DSpace Home
→
Інклюзія
→
Дисертації та автореферати
→
Дисертації докторів філософії (інклюзія)
→
View Item

Педагогічні умови застосування адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти

Барабаш, Катерина Віталіївна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11893

Date: 2025

Abstract:

У дисертації проведено теоретичний аналіз і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні педагогічних умов, розробленні й експериментальній перевірці відповідної методики, спрямованої на застосування методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розкрито методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий унесок здобувача, подано відомості про апробацію, публікації, структуру й обсяг роботи. У першому розділі «Теоретичні основи фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами із застосуванням методів адаптивного карате» проаналізовано сучасний стан вивчення означеної проблеми в педагогічній теорії і практиці, висвітлено особливості фізкультурної освіти і фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами; розкрито зміст фізичного виховання учнів різних нозологічних груп із застосуванням методів адаптивного карате; критерії та показники його ефективності. Проведений теоретичний аналіз засвідчив, що фізичне виховання учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища є складовою частиною фізкультурної освіти і важливим чинником їхнього гармонійного розвитку, соціалізації та здоров’язбереження. Визначено, що адаптивне фізичне виховання є процесом, що спеціально налаштовується на індивідуальні можливості кожної дитини з урахуванням медико-фізіологічних показників, психоемоційного стану та специфіки комунікації, ураховує обмеження й потреби осіб із особливостями розвитку, надаючи перевагу у виборі засобів тим, що сприяють їх фізичному благополуччю й соціальній інтеграції. Виокремлені методики адаптивного фізичного виховання, які обираються залежно від нозологічної групи учнів з особливими освітніми потребами, з-поміж яких різновиди гімнастик, елементи бойових мистецтв, йога, фізкультурно-оздоровчі практики. З’ясована роль і значущість адаптивного карате, проаналізовані головні філософських підвалини, бойові техніки й ката, які можуть бути доцільною основою фізичного виховання дітей із особливими освітніми потребами різних нозологічних груп. Розкрито зміст вправ адаптивного карате, що забезпечують у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами досягнення профілактично-лікувального, здоров’язбережуваного й загальнорозвивального ефекту. Обґрунтовано критерії оцінювання ефективності методів адаптивного карате у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти. Зокрема, фізкультурно-оздоровчий критерій має на увазі ступінь позитивних змін у фізичному стані учнів з особливими освітніми потребами під впливом занять адаптивним карате. Особистісно-мотиваційний критерій характеризує внутрішню готовність учня брати участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності, зацікавленість у власному фізичному розвитку. Соціально-комунікативний критерій виявляє ступінь включеності учня в заняття адаптивним карате, різновиди активностей і комунікації з іншими учнями та тренером. Пізнавально-діяльнісний критерій стосується здатності учнів засвоювати і використовувати знання з основ адаптивного карате, ступеня сформованості навичок самоспостереження й самоконтролю. З’ясовано, що процес адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами має поетапний характер і передбачає поступовий перехід від низького до високого рівня сформованості відповідних фізичних та особистісних якостей. У другому розділі «Методичне забезпечення застосування адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти» розкрито наукові підходи, принципи, методи, технології та методики адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу. За результатами аналізу напрацювань у галузі інклюзивної фізкультурної освіти визначено, що адаптивне фізичне виховання учнів із особливими освітніми потребами ґрунтується на міждисциплінарній методології, принципах доступності та безпечності, варіативності, послідовності та поступовості, оздоровчої спрямованості, мотивації й позитивного підкріплення, соціалізації, гуманізму й толерантності, орієнтується на положення особистісно орієнтованого, біомедичного, психолого-педагогічного, інклюзивного й системного підходів. Визначено групи методів адаптивного фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами: загальнопедагогічні (словесні, наочні, практичні, методи контролю і самоконтролю), специфічні методи фізкультурної освіти (фізичні вправи, методи організації та контролю), спеціально-педагогічні (адаптації вправ, індивідуалізації, ритмізації, моделювання соціальної взаємодії) та корекційно-розвивальні (сенсомоторної корекції, ритуалізованого виконання, дихальної гімнастики, м’язової релаксації, ігрові). Виокремлено та описано специфічні методи адаптивного карате у фізичному вихованні дітей із особливими освітніми потребами, зпоміж яких фізичні рухи і вправи, що поступово ускладнюються; методи демонстрації, повторення вправ, анімаційної наочності, словесні методи (команди, інструктаж, рахунок, покроковий рахунок, скандування), метод образотворення, драматизації, контролю і корекції. Систематизовано й описано комплекс здоров’язбережувальних технологій адаптивного карате (фітнес-технології з адаптивним компонентом, релаксаційно-дихальні технології, технології сенсорної інтеграції, корекційнореабілітаційного спрямування, інформаційно-комунікаційні технології підтримки, технології емоційного залучення), спрямовані на фізичний розвиток, профілактику вторинних порушень, підтримку психоемоційного стану та формування культури здоров’я учнів із особливими освітніми потребами. Розкрито особливості застосування методик адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти, які враховують сенсорну чутливість, рівень соціалізації, когнітивні та моторні особливості дітей. Зафіксовано особливості методики проведення занять для дітей із РАС, які спираються на принципи структурованості занять, візуальної