Abstract:
Українська філософська спільнота стоїть перед необхідністю здійснювати адекватний переклад спеціальних філософських термінів, оскільки значна частина філософської термінології тривалий час русифікувалася. Проблема перекладу термінології проявляється у трьох напрямках:
(1) переклад класичних філософських термінів, які потребують уточнення; (2) переклад термінів, які
отримали інше тлумачення внаслідок пристосування до радянських ідеологем; (3) ідентифікація термінів, які є радянським спадком, але не мають самостійного значення і не використовуються світовою філософською спільнотою з простої причини – це не філософські терміни. До останнього пункту
зокрема можна віднести неуточнене використання таких термінів як «мислення», «свідомість» або
«культура» у надто широких контекстах, що призводить до створення філософських псевдофеноменів. Прикладом такого неакуратного використання надто сильних термінів є філософське дослідження «кліповості» як унікального феномену сучасності.
У нашій роботі ми демонструємо, як отримані з радянського спадку терміни, повʼязані з «кліповістю» («кліпова свідомість», «кліпове мислення» та подібні) створюють поле для вітчизняних
досліджень, яке по суті не має підґрунтя у вигляді філософських концептів, а тому випадає зі світового філософського контексту. Ми розглядаємо підстави і умови виникнення відповідних термінів,
порівнюємо вітчизняні та зарубіжні дослідження подібної проблематики та приходимо до висновку,
що за рахунок використання таких сильних термінів як «свідомість» чи «мислення» відбулася субстанціація вторинної характеристики – «кліповості», «фрагментарності», яка по суті є способом представлення будь-якої інформації. Явища, описувані вказаною термінологією, стосуються конкретних
наук, зокрема, психології та педагогіки, оскільки пов’язані з їхніми специфічними аспектами: волею,
увагою, пам’яттю, способами організації навчання, стимулюванням учнів до читання, самостійного
міркування тощо. Водночас проблеми, зосереджені навколо «кліповості» не є наслідком виникнення
нового чи окремого типу мислення або пізнання, а надто – іншого типу людської свідомості, тому
вживання відповідних сильних термінів не є виправданим.
Description:
1. Гич Г.М. «Кліпове» мислення молоді: друг чи ворог навчання? Наукові праці [Чорноморського держ. університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія : Педагогіка. 2016. Т. 269. Вип. 257. С. 38–42.
2. Горлач Д. Феномен «кліпового мислення» в контексті радикалізації перетворень інформаційного середовища. Вісник Книжкової палати. 2016. № 5. С. 45-46.
3. Мак-Люен М. Галактика Ґутенберґа: становлення людини друкованої книги. Київ :
Ніка-Центр, 2015.
4. Талан Л. Кліпове мислення: міфи та реалії. Педагогічний вісник Поділля. № 1.
2022. С. 51.
5. Тоффлер Е. Третя хвиля. Київ : Всесвіт, 2000.
6. Ярмола Т.І., Мохначов О.В., Ткаченко Л.А. та ін. Інформатизація освіти і її наслідок –
формування «кліпової» свідомості та «кліпового» мислення – крок уперед чи назад у медичній освіті? «Удосконалення якості підготовки лікарів в сучасних умовах» :
мат. наук.-практ. конф., м. Полтава, 2016. С. 254–256.
7. Harnad, S. Post-Gutenberg Galaxy: The Fourth Revolution in the Means of Production
of Knowledge. Public-Access Computer Systems Review. Vol. 2 (1). 1991. P. 39–53. https://
eprints.soton.ac.uk/253376/1/harnad91.postgutenberg.htm
8. Liu W., Huang H., Saleem A., Zhao Z. The effects of university students' fragmented reading
on cognitive development in the new media age: evidence from Chinese higher education.
PeerJ. Vol. 10. 2022. e13861. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9415515/pdf/
peerj-10-13861.pdf
9. Roda C. (Ed.). Human Attention in Digital Environments. Cambridge : Cambridge University
Press, 2011.
10. Soffer O., Eshet-Alkalai Y. Back to the Future: An Historical Perspective on the PendulumLike Changes in Literacy. Minds and Machines. Vol. 19. 2009. P. 47–59.