Abstract:
Дослідження здійснює комплексний аналіз евфемізації як лінгвістичного явища, охоплюючи різні аспекти: від визначення сутності поняття до аналізу функціонування евфемізмів у текстах сучасних ЗМІ. Дослідження є вагомим унеском у розвиток теорії евфемізації, систематизуючи знання та пропонуючи нові підходи до аналізу цього явища.
Запропонована система вправ сприяє формуванню високого рівня комунікативної компетентності здобувачів освіти, що є важливим для успішного навчання та подальшого життя. Запропонований підхід дозволяє учням не лише збагатити свій словниковий запас, але й опанувати тонкощі використання мовних засобів для досягнення різних комунікативних цілей.
Description:
1. Александрова В. О. Мовленнєва культура сучасної молоді. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2013. № 8.Ч. II. С. 7 – 11.
2. Антончук О. Комунікативна компетентність у структурі соціального інтелекту вчителя-словесника. Нова педагогічна думка. 2018. № 1 (93). С. 90 – 92.
3. Арістова Н. О. Комунікативна компетентність майбутніх філологів : сутність, зміст, структура. Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Педагогіка, Психологія. 2017. № 11 С. 9–15.
4. Бабенко О. В., Бумар Ю. М. Проблемні питання евфемії в сучасній лінгвістиці. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Філологічні науки. 2017. Випуск 272. С. 180 – 186.
5. Беценко Т. П. Лінгвокультурологічний аналіз художнього тексту в сучасному науковоосвітньому філологічному вимірі. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2017. Вип. 12. С. 18 – 22.
6. Бондаренко Н. В., Косянчук С. В. Дидактико-методичні засади сучасного уроку української мови у старшій школі. Гуманітарний вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Полтава : ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2017. № 1. С. 81 – 89.
7. Бондаренко Н. Медіатекст як ресурс осучаснення й збагачення змісту підручника української мови. Проблеми сучасного підручника. 2021. Вип. 27. С. 15 – 25.
8. Борковська О. П. Кліше як стандартизована мовна одиниця текстів ділових документів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2015. Вип. 59. С. 31 – 33.
9. Великорода В. Б. Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2008. 200 с.
10. Вишнівський Р. Й. До питання про мотиви вживання евфемізмів (на прикладі сучасної англійської мови). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 13. С. 95 – 98.
11. Вострецова В. О., Решетарова І. В. Дисфемізм: status quo ad praesens. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2009. № 47. С. 184 – 187.
12. Галайчук А. Ю. Соціальні та побутові евфемізми в оригіналі та у перекладі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2012. Вип. 25. С. 22 – 24.
13. Гнатківська Р. І. До проблеми дисфемії в сучасній англомовній пресі. Вісник Львівського університету. Львів, 2009. Вип. 16. С. 14 – 22.
14. Гошовська О. Формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури через мовленнєву діяльність. Дивослово. 2018. № 9. С. 7 – 9.
15. Григорова З. В. Нові медіа, соціальні медіа, соціальні мережі – ієрархія інформаційного простору. Технологія і техніка друкарства. 2017. № 3(57). С. 93 – 100.
16. Гурко О. В. Функційно-семантична категорія ствердження в українській літературній мові : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2018. 39 с.
17. Деpжавний стандаpт базової і повної загальної сеpедньої освіти. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text (дата звернення:15.10.2024).
18. Денисюк С. Г. Комунікологія : навчальний посібник. Вінниця : ВНТУ, 2015. 102 с.
19. Дротянко Л. Г. Соціальні трансформації мовленнєвої культури в інформаційну еру. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2014. № 1. С. 8 – 11.
20. Єгорова В. С. Культура мовлення сучасної молоді. Дослідження з лексикології і граматики української мови. 2010. Вип. 9. С. 74 – 78.
21. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. 480 с.
22. Закон України про освіту зі змінами 2024 рік №2145-VIII від 05.09.2017, редакція від 21.11.2021. URL: https://urst.com.ua/act/pro_osvitu (дата звернення 07.11.2024).
