Формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва

Овчаренко-Пєшкова, Олена Сергіївна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11660

Date: 2025

Abstract:

Дисертаційна робота містить результати вирішення актуальної для мистецької освіти наукової проблеми формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. Розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. У вступі розкрито актуальність теми дисертації, відображено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, надано відомості про апробацію результатів здійсненого дослідження, публікації, особистий унесок здобувача, структуру й обсяг роботи. У першому розділі «Теоретичні основи формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва» вивчено сучасний стан дослідження проблеми в педагогічній теорії, проаналізовано сутність поняття «художньо-творча компетентність учнів основної школи», обґрунтовано структуру художньо-творчої компетентності учнів основної школи та критерії сформованості компонентів художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. Проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва у педагогічній теорії. З’ясовано актуальність і недостатність її розробленості в науково-педагогічному дискурсі. Обґрунтовано тезаурус наукового дослідження зазначеного явища, який охоплює три групи базових понять: до першої групи, віднесено поняття, спрямовані на виявлення сутності явища «художності»; друга група, містить поняття, пов’язані зі значенням «творчості», третю групу складають поняття, що характеризують явище «художньо-творчої компетентності». На основі теоретичного аналізу визначено поняття «художньо-творча компетентність учнів основної школи» як динамічне інтегративне особистісне утворення, яке відображає художньо-естетичний світогляд творчої особистості, комплекс художньо-творчих цінностей, знань, умінь, здібностей підлітків, що виявляють себе у їх здатності до художно-творчої мистецької діяльності. Виявлено взаємозумовлюючий позитивний вплив художньо-творчої і здоров’язбережувальної діяльності на особистість учнів. Здоров’язбережувальну технологію в дослідженні розглянуто як комплекс форм, методів, способів, прийомів навчання та виховання, спрямованих на примноження здоров’я людини. За результатами аналізу визначено сучасні класифікації здоров’язбережувальних технологій, які доцільно застосовувати для формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи, а саме: музикотерапевтичні, вокалотерапевтичні, естетотерапевтичні, імаготерапевтичні, казкотерапевтичні, ігротерапевтичні, сугестивні технології. Розроблено комплекс технологій художньо-творчого музичного навчання учнів здоров’язбережувального спрямування, як: технологія використання музичнопластичних і художньо-дихальних тренінгів, технологія художньо-творчої рефлексії та релаксації, технологія навчання музичній імпровізації і створення музики, технологія музично-артистичного перевтілення. Обґрунтовано структуру художньо-творчої компетентності учнів основної школи, яка включає компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-емоційний, художньо-естетичний, діяльнісно-творчий та відповідні їм критерії оцінювання рівнів сформованості, як-от: мотиваційно-цільовий, пізнавально-емоційний, естетично-комунікативний, діяльнісно-мистецький. У другому розділі «Методика формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва» визначено сучасний стан формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва у практиці закладів загальної середньої і вищої освіти, розроблено методику формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. Проаналізовано сучасний стан формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва у закладах загальної середньої освіти. За результатами опитування з’ясовано, що найбільшу групу склали учні, в яких не сформована художньо-творча компетентність – 52,02% респондентів; з середнім рівнем сформованості зазначеного явища виявлено – 40,69% опитаних; із високим – 7,29%. За результатами дослідження сучасного стану в педагогічній теорії і практиці закладів освіти виявлено нагальну необхідність у розробці та впровадженні методики формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва і підвищенні рівня професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до формування в учнів зазначеного явища. Обґрунтовано модель методики формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва (у складі чотирьох блоків: цільового, теоретико-методологічного, організаційно-процесуального, критеріальнооцінного), яка базується на таких наукових підходах, як: гуманно-естетичний, культурологічний, компетентнісний, творчий, технологічний та педагогічних принципах; сутнісне ядро методики складають педагогічні умови формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва та комплекс методів формування зазначеного явища засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва» відображено етапи та методика проведення педагогічного експерименту; здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту. На