Особливості впливу дезінформації та фейкових новин на психічний стан та емоційну регуляцію населення України

Берестень, Лілія Михайлівна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12155

Date: 2025-11-20

Abstract:

У кваліфікаційній роботі розглядаються питання впливу дезінформації та фейкових новин на психоемоційний стан особистості. Проаналізовано вікові відмінності інформаційної поведінки, окреслено ключові психологічні чинники вразливості до дезінформації та визначено умови розвитку психологічної стійкості. На основі отриманих результатів сформовано практичні рекомендації щодо підвищення медіаграмотності, критичного мислення та емоційної саморегуляції в умовах сучасного інформаційного середовища.

Description:

1. Акун І., Максимова І. Вплив дезінформації на свідомість людей: матеріали Науково-практичної студентської конференції з міжнародною участю. Кривий Ріг: ДУЕТ, 2023. С. 54. 2. Арабаджиєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Маніпулювання свідомістю суспільства в умовах інформаційної та гібридної війни в Україні. Гілея: науковий вісник. Запоріжжя, 2019. № 146 (3). С. 12-15. 3. Виборнова Н. М. Дослідження психологічного аспекту інформаційного впливу під час воєнних дій в Україні. Соціально-психологічний супровід особистості в умовах інтеграції України в Європейський простір: збірник матеріалів ІV Інтернет-конференції. Київ: МДУ, 2024. С. 143-145. 4. Главацька О. Попередження професійного вигорання фахівців соціономічних професій. Інновації в освіті: реалії та перспективи розвитку : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль, 2021. С. 126–129. 5. Дементьєва Л., Сукова Д. Вплив фейкових новин та дезінформації в аудіовізуальних медіа. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво. Київ, 2023. Т. 6, № 1. С. 10–15. DOI: https://doi.org/10.31866/2617- 2674.6.1.2023.279226 6. Доскіч Л. С. Фейкові новини як новітній засіб маніпуляції та дезінформації. Київ, 2022. С. 74. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2022.269809 7. Жмуровська К. Р., Грищенко Д. О. Вплив дезінформації на громадську думку та поведінку в умовах воєнного конфлікту. Харків, 2024. С. 54. DOI: https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/31225 8. Жук М.С. Психологічні наслідки інформаційного перевантаження: діагностика та профілактика. Соціальна психологія. 2018. № 2 (15). С. 54–61. 9. Заріцька Н. М. Медіаграмотність у контексті забезпечення інформаційно- психологічної безпеки в умовах гібридної війни: результати теоретичного аналізу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (4), 2022. 150-154. DOI: https://doi.org/10.32782/psy- visnyk/2021.4.29 10. Інформаційна агресія в сучасному світі: правовий аналіз та протидія: матеріали міжнародного науковопрак тичного круглого столу. Харків, 21 червня 2024 р. : електрон. наук. вид. / редкол.: В. С. Батиргареєва та ін. Харків, 2024. 242 с. 11. Кіндратець О. Психологічна війна як елемент гібридної війни. Політичне життя. 2021. № 1. С. 84–88. DOI: https://doi.org/10.31558/2519- 2949.2021.1.10 12. Кіца М. Особливості та методи виявлення фейкової інформації в українських ЗМІ. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки». Львів, 2017. No 1. С. 30. DOI: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/43019 13. Ковальова Т.О. Інформаційне перевантаження та психічне здоров’я сучасної людини. Соціальна психологія. 2018. № 1 (14). С. 37–42. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.47.21 14. Кована В. С. Вплив телебачення на суспільство, медійна політика та інформаційна безпека в умовах воєнного стану в Україні: кваліфікаційна робота. Київ, 2023. С. 18. 15. Кокун О. М. Психофізіологічне забезпечення життєстійкості фахівців соціономічних професій в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення : практичний посібник. Київ, 2024. 203 с. 16. Кравчук А., Яровий К. Вплив дезінформації на громадську думку під час війни. Дніпро, 2024. С. 164. 17. Краснова О.В. Інформаційне перевантаження як складова психологічної напруги в умовах сучасного соціуму. Педагогіка та психологія. 2019. № 3 (65). С. 44–51. 18. Кудринська Г., Шевчук Т. Маніпулятивний потенціал сучасного інформаційного суспільства. Grail of Science. №24. Київ, 2023. С. 407-410. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.02.2023.074 19. Литвиненко О.В. Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України. Молодий вчений. 2018. № 3(55). С. 259–263. DOI: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/4940 20. Літвінчук І. С. Дезінформація в соціальних мережах: алгоритми протидії. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Одеса, 2023. С. 183. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.1.2/29 21. Лугова В. М., Литовченко І. В., Голубєв С. М., Білоконенко Г. В. Психологія: навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2020. 