23. Кантур К. О. Аналіз мовних механізмів антропосемічної евфемізації. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2012. № 66. С. 210 – 214.
24. Кантур К. О. Евфемія в соціально-економічному дискурсі. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2009. № 45. С. 152 – 155.
25. Ключник Р. М. Дискурс протесту та політична коректність: до питання про евфемізми в політичній комунікації. Регіональні студії. 2018. С. 30 – 35.
26. Князян М. О. Життєва та комунікативна компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Педагогічні науки», 2017. Вип. 36. С. 122 – 126.
27. Костолович Т. В. Змістові і структурні особливості професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів. Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки. 2017. Вип. 159. С. 213 – 219
28. Костолович Т. В. Чинні підручники з сучасної української мови для вищої школи як засіб формування професійної комунікативної компетентності майбутніх вчителів. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2017. Вип. 15. С.117 – 121.
29. Кузенко Г. М. Перекладацька компетентність у професійній діяльності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2016. № 25. Том 2. С. 169 – 172.
30. Культура фахового мовлення: навчальний посібник / за ред.: Н. Д. Бабич. Чернівці: Книги–ХХІ, 2015. 572 с.
31. Кульчицька О. В. Мовні засоби реалізації пейоративності в романах С. Майєр : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2019. 20 с.
32. Кульчицька О. Дисфемізми як лексичні засоби виразності мови (на прикладі сучасного молодіжного англомовного роману). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2021. № 45 С. 209 – 220.
33. Кучерук О. А. Система методів навчання української мови в основній школі : теорія і практика : монографія. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 420 с.
34. Медіатекст у сучасному комунікативному дискурсі : кафедральний зб. тез здобувачів освіти. Миколаїв, 2020. 79 с.
35. Мельник І. Транспозиційна граматика українського дієслова : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2015. 474 с.
36. Металіді Д. Медіатекст як засіб реалізації соціокультурної змістової лінії шкільного курсу української мови в старших класах. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації : зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 43. С. 353 – 357.
37. Миротворення в умовах гібридної війни в Україні : монографія / за ред. М. А. Лепського. Запоріжжя : КСК-Альянс, 2017. 172 с.
38. Мішеніна Т. М. Лінгвістична інтерпретація темпоральних металогічних образів в українському ідіописьмі (на прикладі творчості Ірини Жиленко). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Кривий Ріг, 2016. Вип. 15. С. 222 – 236.
39. Морозова М. В. Генезис понять «компетенція» та «компетентність» у вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних дослідженнях. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки, 2020. № 5. С. 51 – 60.
40. Мосієвич Л. В. Когнітивні механізми утворення евфемізмів та дисфемізмів в сучасній англійській мові. Нова філологія. 2014. № 67. С. 98 – 104.
41. Назаренко М. М. Структурно-семантичні особливості евфемізмів та способи їх перекладу з мови оригіналу. Наукові записки Національного університету – Острозька академія. 2017. № 2. С. 164 – 166.
42. Національна доктpина pозвитку освіти Укpаїни у XXI ст. Шкільний світ. 2001. № 1. С. 5 – 6.
43. Небелюк Л. Р Лінгвокогнітивні характеристики евфемізмів в американському англомовному політичному дискурсі (на матеріалах публікацій 59 засобів масової інформації 2000 – 2020 рр.) : дис. … канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2021. 220 с.
44. Нечаєнко Т. В. Мовленнєва практика у постмодерному культурно-лінгвістичному просторі мас-медіа. Питання культурології, 2021. Вип. 37. С. 181 – 190.
45. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навчальний посібник / за ред.: Г. С. Онуфрієнко. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 312 с.
46. Пайонкевич Х. П. Лінгвістичний феномен «евфемізм» та його функції. Одеський лінгвістичний вісник. 2014. Вип. 4. С. 206 – 209.
47. Полтавець Ю. Основнi пiдходи до вивчення евфемiзмiв i дисфемiзмiв. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 1. С. 225 – 236.
48. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. Тернопіль : Либідь, 2013. 359 с.
