Abstract:
У статті шляхом порівняння досліджується британська філософська освітня традиція, зокрема філософські ідеї А. Н. Уайтхеда і К. Р. Поппера з метою вдосконалення вітчизняної освітньої перспективи, її ціннісних соціальних орієнтирів та актуальних пріоритетів. Специфіка проблематики вимагає проектно-конструктивної орієнтованості, з долученням системного аналізу, аналогії; порівняльного, типологічного, герменевтичного, феноменологічного методів. Новизна дослідження полягає у спробі розв’язання актуальних освітніх проблем шляхом конструювання елементів сучасної вітчизняної парадигми з включенням у неї окремих інваріантів британської філософії освіти, що дозволяє сформулювати наступні висновки, які зберігають практичну значущість: освітні ідеї А. Н. Уайтхеда і К. Р. Поппера можна розглядати як релевантні щодо проблем вітчизняної освіти; результатом теоретичного синтезу освітніх концепцій А. Н. Уайтхеда та К. Р. Поппера постає освітній зразок, що у своїй суті є близьким вітчизняній антропології, витісненій марксистською педагогічною доктриною; обґрунтовано прототип універсальної методології, орієнтованої на формування моральної, критично мислячої еліти; на прикладі філософської аргументації А. Уайтхеда і К. Поппера здійснюється спроба усунення розриву між освітою і соціальною динамікою шляхом демонстрації зв’язку між освітою, її цінностями і успішними соціокультурними практиками; запропоновано оригінальну освітню концепцію з перспективою включення її компонентів, предметних змістів у освітні програми. Практична цінність дослідження полягає також у започаткуванні тенденції до кардинальної трансформації вітчизняної освітньої культури, спробі конструювання цілісного прототипу освітньої перспективи. Проводиться думка, що освітня політика, як вважали і А. Н. Уайтхед і К. Р. Поппер, повинна бути зведена до виважених та виправданих рішень, послідовних системних змін, які зберігають кращі надбання педагогічного досвіду, шляхом критичного перегляду та збагачення актуальними контекстами сучасної освітньої теорії і практики. Практична успішність британської освітньої доктрини є передумовою для актуалізації несправедливо забутої вітчизняної традиції і її потужного ренесансу в сучасних умовах.
Description:
1. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті. Полтава : ПОІППО, 2006.
328 с.
2. Нечитайло И.С. Изменение общества через изменение образования: иллюзия или
реальность. Харків : НУА, 2015. 552 с.
3. Popper K. The Open Society and Its Enemies: New One-Volume Edition. Princeton and
Oxford: Princeton University Press, 2013. 808 р.
4. Локосова М.В. Хитросплетение категорий: анализ основных понятий философии процесса А.Н. Уайтхеда. Вопросы философии. 2017. № 1. С. 154–168.
5. Whitehead A.N. The Aims of Education and Other Essays. New York : Free Press, 1967.
6. Уайтхед А. Избранные работы по философии : пер с англ. / сост. И.Т. Касавин ; общ.
ред. и вступ. ст. М.А. Кисселя. Москва : Прогресс, 1990. 716 с.
7. Бушуева Т.С. Философия науки А.Н. Уайтхеда : монография. Екатеринбург : Банк
культурной информации», 2006. 96 с.
8. Сычева С.Г. Проблема символа в философии. Томск : Изд-во Том. ун-та, 2000. 197 с.
9. Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики /
cост. Д.Г. Лахута, В.Н. Садовский, В.К. Финн. Москва : Эдиториал УРСС, 2000. 464 с.
10. Chitpin S. Leading school improvement: using Popper’s theory of learning, Open Review of
Educational Research. 2016. Vol. 3. № 1. P. 190–203.
11. Lam C.M. Childhood, Philosophy and Open Society: Implications for Education in Confucian
Heritage Cultures. Singapore : Springer, 2013.
12. Swann J. Popperian Selectionism and Its Implications for Education, or ‘What To Do About
the Myth of Learning by Instruction from Without?’ Rethinking Popper. Boston : Springer
Science + Business Media B.V., 2009. P. 379–389.
13. Salamun K. Critical Rationalism and Political Education: Karl Popper`s Advice How
to Neutralise Anti-Democratic Thought-Patterns. Critical Rationalism and Educational
Discourse. Amsterdam, 1999. P. 83–93.
14. Сковорода Г. Сочинения : в 2 т. Москва : Мысль, 1973. Т. 1. 511 с.