299 с. 22. Мороз Ю., Твердохліб Ю. Інформаційно-психологічні операції в умовах ведення гібридної війни. Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини». 2016. Вип. 38. С. 97–105. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2016.38.0.2354 23. Народження пропаганди. Інформаційна війна п’ятсотрічної давнини. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/06/3/155758/ 24. Немеш О.М. Вплив медіа на соціалізацію сучасної молоді. Психологія: реальність і перспективи. Рівне : РДГУ, 2020. Вип. 14. С. 166–176. DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.166 25. Нерсесян Г.А. Медіаграмотність молоді – запорука протидії інформаційній агресії. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 6. С. 56–60. 26. Порядіна З. П. Вплив дезінформації під час воєнного стану на культурно- просвітницьку діяльність в Україні. Харків, 2024. С. 114. 27. Пятіна Д. Д., Мєлєкєсцев К. І. Фейкові новини, як засіб інформаційної війни. Київ, 2020. С. 114. 28. Рабчун Д. І., Тищенко В. С., Голобородько С. О. Ефективне розпізнавання дезінформації за допомогою нейронних мереж: фокус на виявленні емоційного впливу. Телекомунікаційні та інформаційні технології. Київ, 2024. No 2(83). С. 42. 29. Руденко Л. А. Основи психології та педагогіки: навч. посібник. Львів: ЛДУ БЖД, 2020. 146 с. 30. Саєнко О. Г. Механізм інформаційно-психологічного впливу в умовах гібридної війни. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологія 1. Хмельницький, 2015. С. 67. 31. Самчинська О. Дезінформація: поняття та сутність. Особливе адміністративне право. Київ, 2022. С. 33. 32. Сіленко А. О. Інформаційно-психологічна війна як фактор військових конфліктів. Ментальне здоров’я. №1, 2024. С.71-78. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-1-11 33. Столяренко О.Б. Психологія особистості: навч. посіб. Київ: Центр учб. літ., 2018. 279 с. 34. Шевченко Л.О. Практична психологія: навч. посіб. Харків: Константа, 2018. 191 с. 35. Шевчук Л. П. Психологічна стійкість особистості в умовах воєнного / Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 16 трав. 2025 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Нац. акад. правових наук України. Вінниця: ХНУВС, 2025. С. 398-401. https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/23549 36. Шмиголь М.Ф., Юшкевич Ю.С. Пропаганда в інформаційному суспільстві: філософський аналіз. Перспективи. 2023. № 1. С. 99–103. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17781 37. Яцина О. Емоційна саморегуляція: огляд проблеми в досвіді переживання пандемії Сovid-19. Ужгород, 2021. 167 с. 38. American Psychological Association. Building Your Resilience. Washington, DC: APA Press, 2020. Available at: https://www.apa.org/topics/resilience 39. Bandura A. Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1986. 617 p. 40. Beck A. T. Cognitive Therapy and the Emotional Disorders. New York: International Universities Press, 1976. 356 p. 41. Fredrickson B. L. The broaden-and-build theory of positive emotions. Philosophical Transactions of the Royal Society B. 2004. 359(1449). P. 1367–1377. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1512 42. Koltay T. The media and information literacy framework and its impact on the digital information environment. Journal of Information Science. 2019. 45(1). P. 3–10. https://doi.org/10.1177/0165551518813180 43. Kozyreva A., Lewandowsky S., Hertwig R. Citizens versus the internet: Confronting digital challenges with cognitive tools. Psychological Science in the Public Interest. 2020. 21(3). P. 103–156. https://doi.org/10.1177/1529100620946707 44. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing, 1984. 456 p. 45. Lewandowsky S., Ecker U. K. H., Cook J. Beyond misinformation: Understanding and coping with the “post-truth” era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2017. 6(4). P. 353–369. https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2017.07.008 46. McGonigal K. The Upside of Stress: Why Stress Is Good for You, and How to Get Good at It. New York: Avery, 2015. 295 p. 47. Pennycook G., Rand D. G. The psychology of fake news. Trends in Cognitive Sciences. 2021. 25(5). P. 388–402. https://doi.org/10.1016/j.tics.2021.02.007 48. van der Linden S., Roozenbeek J., Compton J. Inoculating against fake news about COVID-19. Frontiers in Psychology. 2020. 11. Article 566790. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.566790 49. Wardle C., Derakhshan H. Information Disorder: Toward an Interdisciplinary Framework for Research and Policy Making. Strasbourg: Council of Europe, 2017. 107 p. 50. Оphir Y., Sangalang A., Cappella J. N. The persuasive effects of misinformation correction messages. Human Communication Research. 2022. 48(3). P. 347–373. https://doi.org/10.1093/hcr/hqab013

Show full item record