49. Попова А. О. Когнітивна метафора та її типи : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Донецьк, 2003. 21 с.
50. Прудникова Т. І. Змістове наповнення терміна «комунікативна компетентність учителя» у парадигмі педагогічної науки. Соціум. Документ. Комунікація . Серія : Філологічні науки. 2018. Вип. 5. С. 95–108.
51. Раковець О., Раковець С. Компетентність педагога як основа його професійної майстерності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 1. С. 50 – 60.
52. Ручка А. О., Танчер В. В. Компетентність як чинник міжкультурної комунікації в глобалізованому світі. Міжнародні відносини: теоретикопрактичні аспекти. 2019. Вип. 3. С. 247 – 256.
53. Сагач Г. М. Риторика : навч. посіб. [для студентів середніх і вищих навчальних закладів]. Київ : ВД «Ін Юре», 2000. 568 с.
54. Садовець О. В. Дисфемізми та евфемізми як лексичні засоби англомовних періодичних видань. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2018. Вип. 14. С. 182 – 189.
55. Саприкіна О. М. Роль та місце евфемізмів у системі номінативних засобів англійської мови. Нова педагогічна думка. 2017. № 2. С. 49-51.
56. Світлична Т. В. Способи творення евфемізмів (на матеріалі прозових творів). Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2013. Вип. 34. С. 277 – 281.
57. Селіванова О. О. Когнітивні механізми метафоризації. Слов’янський збірник. Київ : Видавн. дім Дмитра Бураго. 2012. Вип. 17. С. 203 – 211.
58. Селіванова О. П. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава, 2006. 716 с.
59. Семеног О. М. Навчання української мови і літератури у вимірах ключових компетентностей : метод. посіб. Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023. 212 с.
60. Стишов А. О. Українська лексика кінця ХХ століття: (на матеріалі мови засобів масової інформації). Київ : Пугач, 2005. 388 с.
61. Тараненко О. В. Долання евфемізації в «мові війни» українського медійного та політивного дискурсу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2017. № 5. С. 139 – 143. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/apr/16140/tararenko.pdf (дата звернення: 15.03.2023).
62. Тлумачний словник сучасної української мови / за ред. проф. В. С. Калашника. Харків : ФОП Співак Т. К., 2009. 959 с.
63. Толочко С. В. Компетентність педагогів : порівняльна характеристика сучасного світового й вітчизняного досвіду. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2018. Вип. 82 (1). С. 186 – 194.
64. Українська мова. 5–11 класи : навчальні програми, методичні рекомендації, вимоги до оцінювання / укл. О. Ю. Котусенко. Харків : Ранок, 2019. 192 с.
65. Українська мова. Енциклопедія / за ред. В. М. Русанівський. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. 750 с.
66. Усне та писемне ділове мовлення: культура мови державного службовця: метод. рекоменд. / уклад. Н. Б. Кривець. Донецьк : Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, 2013. 43 с.
67. Філіпчук М. В. Культура мовлення в умовах білінгвізму. Мовно-народознавчі наукові студії : тези доп. всеукр. наук.- практ. конф. Чернівці, 2012. С. 50 – 53.
68. Харченко С. В. Синтаксичні норми української літературної мови ХХ – початку ХХІ ст. : становлення та кодифікація : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2018. 39 с.
69. Чайковська О. Ю. Лінгвостилістичні характеристики теленовин у комунікативно-прагматичному аспекті (на матеріалі німецької мови) : дис.…канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2020. 255 с.
70. Шумілова І. Загальнокультурна компетентність педагога – важливий напрямок ідеї провідництва в освіті. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. 2018. Вип. 2. С. 208–215.
71. Януш О. Культура мови на щодень. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. №9. С. 10 – 19.
72. Яцимірська М. Культура фахової мови журналіста. Львів : ПАІС, 2004. 332 с.
73. Яцимірська М. Мова ЗМІ в культурному і творчому дискурсі. Вісник Львівського університету. Журналістика. 2014. Вип. 39. С. 344 – 349.
74. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. Київ : Академія, 2010. 304 с.