Description:
1. Именной указ, обьявленный в приказе Начальником Главного Штаба. Об именовании Украинской казачей дивизии Украинскою уланскою. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Том 33. Санкт-Петербург, 1830. 1178 с. C. 1037.
2. Именной указ, Данный Начальнику Главного Штаба. О разделении остальных двух полков Украинской уланской дивизии на четыре. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Том 34. Санкт-Петербург, 1830. 959 с. C. 953.
3. Именной указ, Данный Начальнику Главного Штаба. О сформировании Бугской уланской дивизии. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Том 34. Санкт-Петербург, 1830. 959 с. C. 100-101.
4. Именной указ, данный Сенату. – Об обращении бывших Бугских козаков Николаевской губернии, в уездах Елисаветградском, Ольвиопольськом и Херсонском воводворенных в первобытное их состояние с присовокуплением к ним Болгар, на их землях поселившихся. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Том 27. 1206 с. С. 589-596.
5. Именной указ, обьявленный Инспектору резервной кавалерии Управляющим Военным министерством. О присоединении к 9 округу Новороссийского военного поселения казенних селений: Лозоватки, Костромского, Вшивого, с перименованием сего последнего в Покровское, и образовании при этом округе волости. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Том 28. Часть 1. Санкт-Петербург, 1854. 523 с. С. 167-169.
6. Именной указ, данный министру финансов об исключении из казенных именний, назначенных в состав Военного поселения, некоторых селений, находящихся в Херсонской губернии. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Том ІІІ. Санкт-Петербург, 1830. –№ 2497. 1093 с. C. 167-169.
7. Образование департамента военных поселений. Санкт-Петербург, 1843. 67 с.
8. Отчет о военном поселении за 1824 год. Санкт-Петербург, 1825. 134 с.
9. Предположение по резервным бригадам 1-й и 2-й Гусарских, 2-й Драгунской, 2-й Конно-егерской и 6-й Уланской дивизий. Санкт-Петербург, 1831. 11 с.
10. Приказы главного над военными поселениями начальника генерала графа Аракчеева по корпусу поселенных войск 1820-го года. Санкт-Петербург. 1820. 497 с.
11. Статистическое обозрение расходов на военные потребности с 1711 по 1825 год. Санкт-Петербург, 1859. 228 с.
Література
12. Аркас М.М. Історія України-Русі. Київ, 1993. 414 с.
13. Бачинська О.Б. Козацтво в «післякозацьку добу» української історії (кінець XVIII-XIX ст.). Одеса, 2009. 256 с.
14. Богомаз М.С. Придніпров’я рухається та тече… Дніпропетровськ, 2004. 416 с.
15. Варгатюк П.Л., Кан И.Л., Осадчук Г.С. Кривой Рог. История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Днепропетровская область. Киев, 1981. 840 с. С.285-323.
16. Варгатюк П.Л. Таким было начало. Кривому Рогу 200. Историко-экономический очерк. Днепропетровск, 1975. 208 с.
17. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Т. 11. Часть 1. Херсонская губерния. Санкт-Петербург, 1848. 341 с.
18. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ-ХХ ст. Київ, 2019. 656 с.
19. Дорошенко О.М. Участь бузького козацького полку та його командира П.М. Скаржинського у російсько-турецькій війні (1787-1791 рр.). Лукомор’я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я. 2008. Випуск 2. С. 170-178.
20. Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII – первой половине XIX века (1719-1858 гг.). Москва, 1976. 306 с.
21. Козленко О. Дивосвіт отчого краю. Кривий Ріг, 2017. 168 с.
22. Коник О.О. Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області. Козацька спадщина: Альманах Інституту суспільних досліджень. 2008. № 4. С. 172-179.
23. Лобачевський В. Бугское козачество и военные поселения. Киевская старина. 1887. № 12. С. 591-626.
24. Ложешник А.С. Отамани Бузького козацького війська: просопографічний портрет. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2013. Випуск № XXXVI. С. 55-58.
25. Ложешник А., Ложешник О. Козацька старшина Бузького козацького війська: особливості етнічного та соціального складу. Краєзнавство. 2018. № 1. С. 174-185.
26. Мельник О.О., Балабанов С.В. Військове поселення. Історична енциклопедія Криворіжжя. Т.1. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 704 с. С. 198-199.
27. Мельник О.О., Балабанов С.В. Військове поселення Кривий Ріг. Історична енциклопедія Криворіжжя. Т.1. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 704 с. С.199.
28. Мельник О.О., Балабанов С.В. Військова слобода Кривий Ріг. Історична енциклопедія Криворіжжя. Т.1. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 704 с. С. 197-198.
29. Мельник О.О., Балабанов С.В. «Записки Императорского Одесского Общества Истории и Древностей». Історична енциклопедія Криворіжжя. Т.1. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 704 с. С. 293.
30. Мельник О., Стеблина І. Нариси з історії Криворіжжя з найдавніших часів до 1800 року. Кривий Ріг, 2016.120 с.
31. Мельник О., Стеблина І. Про літочислення Кривого Рогу. Кривий Ріг, 2015. 75 с.
32. Мельник О.О. Хто ми?... Криворіжжя до Кривого Рогу (за матеріалами розкопок). Кривий Ріг, 2003.-116 с.
33. Осадчий Т.И. Крестьянское надельное землевладье в Херсонской губернии в связи с платежами крестьян. Херсон, 1894. 199 с.
34. Панафідін І.О. Військове поселення Кривий Ріг (1828-1857) та його вплив на становлення міста. Матеріали Четвертих Історико-краєзнавчих читань «Криворіжжя: погляд у минуле...». Кривий Ріг, 2018. 108 с. С. 5-8.
35. Паталах О. Від Січі до Чорноморії: Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття. Київ, 2020. 324 с.
36. Паталах О. Станиці над Бугом. Історія Бузького козацького війська 1769-1817 рр. Київ. 2019. 348 с.
37. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. Харків, 2021. 512 с.
38. Петров А. Первоисточники – чистые родники. Книга 1. Днепропетровск, 2011. 184 с.
39. Петров А. Первоисточники – чистые родники. Книга 2. Днепропетровск, 2011. 184 с.
40. По Екатерининской железной дороге. Випуск. 1. Екатеринослав, 1903. 130 с.
41. Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2-х томах. Т.2. Від середини XVII століття до 1923 року. Київ, 1995. 608 с.
42. Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Київ, 1990. 261 с.
43. Світленко С.І., Білокінь А.М. Приорілля: історико-краєзнавчі нариси. Дніпропетровськ, 2004. 252 с.
44. Скальковський А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края 1730-1823. Часть 2. С 1796 по 1823. Одесса, 1838. 351 с.
45. Тинченко Я. Від козаків до гусарів. Як було зламано козацькі традиції у ХVІІІ ст. Київ, 2018. 214 с.
46. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Том 2. К, 2011. 424 с.
47. Цубенко В.Л. Боротьба Бузького козацького війська проти військових поселень кавалерії (1817-1818) рр. Історична пам’ять. 2011. № 1 (25). С. 43-52.
48. Цубенко В.Л. Документи з історії військових поселень України. Харків, 2008. 376 с.
49. Яворницький Д.І. Запорож’я в залишках старини та переказах народу. Київ, 1995. 447 с.
50. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3-х томах. Київ. 1990-1991. Т.1. 592 с.
51. Ячменихин К.М. Армия и реформы: военные поселения в политике российского самодержавия. Чернигов, 2006. 444 с.