Педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Abstract

У дисертації висвітлено наукове обґрунтування та експериментальну перевірку педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку в умовах закладів дошкільної освіти. У дослідженні були виокремлені критерії готовності здобувачів освіти до здійснення означеної діяльності, її поетапність та педагогічні умови, спрямовані на максимальне підвищення ефективності такої підготовки. Мета дослідження: виокремити на основі теоретичного аналізу предметного поля, науково описати та експериментально дослідити педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності старших дошкільників. Наукова новизна: в дисертаційній праці вперше було потрактовано феномени україномовної соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку та підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку на основі поєднання дефінітивного аналізу, опрацювання наукової літератури та нормативно-правової бази; здійснено всебічний аналіз та формулювання на основі факторного аналізу педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності в дітей старшого дошкільного віку (впровадження практико-орієнтованого змісту освітнього процесу; забезпечення стійкої мотивації в процесі підготовки майбутніх вихователів; створення розвивального освітнього полікультурного середовища); розроблено й представлено модель формування в здобувачів освіти означеної готовності; на основі виокремлених критеріїв було розроблено експериментальну методику, що передбачала поетапне (інформаційно-підготовчий, мотиваційний, когнітивний, практико-оцінний) формування відповідних теоретичних та практичних знань, переконань, міцної мотиваційної основи для здійснення діяльності з формування соціокультурної компетентності. Практична значущість дослідження: здійснено оптимізацію освітнього процесу закладу вищої освіти до потреб формування особистості вихователя, здатного до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Задля цього розроблено модель, діагностичну та експериментальну методику, в межах якої розширено зміст дисциплін «Педагогіка дошкільна», «Теорія та методика розвитку рідної мови дітей» «Етнопедагогіка дитинства з методикою проведення занять з народознавства» темами з полікультурного виховання, мовленнєвого розвитку в національному контексті, розширено зміст навчально-методичної та виробничої практики, розроблено три елективних курси з усім необхідним до них методичним забезпеченням, здійснено їх апробацію. Матеріали дослідження можуть стати в нагоді фахівцям у сфері дошкільної освіти при здійсненні діяльності з формування соціокультурної компетентності, здобувачам освіти при підготовці до занять, написанні курсових та кваліфікаційних робіт. У вступі було описано актуальність теми дослідження, представлено мету, завдання, практичну значущість, надано відомості щодо апробації результатів дослідження, його обсягу тощо. У першому розділі «Теоретичні основи підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку» здійснено всебічний аналіз ключових та суміжних понять дослідження, здійснено огляд вікових особливостей дітей старшого дошкільного віку в контексті можливості формування соціокультурної компетентності, описано специфіку змістовопроцесуального та особистісного аспектів професійної підготовки вихователів, виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки здобувачів освіти до формування соціокультурної компетентності старших дошкільників. В другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку» розглянуто основні методологічні підходи, в межах яких має здійснюватися діяльність з підготовки до формування соціокультурної компетентності, розроблено методики діагностики готовності за п’ятьма критеріями, проведено попереднє діагностування та опрацьовано його результати, здійснено побудову моделі підготовки здобувачів освіти до формування соціокультурної компетентності, на основі результатів діагностики та сформованої моделі було розроблено та впроваджено експериментальну методику, здійснено повторне діагностування та проведено порівняльний аналіз результатів діагностики на констатувальному та контрольному етапах.