підтримки, індивідуального і парного підходу, уведення елементів ритуалу та передбачають поетапне оволодіння учнями системою адаптованого карате. Обґрунтовано педагогічні умови застосування методів адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, з-поміж яких: урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів із особливими освітніми потребами; поєднання традиційних та інноваційних методів і прийомів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами; використання навантажень різної інтенсивності та проведення різних форм рухової активності на заняттях з адаптивного карате з урахуванням стану фізичного здоров’я учнів із особливими освітніми потребами; підвищення психолого-педагогічної і медико-біологічної грамотності батьків учнів із особливими освітніми потребами під час педагогічного супроводу фізичного виховання дітей. У третьому розділі «Організація та методика проведення дослідноекспериментальної роботи» висвітлено результати проведення педагогічного експерименту, спрямованого на перевірку ефективності методики використання методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти і педагогічних умов, що підвищують її результативність. Презентована методика фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти була сформована з урахуванням психофізіологічних особливостей розвитку дітей із РАС і ґрунтувалася на принципах адаптивності, прогресивності, структурованості, позитивного підкріплення й візуальної підтримки. Її реалізація тривала шість місяців. Заняття проводилися у форматі групових тренувань (по 4–5 осіб) двічі на тиждень, а також індивідуально – один раз на тиждень. Важливою складовою методики була цілеспрямована робота з батьками, що мала на меті посилення ефективності педагогічного впливу й підтримку дитини в домашньому середовищі. Загалом, у межах реалізації методики використання методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти, було розроблено й апробовано: картки індивідуального розвитку та рівневу шкалу досягнень; методики поетапного формування рухових навичок з урахуванням нозологічних особливостей; систему методів і прийомів адаптивного карате, зокрема словесних, ігрових, сенсорно-моторних і контролюючих; адаптовані здоров’язбережувальні технології, що охоплюють фітнес- і релаксаційні комплекси, хатха-йогу, ІКТ; структуру занять із врахуванням принципів візуальної підтримки, ритуалізації, мотиваційного залучення; комплекс вправ адаптивного карате з елементами хатха-йоги; методичну підтримку батьків у межах програми «Партнерство заради здоров’я»; а також засоби моніторингу ефективності реалізації методики. Проведений після завершення дослідно-експериментальної роботи кількісний, якісний і статистичний аналізи підтвердили ефективність запропонованої методики й педагогічних умов застосування методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами. Результати експерименту продемонстрували статистично значущу позитивну динаміку в експериментальній групі за всіма критеріями: фізкультурно-оздоровчим, особистісно-мотиваційним, соціальнокомунікативним і пізнавально-діяльнісним. За результатами апробації методики і педагогічних умов в учнів експериментальної групи зафіксовано позитивну динаміку у загальних рівнях ефективності фізичного виховання із застосуванням методів адаптивного карате: на 8,3% стало більше учнів, які продемонстрували високий рівень, на 8,3% – середній, натомість на 16,7% стало менше учнів із показниками низького рівня. Статистичний аналіз результатів з використанням U-критерію Манна–Уїтні засвідчив невипадковість цих зрушень. У контрольних групах суттєвих змін не сталося. Зафіксовано також високий рівень задоволеності батьків від упровадженої методики (у 87% випадків), що свідчить про її прийнятність, доступність і цінність для сімей вихованців. Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми інклюзивної фізкультурної освіти. Перспективи подальшого розвитку досліджуваного феномену полягають у поглибленні науково-методичних засад адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, зокрема через розроблення індивідуалізованих програм з урахуванням типу порушення, віку та рівня соціалізації дитини. Подальший інтерес становить аналіз довготривалих результатів впливу занять адаптивним карате на емоційновольову сферу, поведінкову стабільність і соціальну адаптацію учнів з особливими освітніми потребами, що сприятиме зміцненню практичних основ інклюзивної освіти.

Description:

1. Альошина, А. І., Іваніцький, А. І. (2018). Зміст технології корекції порушень постави дітей із вадами слуху. Молодіжний науковий вісник Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, 30, 42– 53. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2018_30_8 2. Альошина, А., Іваніцький, Р. (2018). Особливості вертикальної стійкості тіла школярів 11-14 років з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 24–28. 3. Альошичева, Т.Б., Нестеренко, Н.М. (2018). Використання різних видів роботи на уроках індивідуальної слухо-мовної роботи в молодших класах. Педагогіка здоров’я : зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (18- 19 трав. 2018 р., м. Харків) (с. 659–661). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Відновлено з https://cutt.ly/GbnrVAo 4. Афанасьєв С., Бурдаєв, К. (2018). Характеристика опорно-ресорних властивостей стопи дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 46– 52. 5. Базима, Н. В. (2023). Розвиток мовлення з аутизмом. Харків: Видво «Ранок», ВГ «Кенгуру». 6. Байда, Л.Ю., Красюкова-Еннс, О.В. (Ред.) (2012). Інвалідність та суспільство. Київ. Відновлено з https://core.ac.uk/download/pdf/33687968.pdf 7. Барабаш, К. В. (2024). Інтегративна система рухових вправ на заняттях з адаптивного карате у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка, 75, 37–41. doi: 10.32782/2663- 6085/2024/75.5 8. Барабаш, К. В. (2024). Методичні завваги до занять з адаптивного карате з учнями з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка, 77, 33–38. doi: 10.32782/2663-6085/2024/77.5 9. Барабаш, К. В. (2024). Особистісно зорієнтований підхід у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами на заняттях з адаптивного карате. