Особливості перекладацьких рішень Ю. Андруховича (на матеріалі перекладу трагедії В. Шекспіра «Гамлет»)

Постоян, Владислав Олександрович

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12357

Date: 2025-11-26

Abstract:

У роботі досліджено перекладацьку стратегію Ю. Андруховича під час перекладу трагедії В. Шекспіра «Гамлет». Висвітлено теоретичні засади поетичного перекладу, визначено особливості перекладацького стилю Ю. Андруховича, проаналізовано його перекладацькі рішення, зокрема використання ремінісценцій, алюзій, соціолектів та стилістичних домінант.

Description:

1. Бабенко В. М. Художній переклад: історія, теорія, практика: навч. посіб. Ч. 1. Українська перекладацька школа; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. Кіровоград, 2007. 325 c. 2. Білоус О. М. Теорія і технологія перекладу. Курс лекцій: доопрацьований та доповнений: навчальний посібник для студентів перекладацьких відділень. Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. 200 с. 3. Бойко Я. В. Діахронна множинність перекладів у контексті теорії еквівалентності (на матеріалі українських ретрансляцій трагедій У. Шекспіра). Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021. № 3 (341), квітень. С. 142–151. URI: http://hdl.handle.net/123456789/8378. 4. Бойчук М. Параметризація поняття оказіоналізм. Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 23. С. 8–12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_3 5. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. Київ: Вища шк., 1985. 360 с. 6. Григорій Кочур і український переклад: Матеріали міжнар. наук.- практ. конф., К.; Ірпінь, 27–29 жовт. 2003 р. / [редкол.: О. Чередниченко (голова) та ін.]. Київ; Ірпінь: Перун, 2004. 280 с. 7. Гурко О. В. Перекладацька еквівалентність і її роль у контексті перекладу на заняттях з англійської мови (для здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо- наукового, PhD) рівнів вищої освіти денної та заочної форм навчання). Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 18. С. 196–200. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.18.35 8. Гурко О. Основні способи перекладу англійських антонімічних одиниць українською мовою (на матеріалі засобів масової інформації). Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27. Т.6. С. 35–39. URL: https://www.aphn-journal.in.ua/archive/27_2020/part_6/8.pdf 9. Дидик Л. В. Канонічний шекспірівський монолог «To be, or not to be» в українських перекладах: герменевтичний аспект діахронної множинності. Наук. вісник ЧНУ. Серія: Герменевтика. 2023. Вип. 846. С. 213–220. 10. Жулавська О. О., Назаренко О. В. Переклад: теоретичні та практичні аспекти: навчальний посібник. Суми: Сумський державний університет, 2017. 133 с. 11. Зорівчак Р. Внесок Григорія Кочура до історії українського художнього перекладу: До 95-річчя від дня народження. Зап. Наук. т- ва ім. Шевченка. Львів, 2003. Т. 246: Праці Філол. секції. С. 554–567. 12. Іванова О. В. Перекладацька еквівалентність і способи її досягнення. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. Випуск 48. С. 277–279. URL: https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n48/87.pdf 13. Історія та теорія перекладу: методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи для студентів спеціальності 035 Філологія / Введенська Т. Ю., Короткова С. В. Дніпро, 2021. 37 с. URL: https://pereklad.nmu.org.ua/ua/hist_teor_perekladu.pdf 14. Кальниченко О. А. Теорія перекладу. Харків: Народна академія, 2017. Ч. 1. 64 с. 15. Коломієць Л. Віршовий переклад як метапоетичне письмо: проблема творчого методу перекладача. Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. Київ, 2002. № 7. С. 245–254. 16. Коломієць Л. В. Еволюція напрямів в англо-українському поетичному перекладі кінця ХІХ - початку ХХ століття: автореф. дис. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2006. 41 с. 17. Коломієць Л. Необуквалізм як перекладацький метод у постмодерністському дзеркалі. Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2002. Вип. 3. С. 9–16. 18. Коломієць Л. В. Новий український «Гамлет»: перекладацька стратегія Ю. Андруховича. Мова і культура. 