Фітоіндикація антропогенного навантаження м. Кривий Ріг за Diplotaxis muralis (L.) DC.

Єфіменко, Вероніка Вікторівна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6196

Date: 2022-05-31

Abstract:

Робота присвячена фітоіндикації антропогенного навантаження м. Кривий Ріг за Diplotaxis muralis (L.) DC. Розглянуто еколого-ботанічну характеристику Diplotaxis muralis (L.) DC та описано варіювання морфометричних показників Diplotaxis muralis (L.) DC. вегетаційних сезонів 2020 та 2021 рр., проведено їх порівняльний аналіз. Виявлено кореляцію морфометричних показників Diplotaxis muralis (L.) DC.

Description:

1. Агурова І. В., Прохорова С. І. Моніторинг стану рослинного покриву техногенних земель: популяційний та морфологічний аспекти. Чорноморський ботанічний журнал. 2014. С. 249-262. 2. Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. Моніторинг довкілля: підр. для студ. вищих навч. закладів. 2-ге вид., перероб. та доп. Вінниця: ВНТУ, 2010. 232 с. 3. Бондарук М. А. Фітоіндикація кліматичних режимів екотопів лісових екосистем середньоруського лісостепового округу України. 2015. С. 144-153. 4. Глухов О. З., Прохорова С. І. Індикація стану техногенного середовища за морфологічною мінливістю рослин. Промислова ботаніка. 2008. С. 3–4. 5. Гончаренко І.В. Фітоіндикація антропогенного навантаження: монографія. Дніпро: Середняк Т.К., 2017. 127 с. 6. Горшкова Т. А. Оценка возможности использования клевера ползучего (Trifolium repens L.) для биоиндикации антропогенного нарушения среды. Известия Самарского научного центра. 2012. С. 69–73. 7. Гринюк А. А., Погоріла І. О. Біоіндикація стану атмосферного повітря м. Києва та Київської області за допомогою ялини звичайної (Picea abies). Біологічні дослідження. 2017. С. 287-289. 8. Дідух Я. П. Основи біоіндикації: монографія. Київ: Наукова думка, 2012. 344 с. 9. Єременко Н. С. Рудеральна рослинність міста Кривий Ріг. II. Клас Stellarietea mediae. Український ботанічний журнал. 2018. С. 356-372. 10. Жицька Л. І .Рослинний покрив урбосистеми як індикатор стану едафотопів та атмосферних забруднень (на прикладі м. Черкаси): автореф. дис. … канд. біол. наук: 03.00.16. Київ, 2011. 22 с. 11. Загорулько А. О. Таксономічний аналіз і фітомоніторинг парків м. Херсона. Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences. VI (17). 2018. С. 41-44. 12. Кейван М. П., Тертична О. В., Кейван О. П. Використання рослин-біоіндикаторів для екологічного оцінювання атмосферного повітря в зоні розташування птахофабрики. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. С. 109–113. 13. Колесник Ю. С., Федак В. С. Методичні особливості флуоресцентного фітомоніторингу довкілля міста. Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2016. С. 129-134. 14. Краснов В. П., Шелест З. М., Давидова І. В. Фітоекологія з основами лісівництва: навч. посіб. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2012. 476 с. URL: http: // pidruchniki.com / 68995 / ekologiya / zabrudnennya dovkillya 15. Кудрявська Т. Б., Дичко А. О. Метод оцінки та прогнозування впливу техногенного забруднення на повітря урбоекосистеми. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2014. С. 4-7. 16. Лендєл Т. І. Вимірювальний електротехнічний комплекс для моніторингу параметрів біометричного стану рослини та мікроклімату в теплиці. Вісник ХНТУ імені Петра Василенка. 2016. С.51-54. 17. Липа, О. Л. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин: підруч. для студ. біол. спец. ун-тів і пед. ін-тів. Київ: Вища школа, 1975. 400 с. 18. Лисиця А.В. Біоіндикація і біотестування забруднених територій. Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни. Рівне: Дока-центр, 2018. 94 с. 19. Мазур А.Ю., Кучеревський В.В., Шоль Г.Н., Баранець М.О., Оренко Т.В., Красноштан О.В. Бютехнолопя рекультивацп залiзорудних вiдвалiв шляхом створення стшких трав’янистих рослинних угруповань. Наука та інновація. 2015. С.41-52. 20. Мелехова О.П. Сарапульцева Е. И. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование. Москва: Академия, 2010. 288 с 21. Одинцова В. А. Фітомоніторинг водного і температурного режиму абрикоси та персика. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Агрономія 18. 2012. С. 178-181. 22. Прохорова С. І. Мінливість морфологічних параметрів Plantago lanceolata L. за трансектою від природних до антропогенно порушених місцезростань. Чорноморський ботанічний журнал. 2015. С. 412-421. 23. Пузік В.К., Гловань Л.В. Сучасні методи моніторингу та захисту довкілля: навчальний посібник. Харків: ХНАУ, 2016. 168 с. 24. Свинчук В.А., Кашпор С.М., Миронюк В.В., Кутя М.М. Біометрія: Методичні вказівки до практичних робіт. Київ: ННI лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2015. 77 с. 25. Сметана О.М., Перерва В.В. Біогеоценотичний покрив ландшафтно-техногенних систем Кривбасу. Кривий Ріг : Вид. дім, 2007. 247 c. 26. Сулейманова Ю.В. Дослідження варіабельності морфогенезу Capsella bursa-pastoris (L.) Medic. за допомогою індикаційно-діагностичної шкали (на прикладі Авдіївського коксохімічного заводу). Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2014. С. 312-316. 27. Тищенко А. Р., Спрягайло О. А. Використання кульбаби лікарської (Taraxacum officinale l.) для індикації стану урбанізованого середовища. Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка–2019»/XXІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених. 2019. С. 191-193. 28. Хархота Г. І., Прохорова С. І., Агурова І. В. Адаптація степових видів рослин у техногенних екотопах Південного Сходу України. Чорноморський ботанічний журнал. 2013. С. 15-23. 29. Хархота Г. І., Прохорова С. І., Агурова І. В. Зміни габітуальних ознак синантропних видів у техногенних фіто системах. Питання біоіндикації та екології. 2013. С. 90-100. 30. Хом’як І. В., Демчук Н. С., Василенко О. М. Фітоіндикація антропогенної трансформації екосистем на прикладі Українського Полісся. Науково-практичний журнал. Екологічні науки. 2008. С. 113–118. 31. Чемерис І. А., Загоруйко Н. В., Конякін С. М. Фітомоніторинг викидів автотранспорту в умовах міського середовища. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2013. С. 141-146. 32. Хмельничий Л.М., Супрун І.О. Основи біометрії: Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт. Київ: НУБіП, 2010. 80 с. 33. Чухрій Ю.П. Біоіндикація. Біотестування. Біомоніторинг. Конспект лекцій. Одеса: ОНАХТ, 2014. 41 с. 34. Шанда В.І., Євтушенко Е.О., Ворошилова Н.В., Шанда Л.В., Маленко Я.В., Кобрюшко О.О. Теоретичні проблеми біогеоценології : колективна монографія /наук. ред. Н. А. Білова ; Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг : Видавець Чернявський Д.О., 2020. 330 с. 35. Швець Є.Я., Сидоренко М.Г., Червоний І.Ф. Біометрія. Частина 1. Навч. посібн. У 2-х частинах. Запоріжжя: ЗДІА, 2004. 180 с. 36. Nykytiuk P. Phytoindication: basic diagnostic characteristics and approaches. Danish Scientific Journal. №35, 2020. P.5-9

Show full item record