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 95, 15–19. doi: 10.32782/1992-5786.2024.95.2 10. Барабаш, Я. С., Касецька, М. В. (2018). Корекційно-розвиткові заняття з лікувальної фізкультури як засіб зняття емоційної напруги та зменшення рівня ситуативної тривожності у дітей з порушенням слуху та у дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Інклюзивне навчання в Новій українській школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 берез. 2018 р., м. Теребовля) (с. 101–104). Київ: Інтерсервіс. Відновлено з https://cutt.ly/rbKGvaF 11. Барбінова, А. (2021). Структура готовності вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзії. Український Педагогічний журнал, 1, 58–64. doi: 10.32405/2411-1317-2021-1-58-64 12. Безкопильний, О.О. (2020). Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Черкаси : ЧНУ ім.Б. Хмельницького. 13. Беляк, Ю.І. та ін. (2018). Теоретико-методичні основи оздоровчого фітнесу. Львів: ЛДУФК. 14. Бех, І.Д. (2018). Особистісно орієнтована освіта: теоретикотехнологічні засади. Київ: Либідь. 15. Бєлєнька, Г., Гаращенко, Л. (2018). Рух + гра = рухлива гра, або як позбутися гіподинамії. Вихователь-методист дошкільного закладу, 7, 49–59. 16. Бичко, Л.Ф. (2019). Інклюзивне навчання: методичні орієнтири. Київ: Центр навчальної літератури. 17. Бичко, Н.М. (2019). Основи здоров’язбереження в сучасному освітньому процесі. Харків: ХНПУ ім. Г. Сковороди. 18. Білавич, Г.М., Мальона, С.Б., Костащук, Я. (2021). Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами крізь вимір сьогодення. Молодь і ринок, 9 (195), 11–17. doi: 10.24919/2308-4634.2021.243884 19. Білоус, О.С., Щербина, С. М. (2024). Підготовка майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 2 (28), 7–14. doi: 10.32342/3041- 2196-2024-2-28-1 20. Блонова, Т. М. (2020). Сучасні підходи до формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти. Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців : зб. наук. пр., 8, 268–273. Відновлено з https://cutt.ly/NbjDtGl 21. Бобренко, І.В. (2016). Фізичне виховання дітей дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю. У Дидактичні та методичні засади спеціальної освіти розумово відсталих дошкільників (с. 209–250). Київ: Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. 22. Бобренко, І.В. (2017). Розвиток фізичних якостей як важливий аспект адаптивного фізичного виховання дошкільників з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Теорія і практика спеціальної педагогіки та психології: зб. наук. пр.: до 100-річчя від дня народження професора І.Г. Єременка, 9, 172–185. 23. Богдан, І.О. (2016). Карате як олімпійський вид спорту та засіб фізичного виховання: лекція для студентів 1 курсу. Львів: ЛДУФК. 24. Богініч, О.Л. (2001). Фізичне виховання дошкільників засобами гри. Київ: СП «ЧИП». 25. Бойченко, Н.В. (2018). Дослідження особливостей навчання техніці каратистів- новачків. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах, 1, С. 5–8. 26. Бойченко, Н.В. (2019). Розвиток координаційних здібностей дзюдоїстів новачків. Єдиноборства, 1(11), 15–23. 27. Бойченко, Н.В. Пашков, І.М., Ананченко, К.В. (2018). Удосконалення комбінаційної техніки каратистів стилю «кіокушинкай». Слобожанський науково-спортивний вiсник, 1(45), 29–33. 28. Бойчук, Ю. Д. (Ред.). (2017). Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження. Харків: Вид. Рожко С. Г. 29. Бойчук, Ю.Д., Бородіна, О.С., Микитюк, О.М. (2015). Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров’я. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 30. Бондаренко, В. В., Бондаренко, М. Р. (2020). Актуальні проблеми корекції рухової функції дітей з порушенням слуху. Проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, спорту і здоров’я людини : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (23–24 квітня 2020 р.) (с. 180–184). Полтава: Сімон. 31. Борисенко, Л.Л. (2018). Фізична культура як інклюзивне середовище. Система надання освіти дітям з особливими освітніми потребами в умовах сучасного закладу: Зб. за матеріалами VІ Всеукр. наук.- практ. конф. (12 груд. 2018 р.) (с. 23–26). Лисичанськ: ФОП Чернов О. Г. 32. Боюн, Л. (2014). Дихальні вправи : для поліпшення самопочуття й активізації розумової діяльності учнів під час уроку. Біологія, 17, 6–9. 33. Булатова, М. М., Усачов, Ю. О. (2008). Сучасні фізкультурнооздоровчі технології у фізичному вихованні. Теорія і методика фізичного виховання, 2, 320–353. 34. Бурдаєв, К.В. (2018). Біологічні передумови до розробки технології формування статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі адаптивного фізичного виховання. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15: Наук.-пед. проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11(105), 21–26. Відновлено з http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/25136/Burdaiev.pdf?sequenc e=1 35. Вакуленко, Л. О., Клапчук, В. В. (2019). Основи реабілітації, фізичної терапії, ерготерапії. Тернопіль: ТДМУ. 36. Веремчук, А., Хом’як, О. (2021). Інноваційні технології навчання дітей з особливими освітніми потребами. Збірник наукових праць «Психологопедагогічні проблеми сучасної науки», 1(5), 71–78. 37. Вікарі, С. (2019). У нас дитина з аутизмом. Допомога сім’ям із дітьми з аутизмом : практ. реком. для батьків і педагогів; пер. з італ. І. В. Кононова. Харків: Ранок. 38. Вільчковський, Е., Денисенко, Н., Цьось, А. та ін. (2010). Оптимізація фізичного розвитку дитини у вітчизняній системі освіти. Запоріжжя: ЗОІППО. 39. Гавердовський, Ю. К. (2007). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 40. Галай, М.Д. (2017). Диференціація фізичних навантажень молодших школярів у процесі навчання вправ з м’ячем (Автореф. дис. канд. пед. наук). Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 41. Галій, Л.В. (2018). Теорія і методика адаптивної фізичної культури:. Львів: ЛДУФК. 42. Гаращенко, Л.В. (2014) Розвиток ідеї здоров’язбереження у фізичному вихованні дітей в дошкільних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ. 43. Гаяш, О.В. (2016). Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку: Науково-методичний посібник для вчителів інклюзивного навчання, асистентів учителів, які працюють з дітьми з психофізичними порушеннями в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, соціальних педагогів, батьків. Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО. 44. Гевко, І. (2019). Інклюзивна освіта в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку. Науковий Вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського. Педагогічні Науки, 1 (64), 52–58. 45. Горопаха, Н.М. (2014). Фізичне виховання дошкільників та молодших школярів у контексті інклюзивної освіти: проблеми наступності та перспективності. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти, 10, 11–15. 46. Горшкова, Г. В. (2020). Структура готовності майбутніх вчителівлогопедів до застосування адаптовних фізичних вправ у професійній діяльності. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки, 1, 106–112. 47. Грубар, І. Грабик, Н. (2017). Модельна характеристика каратистів. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 3, 20–26. 48. Грушко, О. В. Розвивальний потенціал комбінаторної мовленнєвої гри. Г. С. Тарасенко (Ред.), Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти (с. 179–180). Київ: Видавничий Дім «Слово». 49. Губарєв, С.В. (2018). Медико-педагогічні основи фізичної реабілітації школярів з обмеженими можливостями. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 9, 45–50. 50. Гузар, В.М., Савченко-Марущак, М.С., Шалар, О.Г. (2016). Вплив фізичної підготовленості на властивості особистості юних каратистів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 139 (1), 45–48. 51. Давиденко, Г.В. (2015). Теоретико-методичні засади організації інклюзивного навчання у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ін-т вищої освіти НАПН України. Київ. 52. Даніелс, Е., Стаффорд, К. (2000). Залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх класів. Львів: Т-во «Надія». 53. Данілавічютє, Е. А., Литовченко, С. В. (2012). Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі. Київ: Видавнича група «А.С.К». 54. Дегтяренко, Т. М. (2011). Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегія управління. Суми : Університетська книга. 55. Дегтяренко, Т. М., Вавіна, Л. С. (2008). Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальних закладах для дітей з особливими потребами. Суми: Університетська книга. 56. Дегтяренко, Т. М., Картава, Ю.А. (Ред.). (2015). Теоретичні та методичні аспекти корекційно-реабілітаційної діяльності. Суми: Мрія. 57. Дерень, О., Пруська, А., Рибак, Ю. (Ред.) (2015). Діти із синдромом Дауна: факти, навчання, допомога. Київ: Плеяди. 58. Джевага, В.В. (2017). Корекція порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання. (Дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Національний університет фізичного виховання і спорту України. Київ. 59. Дубасенюк, О. А. (2012). Теоретико-технологічні засади впровадження особистісно орієнтованого підходу у професійно педагогічній підготовці майбутнього вчителя. У Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід (с. 14–40). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 60. Дубасенюк, О. А. (Ред.) (2024). Діяльнісні засади підготовки майбутніх компетентних фахівців в умовах сучасних викликів. Житомир: Видво ЖДУ ім. І. Франка. 61. Дубинська, О. Я., Петренко, Н. В. (2020). Сучасні фітнестехнології у фізичному вихованні учнівської і студентської молоді: проєктування, розробка та особливості. Суми: СумДПУ. 62. Дубогай, О.Д. (2017). Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей з особливими освітніми потребами. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 63. Дубровін, А. Ф. (2018). Корекція координаційних розладів глухих школярів у процесі адаптивного фізичного виховання. Сучасні реабілітаційно-спортивні технології: теорія і практика : тези доп. ІІ регіон. наук.-практ. конф. (5 лют. 2018 р., м. Полтава) (с. 44–46). Відновлено з https://cutt.ly/MWPbxAj 64. Дудар, О. П. (2014). Синестезія як соціально-культурне та мистецько-хуждожнє явище: естетична візія. Вісник Житомирського державного університету: філософські науки, 6 (78), 41–46. 65. Дудіна, М. (2020). Синестезія. Як ми відчуваємо кольори та звуки на смак. Відновлено з https://bit.ua/2020/07/synaesthesia/ 66. Душка, А.Л. (2018). Дитина з розладами аутистичного спектра: інклюзивне навчання за нозологіями. Київ: Ранок. 67. Євдокименко, Л.В. (2021). Методика фізичного виховання дітей з порушеннями розвитку. Харків: Основа. 68. Єжова, О. О. (2020). Спортивна фізіологія у схемах і таблицях: посібник для студентів фізичної культури. Суми: СумДПУ. 69. Єпіфанова-Кожевнікова, Т. В. (2018). Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням як засіб розвитку мовлення та фізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слухової функції. Педагогіка здоров’я : зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (18-19 трав. 2018 р. м. Харків) (с. 697–681). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Відновлено з https://cutt.ly/GbnrVAo 70. Єфименко, М. М. (2014). Основи корекційно спрямованого фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (Автор. докт. пед. наук). Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 71. Єфімова, С.М., Королюк, С.В. (2011). Лідерство та інклюзивна освіта. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»». 72. Закон України № 1060-XII. «Про освіту». (1991). Відомості Верховної Ради України, 34, ст. 451. 73. Закон України № 2402-III. «Про охорону дитинства» (2001). Відомості Верховної Ради України, 22, ст. 981. 74. Закон України № 2961-IV. «Про реабілітацію і інвалідів в Україні» (2005). Відомості Верховної Ради України, 44, ст. 2757. 75. Зязюн, І.А. (2011). Філософія педагогічної дії. Черкаси: ЧНУім. Богдана Хмельницького. 76. Іваненко, А. М. (2022). Методика фізичної реабілітації у закладах освіти. Суми: СумДПУ. 77. Іваненко, С. В. (2022). Основи адаптивної фізичної культури. Харків: Основа. 