«Кліповість»: до питання доречності термінології

Abstract

Українська філософська спільнота стоїть перед необхідністю здійснювати адекватний переклад спеціальних філософських термінів, оскільки значна частина філософської термінології тривалий час русифікувалася. Проблема перекладу термінології проявляється у трьох напрямках: (1) переклад класичних філософських термінів, які потребують уточнення; (2) переклад термінів, які отримали інше тлумачення внаслідок пристосування до радянських ідеологем; (3) ідентифікація термінів, які є радянським спадком, але не мають самостійного значення і не використовуються світовою філософською спільнотою з простої причини – це не філософські терміни. До останнього пункту зокрема можна віднести неуточнене використання таких термінів як «мислення», «свідомість» або «культура» у надто широких контекстах, що призводить до створення філософських псевдофеноменів. Прикладом такого неакуратного використання надто сильних термінів є філософське дослідження «кліповості» як унікального феномену сучасності. У нашій роботі ми демонструємо, як отримані з радянського спадку терміни, повʼязані з «кліповістю» («кліпова свідомість», «кліпове мислення» та подібні) створюють поле для вітчизняних досліджень, яке по суті не має підґрунтя у вигляді філософських концептів, а тому випадає зі світового філософського контексту. Ми розглядаємо підстави і умови виникнення відповідних термінів, порівнюємо вітчизняні та зарубіжні дослідження подібної проблематики та приходимо до висновку, що за рахунок використання таких сильних термінів як «свідомість» чи «мислення» відбулася субстанціація вторинної характеристики – «кліповості», «фрагментарності», яка по суті є способом представлення будь-якої інформації. Явища, описувані вказаною термінологією, стосуються конкретних наук, зокрема, психології та педагогіки, оскільки пов’язані з їхніми специфічними аспектами: волею, увагою, пам’яттю, способами організації навчання, стимулюванням учнів до читання, самостійного міркування тощо. Водночас проблеми, зосереджені навколо «кліповості» не є наслідком виникнення нового чи окремого типу мислення або пізнання, а надто – іншого типу людської свідомості, тому вживання відповідних сильних термінів не є виправданим.