Abstract:
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження особливостей механізмів захисту й копінг-стратегій у підлітків зі сколіозом, що навчаються в спеціалізованому санаторному закладі, порівняно з підлітками без сколіозу.
Для дослідження копінг-стратегій обрано опитувальник Лазаруса в адаптації Т. Крюкової та О. Куфтяк; для дослідження механізмів захисту – опитувальник DSQ-40. Загальна кількість респондентів, що взяли участь у діагностиці, – 104 особи (58 дівчат, 46 юнаків), із них – 52 (28 дівчат, 24 юнаки) увійшли до експериментальної групи. Для математичного аналізу й подальшої інтерпретації емпіричних результатів використано непараметричний U-критерій Манна-Уітні. Результати емпіричного дослідження
показують, що підлітки зі сколіозом серед механізмів захисту достовірно частіше
використовують псевдоальтруїзм, реактивне утворення, ідеалізацію, дисоціацію
та соматизацію, ніж їхні однолітки без сколіозу, проте однаковою мірою – захисти зрілої групи: антиципацію, сублімацію, гумор і пригнічення. Утім підлітки зі сколіозом не
мають статистично значущих відмінностей від інших у використанні копінг-стратегій, що може бути свідченням відсутності специфічного впливу викривлень хребта на поведінкові патерни взаємодії
з реальністю.
Відповідно до результатів, сформульовано дві гіпотези. Перша полягає в тому, що копінг-стратегії разом зі зрілими захистами меншою мірою спираються на позасвідомий образ тіла й попереднє тілесне
Я, оскільки сформувалися в більш пізні періоди психічного розвитку, а отже, зазнали
менше впливу тілесного. Друга гіпотеза полягає в спробах «від’єднання» психічного
й тілесного (через дисоціацію та соматизацію) й акцентує увагу на механізмах
захисту, що можуть стати в нагоді під час побудови нарцисичного двійника, ідеалізованого чи пошкодженого, і встановлення стосунків із ним (ідеалізація та реактивне утворення). Отже, за наявності
сколіозу підлітку в плані психічної економіки може бути витратніше опановувати достатньо привабливий образ себе, свого тіла й життя потягів під керівництвом Я та його захисних механізмів.
Ключові слова: механізми психологічного
захисту, копінг-стратегії, сколіоз, адаптаційний процес, викривлення хребта,
тілесна вада.
Description:
1. Депутатов В.О. Захисні механізми психіки як
об’єкт новітніх досліджень у англомовних виданнях
(з 2000 року). Частина 1. Теоретичні і прикладні
проблеми психології : збірник наукових праць. 2017.
№ 3 (44). С. 204–215.
2. Депутатов В.О. Захисні механізми психіки як
об’єкт новітніх досліджень у англомовних виданнях
(з 2000 року). Частина 2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2017. № 5. Т. 1. С. 40–45.
3. Депутатов В.О. Психоаналітичний підхід до
розуміння генези формування тілесного Я. Теорія і
практика сучасної психології. 2020. № 2.
4. Коломієць С. Загальні аспекти проявів тривожності у осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Psychosomatic medicine and general practice.
2018. Т. 3. № 2. URL: https://uk.e-medjournal.com/
index.php/psp/article/view/122?fbclid=IwAR1owBhi3lo7
AolyPNrNcBkSj2prMyO8v7gpQalI8vVSceRhO40WMx7
U06c (дата звернення: 24.04.2020).
5. Крюкова Т.Л., Куфтяк Е.В. Опросник способов
совладания (адаптация методики WCQ). Журнал
практического психолога. 2007. № 3. С. 93–112.
6. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая
диагностика: понимание структуры личности в клиническом процессе. Москва : Класс, 2001. 480 с.
7. Поддубная Ю.К. Отношение молодежи
к стандартам социальной телесности. Успехи
в химии и химической технологии. 2007. Т. 21.
№ 10 (78). С. 74–76.
8. Пятакова Г.В., Виссарионов С.В. Особенности личности подростков с тяжелой деформацией позвоночника. Хирургия позвоночника. 2008.
№ 3. С. 33–39.
9. Туркова Д.М. Взаємозв’язок тілесного Я з
копінг-механізмами. Психологія і особистість. 2020.
№ 1 (17). С. 122–131.
10. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. Москва : Педагогика, 1993. 144 с.
11. Фрейд З. Торможение, симптом, страх.
Энциклопедия глубинной психологии. Т. 1 : Зигмунд Фрейд: жизнь, работа, наследие. Москва :
ЗАО МГ Менеджмент, 1998. С. 520–532.
12. Чухрій І.В. Формування образу тіла у молоді
з порушенням функцій опорно-рухового апарату. Міжнародний психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журнал. 2017.
№ 1, 2 (35–36). С. 85–89.
13. Ха Дон Чжин, Чибисова О.В. Поп-музыка как
механизм конструирования жизненного стиля Южнокорейских метросексуалов. Science Time. 2015.
№ 10 (22). С. 350–355.
14. Andrews G, Singh M, Bond M. The Defense Style
Questionnaire. Journal of Nervous and Mental Disease.
1993. № 181. Р. 246–256.
15. Blackman J.S. 101 defenses: how the mind
shields itself. New York : Brunner-Routledge, 2004.
228 p.
16. Cramer P. Defense mechanisms in psychology
today. American Psychologist. 2000. Vol. 55.
№ 6. P. 637–646.
17. Determination of quality of life in adolescents with
idiopathic scoliosis subjected to conservative treatment /
A.G. Aulisa et al. Scoliosis. 2010. № 21.
18. Erickson S., Feldman S., Steiner H. Defense
reactions and coping strategies in normal adolescents.
Child Psychiatry and Human Development. 1997.
№ 28. P. 45–56.
19. Maricutoiu L.P. Coping and defence mechanisms:
What are we assessing? International Journal of
Psychology. 2016. № 51 (2). P. 83–92.
20. Perry J.C., Bond M. Change in defense
mechanisms during long-term dynamic psychotherapy
and five-year outcome. The American Journal of
Psychiatry. 2012. № 169. P. 916–925.
21. Searching for the structure of coping: A review
and critiques of category systems for classifying ways of
coping / E.A. Skinner et al. Psychological Bulletin. 2003.
№ 129. P. 216–269.
22. Vaillant G.E. Adaptive mental mechanisms. Their
role in a positive psychology. American Psychologist.
2000. Vol. 55. № 1. P. 89–98.
23. Velykodna M. Le corps comme garantie
pour l'Autre. Ребенок-объект, ребенок-субъект :
XIX семинар Фрейдова поля в Украине (20–21 апреля
2013, Симферополь, АР Крым). Симферополь,
2013. P. 87–94.