2005. Вип. 8. № 3(2). С. 349–356. URL: http://shakespeare.zp.ua/texts.item.64/ 19. Коломієць Л. В. Перекладознавчі семінари. Методологічно-стильові орієнтири в українському поетичному перекладі від кінця XIX до початку XXI століття (на матеріалі перекладів англомовної поезії та поетичної драми): навч. посібник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2011. 426 с. 20. Коломієць Л. В. Поняття про метод і тип поетичного перекладу в сучасному західному перекладознавстві. Теорія, практика, методика перекладу: тези наук. конференції, присвяч. 100-річчю Н. М. Раєвської (22–23 вересня 2000 р.). Київ: УІЛМ, 2001. С. 29–31. 21. Коломієць Л. В. Українські перекладачі «Гамлета» В. Шекспіра: Пантелеймон Куліш, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Михайло Рудницький, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Юрій Андрухович. Ренесансні студії. 2009. № 12–13. С. 163–188. URL: http://shakespeare.zp.ua/texts.item.282 22. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу. Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1971. 131 с. 23. Коптілов В. Теорія і практика перекладу: навч. посіб. Київ: Юніверс, 2002. 280 с. 24. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця: «Нова книга», 2001. 448 с. 25. Кочур Г. Майстри перекладу. Всесвіт. 1966. № 4. С. 19–20. 26. Кравцова М. О. Перекладознавчий аналіз нового українського перекладу Шекспірового «Короля Ліра» в інтерпретації Ю. І. Андруховича. Молодий вчений. 2021. № 9 (97). С. 28–33. 27. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. Київ: Академія, 2007. Т. 1: А (аба) – Л (лямент). 608 с.; Т. 2: М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). 624 с. URL: https://lib.in.ua/163133- enczyklopediia-literaturoznavcha-enczyklopediia-u-dvoh-tomah-tom-2/ 28. Некряч Т. Є., Соломашенко Н. В. Стилістичні антропоніми Шекспіра в українських перекладах: (до 425-річчя з дня народження). Теорія і практика перекладу. 1989. Київ. Вип. 16. С. 167–173. 29. Некряч Т. Є., Чала Ю. П. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів: навч. посіб. Вінниця: Нова книга, 2008. 200 с. 30. Піндосова Т. С. Ремінісценція як тип тексту в сучасному літературознавстві. Філологія та лінгвістика в сучасному суспільстві (м. Львів, 21–22 жовтня 2016 р.). Львів, 2016. С. 119–121. URL: https://ekhsuir.kspu.edu/server/api/core/bitstreams/d2e2dda8-3aaa-4c19- 9594-e78b7289e4bc/content 31. Просалова В., Бердник О. Інтертекстуальність художнього тексту: текстотвірний і рецептивний аспекти: монографія. Донецьк: Норд- Прес, 2010. 152 с. 32. Радчук В. Перекладацький метод Миколи Лукаша // Введенська Т. Ю., Короткова С. В. Історія та теорія перекладу: методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи для студентів спеціальності 035 Філологія. Дніпро, 2021. 37 с. С. 31–36. URL: https://pereklad.nmu.org.ua/ua/hist_teor_perekladu.pdf 33. Рарицький О. А. Алюзійні та ремінісцентні компоненти в художньо-документальній прозі українських шістдесятників. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2020. №1. Ч. II. С. 155–159. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2- 21 34. Славутич Я. To be or not to be в українських перекладах. Едмонтон: Славута, 1987. 96 с. 35. Соколянський М. У полоні гротескової стратегії. URL: http://litakcent.com/2008/12/12/u-poloni-hroteskovoji-stratehiji/ 36. Стріха М. Український художній переклад: літературою і націєтворенням. Київ: Факт; Наш час, 2006. 342 с. (Сер. «Висока полиця»). 37. Стріха М. Шекспір безмежний: роздуми над першим Повним зібранням творів Шекспіра українською мовою. Всесвіт. 1989. № 11. С. 110–117. 38. Трофімова-Герман А. І., Бунтурі Ю. В., Ніконоров С. І. Критерії аналізу еквівалентності перекладів художніх прозових німецькомовних творів англійською мовою. Академічні візії. 2024. Вип. 29. С. 1–9. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.10800850 39. Усаченко І. В., Мартиросова А. С. До проблеми перекладу авторських неологізмів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2022. № 55. С. 182–186. 