Abstract:
Автор звертає увагу на таку особливiсть символу, як повторюванiсть, що дозволяє прояснити умови та правила його функцiонування, вiдшукати ключ до вiдкриття iснування внутрiшнiх аксiологiчних порядкiв. Головною тезою статтi є те, що спрощенi i видозмiненi соцiальним контекстом архаїчнi культурнi iнварiанти iснують i сьогоднi, як повторюванi елементи життєвих сценарiїв та комунiкативних практик.
Description:
[1] Мамчур Е.А. Идеалы простоты и единства в современном научном познании // Вопросы философии. – 2003. – No 12. – C. 100-113.
[2] Менжулин В. Расколдовывая Юнга: от апологетики к критике. –
К. : Сфера, 2002.
[3] Перлз Ф. Гештальт-подход. – М. : Либрис, 1996.
[4] Россман В. Мистерия центра: идентичность и организация социального пространства в современных и традиционных обществах // Вопросы философии. – 2008. – No 2. – C. 42-58.
[5] Топоров В. Число и текст // Структура текста – 81. Тезисы симпозиума. – М. : Ин-т славяноведения и балканистики АН СССР, 1981. – С. 76-88.
[6] Топоров В. Числовой код в заговорах. По материалам сборника Л.Н. Майкова «Великорусские заклинання» // Заговорный текст. Генезис и структура. – М., 2005. – С. 194-246.
[7] Фрейд З. Основной инстинкт. – М. : Олимп; «Изд-во АСТ-ЛТД», 1997.
[8] Элиаде М. Заметки о религиозных символах // Элиаде М. Мефистофель и Андрогин. – СПб. : Алетейя, 1998.
[9] Юнг К.-Г. Аналитическая психология. – М. : Мартис, 1995.