78. Іваніцький, Р. Б. (2018). Ефективність упровадження технології корекції порушень постави дітей із вадами слуху з використанням засобів оздоровчого фітнесу в процесі адаптивного фізичного виховання. Молодіжний науковий вісник Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, 31, 25–30. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2018_31_6 79. Іваніцький, Р., Альошина, А., Бичук, О. (2018). До питання доцільності впровадження варіативного модуля «фітнес» у процес фізичного виховання дітей із вадами слуху. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2, 59–63. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2018_2_10 80. Іванюк, В. (2021). Організаційні аспекти інклюзивного фізичного виховання учнів з порушеннями слуху в закладах загальної середньої освіти. Роль фізичної культури і спорту в збереженні та зміцненні генофонду нації : матеріали Всеукр. наук.-практ. онлайн-конф., (м. Полтава, 15–16 квітня 2021 р.) (с. 70–73). Полтава: Сімон. 81. Ільїна, О.В., Шевцов, А.Г. (2015). Нейропсихологічний підхід у корекції розвитку дітей з психофізичними порушеннями. Актуальні питання корекційної освіти, V, 68–78. 82. Історія карате. Karate Club Ippon (2025). Відновлено з https://2000teoriya.blogspot.com/p/blog-page_4.html?utm_source 83. Кас’яненко, О. М. (2018). Формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзії (Автореф. дис. канд. пед. наук). Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль. 84. Кашуба, В., Маслова, О., Ричок, Т. (2017). Аналіз рівня практичних умінь до здоров’яформуючої діяльності дітей та підлітків з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 54–58. 85. Кашуба, В., Маслова, О., Ричок, Т. (2018). Технологія корекції фізичного стану школярів з вадами слуху в процесі фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 1, 42–48. 86. Кашуба, В., Савлюк, С. (2018). Теоретико-методичні основи профілактики та корекції просторової організації тіла дітей 6-10 років з депривацією сенсорних систем у процесі адаптивного фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 70–78. 87. Кипиченко, Н. (2023). Інклюзивна освіта в НУШ: виклики воєнного часу. Відновлено з https://osvita.ua/school/inclusive_education/89560/ 88. Кізенко, О.М. (2017). Фізичне виховання учнів з особливими потребами. Соціальний педагог, 3 (123), 57–59. 89. Кіндзер, Б.М. (2015). Швидке відновлення показників серцевосудинної системи після значних психофізичних навантажень в кіокушинкай карате з допомогою ката «Санчін». Здоров’я, спорт, реабілітація, 30–34. 90. Клименко, Л. (2018). Квіти для друга : розвиток мови та емойційновольової сфери дитини. Дефектолог, 12, 7–16. 91. Кобель, І. Г., Dickinson, J. (2018). Моделі інклюзії для глухих: погляд із США. Актуальні питання корекційної освіти. Педагогічні науки, 11, 133–147. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/apko_2018_11_15 92. Когут, І. О. (2015). Соціально-гуманістичні засади розвитку адаптивної фізичної культури в Україні. Львів: СПОЛОМ. 93. Кожуріна, І. Є. (2018). Підготовка майбутніх учителів до індивідуально спрямованої фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх закладах (Дис. канд. пед. наук). Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса. 94. Козак, Д. В. (2018). Лікувальна фізична культура. Тернопіль: ТДМУ. 95. Колишкін, О. В. (2003). Адаптивне фізичне виховання слабочуючих учнів спеціальної школи. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. 96. Колишкін, О. В. (2014). Теоретико-практичні основи адаптивної фізичної культури. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. 97. Коломієць, Ю. В. (2021). Вплив занять карате-до на розвиток швидкісно-силових якостей дітей 6-8 років (Магістер. Робота). СумДПУ ім. А. С. Макаренка. Суми. 98. Колупаєва, А. А. (2018). Інклюзивна освіта. Педагогічні технології інклюзивного навчання. Київ: Кенгуру. 99. Колупаєва, А. А. (2019). Інклюзивна освіта: реалії та перспективи. Київ: «Самміт-Книга». 100. Колупаєва, А. А., Таранченко, О. М. (2019). Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: практ. рек., контакт учителя та дитини. Київ: Літера. 101. Колупаєва, А.А. (Ред.) (2012). Основи інклюзивної освіти. Київ: «А. С. К.». 102. Колупаєва, А.А. (Ред.). (2010). Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами. Київ: ТОВ ВПЦ «Літопис-ХХ». 103. Конох, А.П. (2022). Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями в процесі практичної підготовки. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2 (116), 106–115. doi: 10.24139/2312-5993/2022.02/106-115 104. Косарєва, Г.М. (2016). Формування толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (Автореф. канд. пед. наук). Рівненський держ. гуманіт. університет. Рівне. 105. Костенко, І. П. (2023). Педагогічна підтримка родин у контексті інклюзивної освіти. Теорія та методика навчання, 1, 123–135. doi: 10.287/2410-6000/2023.01/123-135 106. Костюкевич, В. М., Шевчик, Л. М. Сокольвак, О. Г. (2015). Метрологічний контроль у фізичному вихованні та спорті. Вінниця: Планер. 107. Кравчук, І. А. (2021). Адаптивне фізичне виховання як засіб соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 10, 126–130. 108. Круцевич, Т.Ю. (2020). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 109. Лаврентьєва, О.О. (2019). Ергономічний підхід до організації освітнього здоров’язбережувального середовища. У Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі : колективна монографія (с. 94–111). Тернопіль: Осадца В.М. doi: 10.5281/zenodo.3266175 110. Лактіонов, С. І. (2021). Психологія особистісного розвитку в умовах інклюзивного навчання. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 111. Ліфар, С. А. (2016). Реабілітаційна педагогіка: теоретикометодологічні основи. Запоріжжя: ЗНТУ. 112. Лоза, Т. О. (2021). Хатха-йога в процесі фізичного виховання різних груп населення. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 340 (І), 192–201. Віднослено з https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/11486/1/document.pdf 113. Лорман, Т., Депплер, Д., Харві, Д. (2010). Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі; пер. з англ. Київ: СПД-ФО Парашин І.С. 114. Луценко, І. В., Заєркова, Н. В. (2015). Індивідуальна програма розвитку: метод. матеріали. Київ: Плеяди. 