Abstract:
Метою дослідження є залучення філософської спадщини Казимира Твардовського і Степана Балея до
концептуального прояснення моральної проблеми патріотизму, з’ясування його природи й моральних меж. У першій частині статті аналізується поняття патріотизму і пропонується його класифікація за типом любові, що лежить в його основі. Інстинктивний патріотизм ґрунтується на безумовній любові (storgḗ) до батьківщини як до матері чи рідного дому. Як природне й морально нейтральне явище він може бути підґрунтям для інших форм патріотизму: романтично-націоналістичного (érōs), рефлексивного (philía) та альтруїстичного (agápē). У другій частині обґрунтовується можливість перетину підходів етики чеснот і деонтологічної етики до розв’язання проблеми морального статусу патріотизму. Це породжує складну матрицю моральних оцінок його конкретного виду (чеснота, обов’язок, морально нейтральний факт, порок, а також різні можливі комбінації цих статусів). У третій частині на основі критичного аналізу ідей Твардовського і Балея визначаються умови можливості та межі морально прийнятного патріотизму: 1) універсалізм морального мислення у поєднанні зі здатністю морально оцінювати конкретний контекст; 2) критична рефлексія щодо меж лояльності до об’єкта патріотичних почуттів; 3) постійне моральне самовдосконалення. У підсумку автор пропонує розглядати патріотизм як відкриту моральну проблему, що вимагає балансу між емоційною прив’язаністю, критичною рефлексією і моральним розвитком людини.
