Рецепція образу Роксолани в українській і зарубіжній літературі ХІХ–ХХ століть

Abstract

У магістерській роботі на прикладі образу Роксолани розкрито зміст понять «вічний образ» і «світовий образ». Досліджено особливості рецепції цього образу в українській і зарубіжній літературах. У роботі глибоко й усебічно проаналізовано образ Роксолани, відтворений митцями ХХ–ХХІ століть. Увага акцентується на інтерпретації образу в історичних романах українських письменників ХХ століття О. Назарука та П. Загребельного, а також на повісті Ю. Винничука «Житіє гаремноє», що представлений у формі щоденника Роксолани, романі у віршах М. Балашової «Вінок Роксолани», історично-пригодницькому романі О. та Т. Литовченків «Кинджал проти шаблі». Із творів зарубіжних митців образ Роксолани детально розглядається в романі французького митця Алена Паріса «Останній сон Сулеймана». Проведений аналіз дав можливість дійти до висновків, що доля Роксолани у художніх творах письменників різних країн мала варіативність рецепцій – європейську, турецьку та українську. Для українців Роксолана продовжує бути для втіленням краси, розуму й сили духу – саме тих рис, які дозволили їй вистояти на чужині й не зламатися духовно, а також зробити свій внесок в історію українського та турецького народів. У роботі зазначено, що поява нових творів, у яких репрезентовано нові інтерпретації образу Роксолани, свідчить про те, що інтерес до видатної українки не зменшився, а посилився, а кожен митець по-своєму створює образ цієї історичної особи.