115. Луцик, І. І. (2021). Сенсорна інтеграція у фізичному вихованні дітей з порушеннями розвитку. Львів: ЛДУФК. 116. Луцик, Ю. В. (2021). Рухова активність як ресурс зміцнення здоров’я дітей з ООП. Педагогіка і психологія, 2, 25–30. 117. Лях, В. І., Засєкін, А. В. (2010). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 118. Лященко, В. М. (2023). Формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти. (Дис. д-ра філософії). Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків. 119. Маріонда, І. І., Мордвінцев, Г. О. (2023). Роль адаптивного фізичного виховання в системі педагогічної освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 90, 90–93. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2022.90.18 120. Мартиненко, С. М. (2022) Педагогічні основи адаптивного фізичного виховання дітей з інвалідністю. Теорія та методика фізичного виховання, 2, 25–31. 121. Мартиненко, С. М. (2022). Адаптація технік бойових мистецтв у фізичній реабілітації. Освіта і розвиток обдарованої особистості, 4(91), 94– 98. doi: 10.31392/347-9200/4-91 122. Мартинчук, О.В. (2010). Основи корекційної педагогіки: [навч. метод. посіб. для студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта»]. Київ: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка. 123. Мартинчук, О.В., Вертугіна, В.М. (2012). Діти з особливими освітніми потребами. Київ: Ун-т ім. Б. Грінченка. 124. Мартинюк, І. А. (2008). Патопсихологія. Київ: Центр учбової літератури. 125. Маслова, О., Гопей, М. (2017). Обґрунтування необхідності розробки інноваційних технологій для оптимізації процесу фізичного виховання дітей з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 78–85. 126. Маслова, О.В. та ін. (2018). Ендоекологічні підходи формування здоров’я дітей з вадами слуху у процесі адаптивного фізичного виховання. Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15: Наук.-пед. проблеми фіз. культури (фіз. культура і спорт), 6, 59–62. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2018_6_14 127. Мельниченко, О. В. (2022). Здоров’язбережувальні технології в роботі з дітьми з особливими потребами. Педагогіка і психологія, 3(108), 57– 61. 128. Мельниченко, С. Ю. (2022). Інноваційні оздоровчі технології в адаптивному фізичному вихованні. Черкаси: В-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 129. Мигалюк, В. (2014). Подолання вад засобами фізичного виховання. Дефектолог, 11 (95), 20–24. 130. Миронова, С. П. (2014). Шляхи реалізації корекційно-розвиткового компоненту інклюзивного навчання. Комплексний супровід дітей з психофізичними порушеннями в умовах навчально-реабілітаційного центру: матеріали ІІІ-ї Міжнародної наук.-практ. конф. (27–28 квітня 2014 р., м. Луганськ). (с. 137–139). Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». 131. Мирошниченко, Н. О. (2018). Адаптивна фізична культура як засіб реабілітації та соціальної адаптації слабочуючих дітей спеціалізованої школи. Сучасні реабілітаційно-спортивні технології: теорія і практика : тези доп. ІІ регіон. наук.-практ. конф. (5 лют. 2018 р., м. Полтава) (с. 80–83). Полтава: ПІЕП. Відновлено з https://cutt.ly/MWPbxAj 132. Михно, Л. С. (2020). Йога-аеробіка у фізичному вихованні молодших школярів. Суми: СумДПУ. 133. Мішеніна, Т. М., Пустильник, О. С., Барабаш, К. В. (2022). Фізичне і мовно-музичне виховання в інклюзивному просторі: культурософія сучасного освітнього дискурсу. Формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 83, 52–57. doi: 10.32840/1992-5786.2022.83.8 134. Мога, М. Д. (2019). Корекція моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом. Вінніця: Твори. 135. Москвітіна, Д. А. (Ред.). (2020). Гуманітарні виміри сучасної медичної освіти. Запоріжжя: ЗДМУ. 136. Мукан, Н., Козіброда, Л. (2021). Значення фізичного виховання і спорту у соціалізації дітей з особливими потребами. Молодь і ринок, 1 (187), 27–32. 137. Мусієнко, О., Кізло, Н. (2021). Досвід застосування біомеханічних принципів керування рухами у адаптивному фізичному виховання дітей з розладами спектру аутизму. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 1(13), 175-189. doi: 10.33189/epsn.v1i13.94 138. Нагорна, О. (2014). Особливості застосування оздоровчих технологій до дітей з особливими освітніми потребами. Нова педагогічна думка, 2, 36–40. 139. Назар, П. С., Шевченко, О. О. , Гусєв, Т. П. (2013). Медикобіологічні основи фізичної культури і спорту. Київ: Олімпійська л-ра. 140. Найда, Ю. М., Ткаченко, Л. М. (2012). Соціальна інклюзія. Стандарти громадсько-активної школи: соціальна інклюзія. Київ: ТОВ «Видавничий Дім «Плеяди». 141. Наказ МОН України № 635 від 15.06.2021 «Про затвердження переліку особливих освітніх потреб дітей з порушеннями розвитку». 142. Нечипоренко, В. (2016). Організація інклюзивного навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Директор школи, 9/10, 41–71. 143. Нечипоренко, В.В. (2020). Підготовка фахівців для корекційної роботи з аутичними дітьми дошкільного віку. Науковий часопис Нац. пед. університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 39, 81–90. 144. Ніколаєнко, С. О. (2012). Особливості когнітивного компонента в психологічній структурі сугестивного впливу педагога. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 39, 155–161. 145. Овчаренко, Н. А. (2019). Інклюзивний потенціал музичної освіти: теоретичний дискурс. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки, 182, 35–38. 146. П’ятничко, С. В. (2018). Організація та зміст індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять з ритміки в класах для дітей з порушеннями слуху. Інклюзивне навчання в Новій українській школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (26 -27 берез. 2018 р., м. Теребовля) (с. 187–192). Київ: Інтерсервіс. Відновлено з https://cutt.ly/rbKGvaF 147. Панасюк, С.І., Гладун, Т.В. (2022). Програма «Адаптивне карате» для учнів з розладами аутистичного спектра. Київ: Інститут проблем виховання НАПН України. Відновлено з https://lib.iitta.gov.ua/738400/ 148. Пангелова, Н. Є. (2018). Застосування елементів східних оздоровчих систем у фізичному вихованні дітей: теоретико-методологічний аспект. Спортивний вісник Придніпров’я, 3, 107–112. 