діагностувально-інтерпретаційному етапі педагогічного експерименту застосовано методику діагностики рівнів сформованості художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва і визначено чотири рівні сформованості зазначеного явища, а саме: з елементарним рівнем сформованості художньо-творчої компетентності засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва – 48,33% ЕГ і 48,33% КГ, із задовільним рівнем – 35,0% учнів ЕГ і 33,33% КГ, з достатнім рівнем – 11,67% ЕГ і 11,67% КГ і художньо-творчим рівнем – 5% ЕГ й 6,67% КГ. На формувальному етапі педагогічного експерименту здійснено експериментальну перевірку методики формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. На контрольно-результативному етапі експерименту з’ясовано, що в учнів ЕГ у порівнянні з учнями КГ зафіксовано зниження на 35% елементарного рівня та на 15% зменшення задовільного рівня. У той же час в учнів ЕГ у порівнянні з учнями КГ майже на 43 % зростають показники достатнього рівня і на 6,7% художньо-творчого рівня. Доведено, що рівень сформованості досліджуваного явища в учнів ЕГ значно вищий ніж в учнів КГ, що підтвердило ефективність методики формування художньо-творчої компетентності учнів основної школи засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано структуру художньо-творчої компетентності учнів основної школи (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-емоційний, художньо-естетичний, діяльнісно-творчий компоненти) і критерії сформованості зазначеного явища (мотиваційно-цільовий, пізнавально-емоційний, естетично-комунікативний, діяльнісно-мистецький); розроблено методику формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва (блоки: цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-процесуальний, критеріально-оцінний), яка базується на наукових підходах (гуманно-естетичному, культурологічному, компетентнісному, творчому, технологічному) і принципах (гуманізації й аксіологізації; художньо-творчої толерантності; художньо-творчого виконання різностильового і різножанрового репертуару з врахуванням культурних традицій; систематичності використання здоров’язбережувального потенціалу музичного мистецтва різних культур світу; ґрунтовності й міцності художньотворчих знань і вмінь; практичної спрямованості художньо-творчої діяльності; художньо-творчої рефлексії; художньо-творчого самовдосконалення; технологізації художньо-творчого процесу; взаємозв’язку художньо-творчого, технічного й технологічного); педагогічні умови формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва (створення мотиваційно-творчого освітнього середовища; урізноманітненість типів уроків музичного мистецтва; активізація розвитку художнього мислення і художньо-естетичного пізнання на уроках музичного мистецтва; оптимізація художньо-творчої діяльності учнів засобами синергії комплексу здоров’язбережувальних технологій). Уточнено поняття «художня компетентність», «творча компетентність», «художньо-творча компетентність учнів основної школи», «здоров’язбережувальна технологія»; теоретикометодологічні засади формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. Подальшого розвитку набула методика музичного навчання учнів у закладах загальної середньої освіти; методи і здоров’язбережувальні технології художньо-творчого спрямування на уроках музичного мистецтва. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці діагностичної методики визначення рівнів сформованості художньотворчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва, яка включає: модифіковані методики М. Рокича «Ціннісні орієнтації», К. Ізарда ««Шкала диференційованих емоцій», Д. Люсіна «Емоційний інтелект» та авторські опитувальники, анкети, тести, діагностичні і творчі завдання, бланки самооцінювання; обґрунтуванні й апробації методики формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва таких, як: музикотерапевтичних, естетотерапевтичних, ігротерапевтичних імаготерапевтиних, казкотерпевтичних, сугестивних та комплексу технологій художньо-творчого музичного навчання учнів здоров’язбережувального спрямування, як-от: технологій використання музично-пластичних і художньодихальних тренінгів; художньо-творчої рефлексії та релаксації; музичноартистичного перевтілення; навчання музичній імпровізації і створення музики; методів формування зазначеного явища: відеопрезентації «Синтез мистецтв», «Краса музики», «Щоденник емоцій та релаксації», музичної гри-пісні «Танцювати починаймо», конкурсу «Про що ця музика», творчого проєкту «Музичний цикл», музикопрезентації «Художній образ», «Моє ставлення до музики», творчого прослуховування музичних творів, асоціативних ланцюжків, диспуту «Художній смак»; імпровізації, створення музики, оркестрового музикування, рольових ігор, концерту, конкурсу. Результати дослідження можуть бути впровадженими в освітній процес закладів загальної середньої освіти, закладів мистецької освіти дітей та у професійну підготовку майбутніх учителів мистецтва, музичного мистецтва, підвищення кваліфікації учителів зазначеної галузі знань.

