Abstract:
У статті з’ясовано сутність феномену “глобалізація” в аспекті запозичення західного суспільно-політичного, економічного й культурного стилю життя; осмислено глобалізаційні процеси крізь призму еколінгвістичної теорії та їхнього впливу на національну еколінгвальну систему. Окреслено ситуації, згідно з якими, з одного боку, людська цивілізація відчувала й відчуватиме потребу в тих чи тих засобах міжкультурної, міжетнічної комунікації; з іншого, – використання національних мов вважають неадекватним, а відтак заявляють про глобальну мову міжнародного спілкування. Наголошено на відсутності внутрішньомовних механізмів, що слугуватимуть бар’єром на шляху до з’яви універсального наднаціонального семантичного коду, на можливих непоправних наслідках лінгвістичної глобалізації, оскільки неприхованою є загроза для етномовного планетарного розмаїття, як і цілком реальною є експансія “глобальної мови”. Репрезентовано результати глобалізаційних процесів, які можуть призвести до порушення стійкого еколінгвального балансу, а відтак – до знесамобутнення тих чи тих національних спільнот через добровільно-примусову “відмову” від основного засобу національної ідентичності.
Description:
1. Белозерова Н. Н., Лабунец Н. В. Эколингвистика : в поисках методов исследования : монография. Тюмень : Изд-во Тюменского гос. ун-та, 2012. 256 с.
2. Ерохина Е. В. Языковой вопрос глобального мира. Известия Пензенского гос. педагог. ун-та имени В. Г. Белинского : Гуманитарные науки. 2009. № 11 (15). С. 30–34.
3. Ильин Д. Ю. Лингвоэкологический портрет регионального топонимикона: критерии описания. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 2. Языкознание. 2018. Т. 17. № 3. С. 99–107.
4. Ионова С. В. О двух аспектах эколингвистических исследований. Экология языка и коммуникативная практика. 2016. № 1. С. 10–25.
5. Клочко С. О. Поступ еколінгвістики в Україні: аналітичний огляд. Система і структура східнослов’янських мов : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. Вип. 12. С. 3–18.
6. Копнина Г. А. Экология языка и экология речи как разделы эколингвистики. Экология языка и коммуникативная практика. 2014. № 2. С. 78–89.
7. Курашкина Н. А. Эколингвистика или лингвоэкология? терминологическая дилемма междисциплинарной научной области. Экология языка и коммуникативная практика. 2015. № 2. С. 143–156.
8. Кургузов А., Компанієць Л. Українська мова і культура у глобальній поліфонії: стан та перспективи. Схід. 2017. № 5 (151). С. 78–81.
9. Лильо Т. Комунікація. Ідентичність. Глобалізація. Львів, 2004. 134 с.
10. Мірченко М. В. Основи екології української літературної мови: проблеми, можливості, перспективи. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологічна”. 2014. Вип. 50. С. 16–19.
11. Радчук В. Параметри і взаємодія мов. Дивослово. 2005. № 6. С. 36–44.
URL : https://varta.kharkov.ua/articles/1108550
12. Раду А. Мовна екологія: напрями та проблеми дослідження. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2013. № 27. С. 191–197.
13. Сковородников А. П. К философским основаниям предметной области эколингвистики. Экология языка и коммуникативная практика. 2014. № 2. С. 140–161.
14. Тер-Минасова С. Г. Война и мир языков и культур. Москва : Слово / Slovo, 2008. 344 c.
15. Фаріон І. Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей) : монографія. 3-є вид. доповн. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. 332 с.