149. Перхун, Л. В. (2017). Формування особистості дитини у системі інклюзивної освіти Франції (Автореф. канд. пед. наук). Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І. Франка. Дрогобич. 150. Породько, М. І. (2018). Особливості застосування фізичної реабілітації з дітьми заутистичним спектром порушень. Матеріали звітних наукових конференцій факультету педагогічної освіти (с. 110–113). Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 151. Породько, М. І. (2018). Фізична реабілітація і аутизм. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 152. Породько, М. І. (2019). Діагностика психомоторного розвитку дитини з аутизмом. Предикатори успішної інклюзії: медико-психологічний та соціально-педагогічний аспекти: матеріали Всеукраїнської науковопрактичноїконференцій, м. Кривий Ріг. (с. 129–132). Кривий Ріг: КДПУ. 153. Порошенко, М. А. (2019). Інклюзивна освіта. Київ: ТОВ «Агенство «Україна». 154. Рибалко, Л. М. (Ред.) (2019). Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі. Тернопіль : Вид. Осадца В. М. 155. Рибалко, Л.М. (2021). Фізкультурно-оздоровча модель здоровʼязбережувальних технологій у закладах загальної середньої освіти. Спортивна наука та здоров’я людини: Наукове електронне періодичне видання, 1(5), 84–103. doi: 10.28925/2664-2069.2021.17 156. Ріпак, І. М. (2008). Теорія і методика фізичного виховання (розділ «Вікові аспекти фізичного виховання»). Львів: Сполох. 157. Руденко, Н. О. (2020). Цифрові засоби в роботі з дітьми з особливими потребами. Київ: Шкільний світ. 158. Руденко, С. А. (2020). ІКТ у роботі вчителя фізичної культури: нові виклики інклюзії. Інноваційна педагогіка, 27, 93–96. 159. Русан, Л. С. (2010). Гра як ефективний засіб пізнання світу і себе в ньому. Г. С.Тарасенко (Ред.), Організація дитячої дошкільної та початкової освіти (с. 51–57). Київ: ВД «Слово». 160. Савлюк, С. (2017). Передумови розробки концепції з формування просторової організації тіла дітей із депривацією сенсорних систем у процесі фізичного виховання. Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Фізична культура, 25-26, 269–277. 161. Савченко, Н. М. (2020). Адаптивне фізичне виховання дітей з РАС. Львів: Сполох. 162. Савченко, С. В. (2020). Адаптивне карате як засіб фізичного виховання школярів з особливими освітніми потребами. Педагогічні науки, 88, 102–107. 163. Саєнко, В. Г. (2019). Спортивно-педагогічне вдосконалювання: східні єдиноборства. Луганськ: СПД Рєзніков В. С. 164. Сак, Т. (2010). Контроль та оцінювання соціальної компетентності учнів з особливостями психофізичного розвитку в інклюзивному класі. Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання, 4 (58), 8–11. 165. Саливон, О. (2021). Особливості фізичного розвитку та рухових порушень у школярів з порушенням зору. Роль фізичної культури і спорту в збереженні та зміцненні генофонду нації : матеріали Всеукр. наук.-практ. онлайн-конф., (м. Полтава, 15–16 квітня 2021 р.) (с. 129–132). Полтава: НУПТ ім. Ю. Кондратюка. 166. Сенченко, М. І. (2019). Інклюзивне навчання: теорія і практика. Харків: Основа. 167. Сергієнко, Л. П. (2016). Теорія та методика дитячого і юнацького спорту. Київ: Кондор-Видавництво. 168. Сергієнко, Л.П. (2001). Комплексне тестування рухових здібностей людини. Миколаїв: УДМТУ. 169. Синьов, В. М., Кальченко, О. В. (2021). Спеціальна педагогіка. Київ: Центр учбової літератури. 170. Ситник, І. В. (2022). Організаційно-педагогічні умови адаптивного фізичного виховання учнів з порушеннями слуху. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 3 (143), 113–116. 171. Сімко, А. В. (2019). Особливості діагностики та корекції психомоторного розвитку дошкільників з інтелектуальними порушеннями на заняттях фізичного виховання. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки), 12, 234–245. 172. Скидан, С. О., Макаренко, Н. Г., Барабаш, К. В. (2024). Правові засади організації інклюзивного середовища у вищій школі (на прикладі розроблення здоров’язбережувальних технологій). Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». Серія «Психологія». Серія «Медицина», 1(35), 332– 342. doi: 10.52058/2786-4952-2024-1(35)-332-342 173. Слобожанінов, А. А., Батюк, А. М. (2022). Особливості сучасного методологічного підходу щодо засобів фізичного виховання дітей та молоді (європейський контекст). Інноваційна педагогіка, 44 (3), 130–132. 174. Соколенко, О.І. (2015). Адаптивна фізична культура: навч.-метод. посіб. для магістрантів спеціальності «Фізичне виховання». Старобільськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. 175. Співак, Н. А., Ігнатенко, С. А. (2022). Розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку на заняттях з карате. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали VІ інтернет-конференції (м. Одеса, 17-18 листопада 2022 р.) (с. 178–183). Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович. 176. Супрун, М.О, Осипчук, М.І. (2015). Організація інклюзивного навчання в Україні. Українська корекційна освіта історія та перспективи розвитку: Збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції, м. Київ, 24–25 верес. 2015 р. (с. 91–95). Київ: Ун-т ім. Б. Гринченка. 177. Супрун, М.О., Висоцька, А.М, Гладченко, І.В. (2017). Соціалізація дитини з обмеженими розумовими можливостями в сучасному освітньому вимірі. Київ: ІСП НАПН України. 178. Таранченко, О.М., Найда, Ю.М. (2012). Диференційоване викладання в інклюзивному навчальному закладі. Київ: Видавнича група «А.С.К.». 179. Тарасенко, Г. С. (Ред.). (2010). Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти. Київ: ВД «Слово». 180. Тарасун, В., Хворова, Г. (2004). Концепція розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом. Київ: Науковий світ. 181. Тимченко, Л.М. (2020). Психологічна підтримка батьків дітей з ООП. Харків: Мачулін. 182. Тодоров, П. І. (2015). Корекційна спрямованість фізичного виховання дітей з вадами слуху. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2, 62–69. 183. Туяхова, В. В. (2015). Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури. Відновлено з https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/48360/. 