Description:

1. Аристотель. (1966). Поетика. Київ : Мистецтво. 136. 2. Батищева, Г. (1996). Музикотерапія як метод психокорекції. Профілактика і терапія засобами мистецтва : наук.-метод. пос. під заг. ред. О. І. Пилипенка. Київ : А.Л.Д., 231. 3. Безпалько, О. (2009). Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі. Київ : Центр учбової літератури, 208. 4. Бибик, С., Сюта, Г. (2005). Словник іншомовних слів. Тлумачення, словотворення та слововживання : близько 35000 слів і словосполучень. Харків : Фоліо, 623. 5. Боднарук, І. (2021). Організація художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва. Духовність особистості : методологія, теорія і практика. Вип. 101, 6–13. 6. Богачев, Р., Костроміна, Г., Руденко, Т. (2024). Історичний розвиток художньої творчості та її взаємозв’язок з духовним життям суспільства та особистості. Освітній дискурс, Вип. 49 (4-6), 37– 48. 7. Бойко, Н., Миронова, В. (2012). Українсько-древньогрецько-латинський словник. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 271. 8. Білан В. (2018). Арт-терапія як один із засобів естетотерапії в корекційнопедагогічній роботі дефектолога. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія : Педагогічні науки. Вип. 3, 23-28 9. Білецька, М., Сопіна, Я., Підварко, Т. (2021). Формування художньотворчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Педагогічні науки: теорія та практика. Вип. 2 (38), 96– 100. 10. Больша, Н., Єфімчук, Н. (2004). Термінологічний словник з культурології. Київ : МАУП, 144. 11. Бондаревська, І. (2009). Естетика. Енциклопедія Сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article18028 12. Борисенко, Л. (2017). Методи активізації науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів. Наука та освіта в умовах трансформації суспільства : тези доповідей Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, 21 вересня 2017 р., м. Київ. КНУТД. 28–29 https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/7992/1/20170921_HTCA_P028- 029.pdf 13. Ван Цзін. (2023). Проблема підготовки магістрів-вокалістів до художньотворчої діяльності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Вип. 29, 107–115. 14. Василевська, О., Дворніченко, Л. (2020). Казкотерапія як засіб психологічної роботи з різними віковими категоріями. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. Вип. 6, 24-31. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlups_2020_6_6 15. Васьківська, Г. (2020). Освітнє середовище як чинник формування життєпростору старшокласників. In The XI th International scientific and practical conference «Theoretical foundations of modern science and practice»(06-07 April 2020) Melbourne, Australia, 518. ISBN 978-1-64871-910-3 (Vol. 6, 191–193). https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719930/1/VHO%202020%2004%2007.pdf 16. Ваганова, Н. (2012). Розвиток естетичного художнього сприймання в дошкільному віці. Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс». Вип. 12(15). 68–76. 17. Бусел, В.(Ред.). (2005). Великий тлумачний словник української мови. Перун. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 18. Вишинська, Я. (2020). Потенціал уроків музичного мистецтва у формуванні естетичного сприймання учнів молодших класів. Наукові записки : Педагогічні науки. Вип. 185, 81–84. 19. Волковинська, В. (2016). Застосування феноменологічного методу до інтерпретації понять «публічність» та «приватність». Гілея : науковий вісник. Вип. 115, 171–175. 20. Воронюк, І. (2003). Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів [Дис. канд. псих. наук, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. 21. Герасименко, К. (2018). Педагогічні технології використання арт-терапії на уроках англійської мови у початкових класах. Вісник психології та педагогіки. Вип. 22. Київ. http://www.psyh.kiev.ua/ 22. Гловацький, С. (2023). Сучасний урок мистецтва у Новій українській школі: вимоги та особливості проведення. Педагогічний вісник. Вип. 1, 40–43. file:///C:/Users/User/Downloads/1_2023-42-45%20(4).pdf 23. Гончаренко, С. (2001). Методика як наука https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/706565/1/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D 0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BD%D0% B0%D1%83%D0%BA%D0%B0.pdf 24. Гончаренко, С. (1997). Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 375. 25. Гончаров, С. (2008). Сугестивні технології навчання в кредитномодульній системі організації навчального процесу : навчально-методичний посібник. Рівне : НУВГП, 118. 