40. Фоміна Л. В. Особливості перекладу художніх творів: методично- навчальний посібник з дисципліни «Особливості перекладу художніх творів» для магістрів за спеціальністю «Переклад». Дніпропетровськ: вид-во НГУ, 2015. 178 c. 41. Череватенко Л. «Сподіваюсь, ніхто не скаже, що я не знаю української мови». Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник- довідник. Київ, 2002. С. 711–734. 42. Шекспір В. Гамлет / пер. Ю. Андруховича. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА, 2008. 208 с. 43. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. Київ: Смолоскип, 2009. 342 с. 44. Anderman G. Drama Translation. Routledge Encyclopedia of Translation Studies / ed. by M. Baker. Shanghai: MULTILINGUAL MATTERS LTD, 2001. 190 p. 45. Delisle J., Woodsworth J. Translators through History. Amsterdam and Philadelphia: John Benjamins, 1995. 345 p. 46. Hnatkevych M. Shakespeare’s Hamlet in Ukrainian: Historical Revisions and Modern Challenges. Bulletin of Kyiv University. Philology. 2023. No. 4. P. 33–49. 47. Hrytsenko M. Pragmatic Adaptation Strategies in Ukrainian Translations of Shakespeare’s Comedies. Linguistics & Translation Studies. 2021. Vol. 8. P. 23–34. 48. Karpenko Y. Recontextualizing Shakespeare on Ukrainian Stage: Translation as Performance. Theatralia. 2022. Vol. 25(2). P. 87–103. 49. Kashuba O. Shakespeare’s Lexical Innovation: Ukrainian Translational Solutions in 2020–2024. Comparative Philology Journal. 2024. No.19. P. 54–68. 50. Kelly L. G. History of Translation. Concise History of the Language Sciences from the Sumerians to Cognitivists / E. F. K. Koerner (ed.). New York: Pergamon, 1995. P. 419–430. 51. Kotenko N. Gender and Power in Ukrainian Retranslations of Shakespeare’s Tragedies. Philological Studies. 2022. No. 47. P. 92–101. 52. Lidster A. Visible Bullets: Shakespeare at the Ukrainian Front and Cultural Resilience. Humanities. 2025. Vol. 14(8). Art. 173. 53. Melnyk I. Shakespeare’s Idioms in Modern Ukrainian Translation: Cognitive-Semantic Approach. Modern Philology Review. 2024. No. 2. P. 66–79. 54. Moskvitina D. Shakespeare Cut and Refashioned: The Ukrainian Translation of Hamlet Made by Hnat Khotkevych (1920s). Studia Litteraria Universitatis Iagellonicae Cracoviensis. 13. 2018. Z. 3. S. 155–163. DOI: 10.4467/20843933ST.18.015.8958. 55. Moskvitina D. Shakespeare in Ukraine after 2014: Translational Shifts and Cultural Resistance. Studia Litteraria Universitatis Iagellonicae Cracoviensis. 2022. Vol. 12. P. 133–147. 56. Nida E., Reyburn W. D. Meaning Across Cultures: A Study on Bible Translating (American Society of Missiology). New York: Orbis Books, 1981. 90 p. 57. Petrenko A. Translating Shakespeare for Digital Native Audiences: Multimodal and Media-Based Adaptations. Digital Humanities & Literature. 2024. Vol. 3. P. 71–85. 58. Povoroznyuk R. Rendering the Outdated: Translating Obsolete and Obsolescent Language in Literary Discourse (with Shakespearean data). Transcarpathian Philological Studies. 2025. Vol. 1(41). P. 261–266. 59. Robinson D. Western Translation Theory from Herodotus to Nietzsche. Manchester: St. Jerome Publishing, 2002. 360 p. 60. Romaniuk V. Metaphorical Compression in Ukrainian Translations of Shakespeare: A Corpus-Based Study. Ukrainian Language & Literature Studies. 2025. No. 12. P. 201–217. 61. Savchuk T. Rendering Archaisms in Shakespeare’s Tragedies: Comparative Study of Ukrainian Translations 1990–2020. Translation & Interpreting Studies. 2021. Vol. 14(3). P. 192–209. 62. Shakespeare W. Hamlet. URL: http://www.shakespeare- online.com/plays/hamletscenes.html 63. Torkut N. Shakespearean Transformations in Ukrainian Wartime Discourse. Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 2023. No. 10. P. 55–73. 64. Torkut N. Ukrainian Hamlets: Re-reading Shakespeare under Conditions of War. Shakespeare Journal (European Shakespeare Research Association). 2024. No. 15. P. 101–118. 65. Zakharchuk O. Translating Shakespeare’s Sonnets in the 21st Century: Semantic Precision vs. Poetic Form. Journal of Literary Translation. 2023. No.6. P. 14–27.

Show full item record