184. Форостян, О.І. (Ред.) (2018). Лікувальна фізична культура: програма з корекційно-розвиткової роботи для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (для дітей зі зниженим слухом). Одеса: В-во Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». Відновлено з https://lib.iitta.gov.ua/711509 185. Христова, Т. Є., Суханова, Г. П. (2015). Основи лікувальної фізичної культури: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. «Фізичне виховання». Мелитополь: Колор Принт. Відновлено з http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1946/1/ЛФК.pdf. 186. Худолій, О. М. (2007). Загальні основи теорії і методики фізичного виховання : навчальний посібник. Харків: ОВС. 187. Чередніченко, С.В., Коломієць, Ю.В. (2021). Гуртково-секційні заняття з карате-до, як засіб розвитку швидкісно-силових якостей молодших школярів. Сучасні технології в галузі фізичного виховання, спорту, фізичної терапії та ерготерапії : збірник наукових праць за матеріалами ХІ Міжнародної науково- методичної конференції (4-5 квітня 2021 р.) (с. 67–69).. Харків: В-во НАНГ України. 188. Шевців, З. М. (2016). Основи інклюзивної педагогіки. Київ: Центр учбової літератури. 189. Шевченко, С. П. (2019). Соціальна інтеграція дітей з особливими потребами: соціологічний аспект. Київ: Інститут соціології НАН України. 190. Шинкаренко, В.І. (Ред.) (2011). Індекс інклюзії: загальноосвітній навчальний заклад. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди». 191. Шишова, І. О. (2014). Емоційно-творчий аспект підготовки студентів психолого-педагогічного профілю до роботи із дітьми з особливими потребами. Наукові записки. Серія Педагогічні науки, 133, 222–227. 192. Шиян, Б. М. (2006). Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 193. Шульженко, Д. І. (2010). Психологічні основи корекційного виховання дітей з аутистичними порушеннями (Автореф. докт. психол. наук). Інститут психології ім. Г. Костюка. Київ. 194. Щербина, С. М., Батюк, А. М. (2025). Інформаційно-просвітницька робота з батьками в педагогічному супроводі учнів з особливими освітніми потребами у фізичному вихованні. Актуальні питання у сучасній науці, 4(34), 1334–1344. doi: 10.52058/2786-6300-2025-4(34)-1334-1343 195. Язловецький, В. С. (2004). Основи фізичної реабілітації. Кіровоград: РВВ КДПУ. 196. Яценко, С. Л. (2015). Сутнісні аспекти особистісно орієнтованої освіти. Проблеми освіти, 85, 116–122. 197. Яшна, О. П. (2013). Методика навчання адаптивній фізичній культурі в умовах центрів соціальної реабілітації. Мелітополь: Видавничий будинок ММД. 198. Яшна, О. П. (2016). Теоретичне обґрунтування навчання фізичним вправам дітей з синдромом раннього аутизму. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 1, 124–127. 199. Block, M. E., Taliaferro, A., Moran, T. (2019). Physical activity and youth with disabilities: barriers and supports. Preventing Chronic Disease, 16. doi: 10.5888/pcd16.180275 200. Galantino, M.L., Galbavy, R., Quinn, L. (2008). Therapeutic effects of yoga for children: A systematic review of the literature. Pediatric Physical Therapy, 20(1), 66–80. doi: 10.1097/PEP.0b013e31815f1208 201. Haegele, J. A., Sutherland, S. (2019). Perspectives of students with disabilities toward physical education: A qualitative inquiry review. Quest, 71(3), 282–297. doi: 10.1080/00336297.2019.1602545 202. Haegele, J. A., Zhu, X. (2019). Experiences of parents of children with disabilities in adapted physical education. European Journal of Adapted Physical Activity, 12(1). Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=EJ1227091 203. Hokanson, A., Lewis, Z.H., Foster, E., Killick, L. (2023). The efficacy of yoga interventions for children with autism: a systematic review. Journal of Yoga and Physiotherapy, 10(3), 555786. doi: 10.19080/JYP.2023.10.555786 204. Hutzler, Y., Sherrill, C. (1999). Disability, physical activity, psychological well-being and empowerment: A life span perspective. In R. Lidor, & M. Bar-Eli (Eds.), Sport psychology: Linking theory and practice (pp. 281-300). Morgantown, WV: Fitness Information Technology. 205. Katz, J. (2017). Toward a vision of inclusive learning communities: it takes the village. London: Emerald Publishing Ltd. 206. Kim, J.-R. (2011). Influence of teacher preparation programmes on preservice teachers’ attitudes toward inclusion. International Journal of Inclusive Education, 15 (3), 355–377. 207. Kudláček, M., Svozil, Z., Groffik, D. (2023). Adaptive karate program for children with autism spectrum disorder. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/373705351_Adaptive_Karate_Program_f or_Children_with_Autism_Spectrum_Disorder 208. Penrhyn Stanley, A. (2012). The life and correspondence of Thomas Arnold: late head master of Rugby School, and regius professor of modern history in the University of Oxford. Cambridge University Press. 209. Rybalko, L., et al. (2023). Рreparation of future specialists in physical culture and sports with an aim of preserving and restoring physical and mental health of individuals. Acta Balneologica, LXV,6(178), 401-405. doi: 10.36740/ABAL202306109 210. Rybalko, L., et al. (2024). Overcoming Using fitness technologies to address post-traumatic stress disorders by using fitness technologies. Journal of Physical Education and Sport, 24(7), 1569–1581. doi: 10.7752/jpes.2024.07177 211. Schmidt, M. Cagran, B. (2011). Classroom climate in regular primary school settings with children with special needs. Educational Studies, 37, 171–195. 212. Singleton, M. (2015). Preface to the Serbian edition of Yoga Body. Neopress Publishing. Retrieved from http://www.salzmannschule.de 213. Skalski, D. (2015). Biologiczna koncepcja edukacji wychowania fizycznego. W.J. Nelak, E. Zieliński. (Red.), Bezpieczeństwo i ratownictwo (s. 101– 116). Bydgoszcz: Wyższa Szkoła Nauk o Zdrowiu. 214. Virk, J., Arora, A., Sood, R.S. (2010). Fundamental of inclusive education. NY: Twentyfirst Century Publication. 215. Waitoller, F.R. (Ed.) (2011). Inclusive education: examining equity on five continents. London: Harvard Education Press.

Show full item record