26. Горлач, М., Кремень, В., Ніколаєнко, С., Требін, М. та ін. (2008). Основи філософських знань. Київ : Центр учбової літератури, 1028. 27. Городиська, В. (2020). Упровадження арт-терапії як інноваційної технології у дошкільних закладах освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 69. Т. 1, 56–61. 28. Грищенко, Ю. (2015). Мистецтво в розвитку художньо-естетичного світогляду особистості : ретроспективний аналіз. Естетика і етика педагогічної дії. Вип. 9, 131–139. 29. Бондар, С. (Ред.) (2001). Гуманізація процесу навчання в школі : навчальний посібник. Київ : Стилос, 256. 30. Гуманізм. Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис, 2002, 134. 31. Гумінська, О. (2008). Уроки музики в загальноосвітній школі. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 104. 32. Давидова, М. (2013). Художність як категорія філософії культури в проблемному полі культури постмодерну. Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди : Філософія. Вип. 40(2), 70–79. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/philosophy/article/view/2559 33. Данилюк, І., Зольникова, С. (2019). Казкотерапія як метод психологічного впливу на особистість. Психологічний часопис. Т. 5, Вип. 6, 161-173. http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_5_6_14 34. Державний стандарт базової середньої освіти, від 30 вересня 2020, 828. 35. Дідич, Г., Сейченко, М. Сутність процесу музичного сприймання. Наукові записки : Педагогічні науки. Кропивницький. Вип. 103, 130–140. 36. Драганчук, В. (2010). Музична терапія: теорія та історія. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 225. 37. Дубасенюк, О. (2016). Методологія та методи наукового дослідження. Житомир : Полісся, 256. 38. Дудорова, Л.(2012). Формування готовності майбутніх учителів до організації туристичної діяльності школярів. Теоретичний та науковометодичний часопис «Вища освіта України» : Педагогіка вищої школи: мет. Лодологія, теорія, технології. Вип. 3 (46), 123–129. 39. Дубровська, Л., Самойленко, О., Дубровський, В. (2019). Педагогічні особливості використання нетрадиційних уроків у початковій школі. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя : Психолого-педагогічні науки. Вип. 4, 45–50. http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1668/1/8.pdf 40. Заїка, О. (2012). Структура художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів. Вісник Інституту розвитку, Серія : Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. Київ : Видавництво Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Вип. 22, 79–83. 41. Закон України «Про повну загальну середню освіту», 2020, 31. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text 42. Закон України «Про освіту», 2017, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text 43. Зуб, К. (2011). Художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Вип. 1, 140–142. 44. Зязюн, І. (1998). Сучасний викладач технічного вузу : особливості педагогічної дії. Шлях освіти. Вип. 2, 9–13. 45. Івершинь, А. (2019). Художньо-творча компетентність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти як педагогічна проблема. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 69, 78–83. 46. Казачінер, О. (2023). Становлення та розвиток казкотерапії у теорії і практиці спеціальної та інклюзивної освіти. Система освіти і виховання дітей з особливими освітніми потребами: досвід минулого – погляд у майбутнє : до 85- річчя акад. В. І. Бондаря. Харків, 29–32. 47. Карвацька, Н., Савка, С. (2021). Мотиваційне освітнє середовище як фактор підвищення ефективності освіти. The 3 rd International scientific and practical conference «Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects» (August 29-31, 2021) MDPC Publishing, Berlin, Germany, 86–193. 48. Карпенко, Н. (2016). Психологія творчості. Львів : ЛьвДУВС, 156. 49. Квітка, Н. (2019). Арт-терапевтичні технології як засіб корекційнорозвиткового впливу, 1-6. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718637/1/%D0%90%D1%80%D1%82- %D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0 %B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0 %BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BA%D0%BE%D1%80 %D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE- %D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D 0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8% D0%B2%D1%83.pdf 50. Княжева, І. (2023). Технологічний підхід у педагогічній освіті. Теорія і методика професійної освіти. Вип. 63. Київ, 163-166. 