна |
|
dc.contributor.author |
Коломієць, Наталія Євгенівна |
|
dc.date.accessioned |
2024-05-05T06:56:24Z |
|
dc.date.available |
2024-05-05T06:56:24Z |
|
dc.date.issued |
2024-03 |
|
dc.identifier.citation |
Яременко Н. Еволюція реалістичної антропологічної моделі: від класицистичної матриці до соцреалізму / Н. Яременко, Н. Коломієць // Актуальнi питання гуманiтарних наук. – 2024. – Вип. 71, том 3. – С. 195-199. |
uk |
dc.identifier.issn |
2308-4855 (Print), 2308-4863 (Online) |
|
dc.identifier.uri |
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9878 |
|
dc.identifier.uri |
https://doi.org/10.24919/2308-4863/71-3-31 |
|
dc.description |
1. Barthes R. Image, Music, Text. Ed. and trans. Stephen Heath. New York: Hill, 1977. 615 p.
2. Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. Київ, 1966. Т. 3. 543 с.
3. Буало Н. Мистецтво поетичне. Пер. М. Рильський, А. Перепадя. Київ: “Мистецтво”, 1967. 145с.
4. Гончар О. Вибрані твори: у 4 т. Т. 3 : Людина і зброя. Чорний Яр. Київ : Сакцент Плюс, 2005. 317 с.
5. Гончар О. Вибрані твори: у 4 т. Т. 4 : Прапороносці. Київ : Сакцент Плюс, 2006. 416 с.
6. Довженко О. П. Україна в огні: Кіноповість, щоденник. Київ: Радянський письменник, 1990. 416 с.
7. Ковалів Ю. “Соцреалізм” – глухий кут історії літератури. Слово і час. 2009. №4. С.27-41.
8. Ксьонзик Н. Класицизм і соцреалізм. Київ: «Смолоскип», 2020. 310 с.
9. Хархун В. Соцреалізм як канонічне мистецтво. Слово і Час. 2010. № 9. С. 3-14.
10. Яременко Н., Коломієць Н. Ескапізм як вихід “за межі” в прозі українських письменників середини ХХ століття. Південний архів (філологічні науки). 2020. № 84. С.47-54.
1. Barthes R. (1977) Image, Music, Text. Ed. and trans. Stephen Heath New York: Hill, 1977. 615 p.
2. Biletskyi O. (1966) Zibrannia prats: U 5 t. [Collection of works: In 5 volumes]. Kyiv, 1966. T. 3. 543 s. [in Ukrainian].
3. Bualo N. (1967) Mystetstvo poetychne. Per. M. Rylskyi, A. Perepadia [Art is poetic. Trans. M. Rylskyi, A. Perepadya].
Kyiv: “Mystetstvo”, 1967. 145s. [in Ukrainian].
4. Honchar O. (2005) Vybrani tvory: u 4 t. T. 3 : Liudyna i zbroia. Chornyi Yar [Selected works: in 4 v. V. 3: Man and
weapon. Chorny Yar]. Kyiv : Saktsent Plius, 2005. 317 s. [in Ukrainian].
5. Honchar O. (2006) Vybrani tvory: u 4 t. T. 3 : Liudyna i zbroia. Chornyi Yar. [Selected works: in 4 v. V. 4: Flagbearers]. Kyiv : Saktsent Plius, 2006. 416 s. [in Ukrainian].
6. Dovzhenko O. P. (1990) Ukraina v ohni: Kinopovist, shchodennyk. [Ukraine is on fire: Film story, diary]. Kyiv:
Radianskyi pysmennyk, 1990. 416 s. [in Ukrainian].
7. Kovaliv Yu. (2009) “Sotsrealizm” – hlukhyi kut istorii literatury. [“Social realism” is a dead end in the history of
literature. Slovo i chas]. 2009. №4. S.27-41. [in Ukrainian].
8. Ksonzyk N. (2020) Klasytsyzm i sotsrealizm. [Classicism and socialist realism. Kyiv: «Smoloskyp»], 2020. 310 s.
[in Ukrainian].
9. Kharkhun V. (2010) Sotsrealizm yak kanonichne mystetstvo. [Social realism as canonical art]. Slovo i Chas. 2010.
№ 9. S. 3-14. [in Ukrainian].
10. Yaremenko N., Kolomiiets N. (2020) Eskapizm yak vykhid “za mezhi” v prozi ukrainskykh pysmennykiv seredyny
KhKh stolittia. [Escapism as a way “beyond the limits” in the prose of Ukrainian writers of the middle of the 20th century].
Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky). 2020. № 84. S.47-54. [in Ukrainian]. |
|
dc.description.abstract |
Метою статті є осягнення генези реалістичної антропологічної моделі від класицистичної раціонально типізованої матриці до формату «нової людини» соцреалізму. У дослідженні з’ясовано, що антропологічна модель у межах різних художніх систем створюється по-різному й набуває різних смислів і форм: від плаского одно- вимірного персонажа (класицистичний герой як універсальний тип) через типового представника певного класу
(реалізм класичної доби) до рельєфного багатопланового характеру з акцентованими соціальними домінантами.
Наукову розвідку вибудувано на матеріалі прози материкової України середини ХХ століття. Авторами окрес- лено специфіку найважливіших характеристик соцреалістичного канону: удавана подібність до життя (міме- тизм), історичний оптимізм (опис не того, що є, а того, що має бути), контрастування смислів (полярність),
нормативність на жанрово-тематичному рівні. Наративні схеми літератур, що існували в умовах тоталітар- них систем, репрезентують догматичність художнього мислення. Канон у них проявляється як приватне рішен- ня диктатора, мистецтво соціалістичного реалізму по суті є явищем спричиненим вольовим рішенням «вождя», а митці є виразниками рішень і директив правлячої партії. Визначено, що соцреалістичний, як і класицистичний, канон акцентував на виховній ролі мистецтва. Часто герой соцреалізму постає знеособленим ретранслятором ідеологем, реалізуючи принцип імперсональності. Мистецький диктат канону зумовлював примусове формуван- ня моделі «радянської людини», що репрезентувала уніфіковані параметри тієї ж «радянської» ментальності
у межах «нової історичної спільноти». Визначено, що наріжною в канонічній структурі соцреалізму є антро- пологічна модель, так звана «нова людина», що презентувала концепцію соціополітичної системи і виконувала
місію ретрансляції важливих для режиму ідеологем. Як правило герой соцреалізму, як і інших раціообумовлених художніх систем, проходить певні етапи у своєму становленні, може трансформуватися («перевиховуватися», «перековуватися»), утвердитися в одній із сталих ролей (герой-партієць, герой-воїн, герой-робітник та ін.). |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.publisher |
Видавничий дім «Гельветика» |
uk |
dc.subject |
соцреалізм |
|
dc.subject |
класицизм |
|
dc.subject |
реалізм |
|
dc.subject |
антропологічна модель |
|
dc.subject |
класицистичний герой |
|
dc.subject |
ідеологеми |
|
dc.title |
Еволюція реалістичної антропологічної моделі: від класицистичної матриці до соцреалізму |
uk |
dc.type |
Article |
uk |