У статтi здiйснюється перегляд ключових iдей Л. Вiтгенштейна: обговорюється проблема їх iнтерпретацiї з метою розширення меж розумiння та пояснення. При цьому здiйснюється спроба актуалiзацiї системних аспектiв дослiдницької ...

Міф можна розглядати як феноменологічну структуру, яка вибудувана за своїми правилами. Міф демонструє феномен «мовної аберації» та логічної інверсії: відсилає не до реального прототипу, а до умовного репрезентанта і будується ...

У статтi розглянуто i проблематизовано традицiйний для iсторикiв спосiб пояснення та його формально-логiчну модель (практичний силогiзм). Здiйснено порiвняльний аналiз вирiшення проблеми можливостi наукового iсторичного ...

Розглядається минулий досвід економічної політики,епоха нової економічної політики 1921-1928 рр. Відображено позитивну роль в економіці, виходячи із економічних закономірностей, причини відмови більшовиків від НЕПу. Подано ...

Категория знания проходит красной нитью через основные разделы философии Платона. Так, в главной составляющей социальной философии Платона – в идеальном государстве – знанием обязаны обладать правители, а также знание в ...

В статье исследуется вопрос многоаспектной природы знания в контексте его рассмотрения как фактора развития общества. Делается вывод о существовании знания как фактора развития общества, по меньшей мере, в трех формах. ...

Розглядається світоглядна інтерпретація філософії, оцінюються її перспективи і потенціал, зіставляються світоглядний і науковий підходи в розумінні філософії.

Розглядаються можливі напрямки взаємоузгодження та реалізації принципів соціального атомізму й суспільного договору. Обґрунтовуються моральні та соціальні аспекти втілення договірної стратегії. Підкреслюється, що функції ...

У статті розглянуто процес становлення гуманітарних наук лід впливом «соціальних замовлень». Проаналізовано трансформацію методологічних засад історичної науки. Надано увагу ідеям існування законів та альтернативності в ...