51. Коваль, Л. (2009). Технологічний підхід в професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Зб. наук. праць Слов’янського державного педагогічного університету. Слов’янськ, 17–26. 52. Коваль, О. (2013). Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки: Навчальний посібник. Тернопіль : ТНЕУ, 138. 53. Ковальчук, В. (2017). Творче освітньо-виховне середовище навчального закладу – важлива умова розвитку та самовдосконалення особистості. Креативна педагогіка. Житомир. Вип. 12, 57-62. 54. Колесніков, М., Колеснікова, О., Лозовий, В., Чибісов, Н., Шило, О. (2003). Естетика : Навч. посіб. Юрінком Інтер. 208. 55. Коновальчук, М. (2010). Розвиток творчості молодших школярів. Київ: Шкільний світ. 120. 56. Коробкова, Н. (2014). Міжмистецький полілог в аспекті художності. Вісник ОНУ. Серія : Філологія, Вип. 20, 18–27. 57. Шевченко В. (Ред.) (2012). Короткий енциклопедичний словник з культури. Київ, 384. 58. Косяк, Л. (2023). Дидактичні умови формування вокальних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням технології резонансного співу. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка. Випуск 209, 209–2013. 59. Косяк, Л. (2021). Питання формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокально-виконавської діяльності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. Вип. 197, 120 – 124. 60. Косяк, Л. (2024). Художньо-творчий та здоров’язбережувальний потенціал вокального навчання студентів та учнів. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка. Вип. 214, 202–207. 61. Кремень, В., Ільїн, В. (2005). Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник. Київ : Книга. 528 с. 62. Кузікова, С. (2008). Теорія і практика вікової психокорекції. Суми : ВТД «Університетська книга», 384. 63. Куций, О. (2022). Синергія в загально-науковому та організаційнопсихологічному тлумаченні: аналіз теорії та експериментів. Наукові праці Міжоегіональної академії управління персоналом : Психологія. Вип. 3 (56), 72– 77. 64. Куцин, Е. (2019). Казкотерапія в естетичному становленні дитини з вадами мовленнєвого розвитку. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія : Педагогіка та психологія. Вип. 2(2), 57-60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmdupp_2019_2%282%29__18 65. Латакова, О. (2022). Ігрова терапія : весела та проста корекція поведінки дітей. Ігротерапія. Консультація. https://nikifilinione.ru/uk/igrovaya-terapiyaveselaya-i-prostaya-korrekciya-povedeniya-detei 66. Левчук, Л., Панченко, В., Оніщенко, О., Кучерюк, Д. (2010). Естетика : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 435. 67. Линенко, А. (1996). Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности [дис. … дра пед. наук : 13.00.04]. Киев, 378. 68. Лі, Ліцюань (2018). Сутність і зміст поняття «методологічна компетентність вчителя музичного мистецтва». Науковий вісник. Серія «Педагогічні науки». Кропивницький : ЛА НАУ, Вип. 4, 131–138. 69. Ліпін, М. (2019). Творчість та креативність: способи людського існування. Вісник КНЕУ, Вип. 1, 79–91. 70. Лисенкова, І. (2018). Когнітивний підхід у дослідженні емоційної сфери. Психологія і особистість. Вип. 2 (14), 59–69. 71. Литвиненко, С. (2008). Ігрова терапія як засіб психологічної допомоги. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. Вип. 41, 21–24. 72. Лобова, О. (2016). Музично-творчий розвиток молодших школярів засобами музично-рухливої діяльності. Науковий вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського, Вип. 2(53), 109–113. 73. Лобова, О., Сбруєва, А., Бойченко, М. (2020). Формування культурної компетентності школярів у процесі мистецької освіти в «Новій українській школі». Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології.Вип. 3-4, 266- 276. 74. Лобова, О., Ботузова, В. (2024). Художньо-творча компетентність і педагогічніумови її формування в дітей старшого дошкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Вип. 3, 87-96. 75. Лозовий, В., Анучина, Л. (ред.). (1997). Основи художньої культури. Частина 1 : Теорія та історія культури. Харків : Основа, 444. 76. Луговий, В. (2009). Європейська концепція компетентнісного підходу у вищій школі та проблеми її реалізації в Україні. Педагогіка і психологія. Вип. 2, 13-26. 77. Малахова, М., Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до формування художньо-творчої компетентності учнів засобами інноваційних технологій. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 2 (75). Дрогобич, 268-274. 78. Мартиненко, Л., Гончарова, О. (2019). Естетика мистецтва : навчальний посібник. Умань : ВПЦ «Візаві», 272. 79. Масол, Л. (2006). Загальна мистецька освіта : теорія і практика. Київ, 431. 80. Масол, Л. (2012). Мистецтво : 5–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 81. Масол, Л. (2015). Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання : метод. посіб. Харків : «Друкарня Мадрид», 178. 82. Матюх, Т. (2015). Емпатійні витоки створення та сприйняття художнього образу. Гуманітарний часопис, Вип. 1, 74–80. 83. Михида, С. (2013). Психологічні аспекти креативності. Наукові записки. Вип. 114, 214 – 221. 84. Мішкулинець, О. (2018). Використання арт-терапевтичних методик в умовах інклюзивного освітнього середовища. Психологія : теорія і практика. Мукачево : РВВ МДУ. Вип. 2, 76-89. 85. Міщанчук, В. (2018). Діяльнісно-творчий компонент музичновиконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням сугестивних технологій. Наукові записки : Педагогічні науки, Вип. 170, 97–101. 86. Міщанчук, В. (2015). Методика використання сугестивних технологій у музично-виконавській підготовці майбутніх учителів музики [автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання»; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова] Київ, 20. 87. Міщанчук В. (2024). Теоретичні засади формування художньо-творчої компетентності учнів на уроках музичного мистецтва з використанням здоров’язбережувальних технологій. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, Вип. 1 (141), 176–192. 88. Моляко, В. (2004). Психологічна теорія творчості. Обдарована дитина. Вип. 6, 2 – 10. 89. Моляко, В. (Ред.) (2006). Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. Житомир : Вид-во Рута, 320. 90. Моляко, В. (2007). Психологічна проблема творчого потенціалу людини. Наука і освіта. Вип. 4 – 5, 115 – 118. 91. Монке, О. (2023). Казкотерапія і бодинаміка у підтримці дітей з підвищеною тривожністю. Preschool education: global trends. Vol. 3. С. 7-29. http://nbuv.gov.ua/UJRN/presdgt_2023_3_3 92. Нечипорук, Л. (2022). Ігротерапія в соціально-педагогічній роботі як метод моделювання взаємодії із соціальним оточенням. Інноватика у вихованні. Вип. 16., 180-189. 93. Ніколаї, Г. (2006). Функціонування художньо-педагогічної концепції Еміля Жак-Далькроза в польській системі освіти. Педагогічні науки. Суми : СумДПУ, 114-124. 94. Овчаренко Н. (2016). Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності. [Дис… д-ра пед. н.: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.] Кривий Ріг. 95. Овчаренко-Пєшкова, О (2023). До визначення поняття «художньо-творча компетентність учнів». Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства: Матеріали і тези ІХ Міжнародної конференції молодих учених та студентів. Одеса, 97-99. 96. Овчаренко-Пєшкова, О. (2022). Захід – Схід: культура і мистецтво: тези Міжнародної науково-творчої інтернет-конференції / ред. кол.: О. Л. Олійник, О. В. Оганезова, О. М. Маркова [та ін.]. Одеса : Астропринт, 218-221. 97. Овчаренко-Пєшкова, О. (2023). Здоровʼязбережувальні технології як засіб формування художньо-творчої компетентості учнів на уроках музичного мистецтва. Південноукраїнські мистецькі студії. Одеса, 2(3), 42-48. 98. Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Камерна виконавська концепція «Miroіrs» Моріса Равеля: на перетині історико-ментальних та індивідуальних стильових координат. Матеріали та тези IV Міжнародного науково- творчого проєкту «Сучасне музикознавство та виконавство: від теоретичного дискурсу до виконавської практики». Київ, 114-116. 99. Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Камерна специфіка фортепіанного циклу Б. Фільц «Три п’єси на теми лемківських народних пісень»: жанрово-інтонаційні та виконавські особливості. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне, 55-62. 100. Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Методологічні засади формування художньо-творчої компетентності учнів на уроках музичного мистецтва. Південноукраїнські мистецькі студії. Одеса, 2(5), 62-65. 101. Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Піанізм В. Горовиця: співвідношення концертності та камерності виконавського стилю. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Київ, 139, 211-221. 102. Овчаренко-Пєшкова, О. (2023). Проблема художнього образу в музичному мистецтві. Мистецька освіта: традиції, сучасність, перспективи: зб. Матеріалів I Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти та молодих учених. Кривий Ріг : ФОП Маринченко, 72-74. 103. Овчаренко-Пєшкова, О. (2024). Формування художньо-творчої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва та учнів у процесі музично-виконавської діяльності. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Ужгород-Кропивницький, 8, 113-119. 104. Олексюк, О. (2013). Засоби масової інформації у формуванні загальнокультурної компетентності учнівської молоді. Освітологічний дискурс. Вип. 2, 80-90. 105. Олексюк, О. (2006). Музична педагогіка. Київ, 248. 106. Олексюк. О. (2017). Феноменологічний діалог/полілог в організації навчальної діяльності магістрів музичного мистецтва. Наукові записки : Педагогічні науки, Вип. 152, 25–27. 107. Опанасюк, О. (2005). Структурна феноменологія і типологія форм художнього образу [автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист-ва : спец. 17.00.01]. Київ, 20. 108. Орлов, В. (2003). Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і технологія: Монографія/за заг. ред. І .А Зязюна Київ : Наукова думка, 6. 109. Отич, О. (2005). Мистецтво у змісті професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання : навч.посібник. Полтава : ІнтерГрафіка, 227. 110. Отич, О. Особливості художньо-естетичного розвитку особистості у системі професійної освіти. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/5884/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1% 82%D1%8F_%D0%9E%D1%82%D0%B8%D1%87.pdf 111. Павленко, І., Курліщук, І. (2020). Особливості розвитку творчих здібностей учнів засобами мистецтва в сучасній загальноосвітній школі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 70 (3). 89–93. 112. Павленко, О. (2020). Формування творчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі фахової підготовки. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя: Психолого-педагогічні науки. Вип. 1. 108–114. 113. Падалка, Г. (2010). Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ: Освіта України, 274. 114. Паркулаб, О. (2004). Феноменологічний аналіз у віковому екзистенційному консультуванні [автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. психол. наук]. Івано-Франківськ, 19. 115. Пархоменко, Я. «Що таке цикл в музиці». Information Portal Reporter. https://reporter.zp.ua/shho-take-tsykl-v-muzytsi.html 116. Пічкур, М. (2012). Оволодіння засобами композиції – об’єктивна передумова формування художньо-творчої компетентності майбутнього дизайнера. Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти : здобутки, проблеми та перспективи. Умань : ПП Жовтий О. О., 86–89. 117. Платон. (2021). Держава / пер. Дзвінки Коваль. Апріорі, 460. 118. Поліщук, О.(2009). Художнє мислення в контексті естетичної теорії [Дис... д-ра наук: 09.00.08. Київський національний університет імені Тараса Шевченка], Київ. http://www.disslib.org/khudozhnye-myslennja-v-kontekstiestetychnoyi-teoriyi.html 119. Потебня, О. (1926). Думка і мова. Київ : Укрдержвидавництво, 205. 120. Потебня, О. (1905). Із записок з теорії словесності. Поезія та проза. Тропи й фігри. Мислення поетичне й міфічне Харків, 649. 121. Потебня, О. (1894). З лекцій по теорії словесности. Харків, 162. 122. Призванська, Р. (2021). Психологічні засади музикотерапевтичної роботи з дітьми із розладами аутистичного спектра [Дис. канд. пед. наук, Львівський національний університет імені Івана Франка]. 123. Приходченко, К. (2008). Педагогічні основи формування творчого середовища в загальноосвітніх навчальних закладах гуманітарного профілю. [Дис. ... доктора пед. наук : 13.00.07] Донецьк, 611. 124. Приходченко, К. (2011). Творче освітньо-виховне середовище: теоретичний і практичний концепти: монографія. Донецьк: Ноулідж, 382. 125. Психологічний словник (2007) / авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова ; ред. Н. А. Побірченко. Київ : Науковий світ, 274. 126. Пухно, С., Харченко, А. (2016). Розвиток творчих здібностей в процесі формування психологічної культури майбутніх вчителів. Актуальні питання природничо-математичної освіти. СумДПУ імені А. С. Макаренка, Вип. 7–8 , 229–235. 127. Ракітянська, Л. (2018). Педагогічна практика з музичного мистецтва в початковій школі : теоретичний та методичний аспекти: навч.-метод.посібник для студентів-практикантів зі спеціальності «Музичне мистецтво». Кривий Ріг: КДПУ, 348. 128. Ракітянська, Л. (2024). Предметно-методична компетентність майбутнього вчителя музичного мистецтва як показник готовності до інклюзивного навчання учнів. Педагогічна академія : наукові записки, 13. 129. Ракітянська, Л. (2018). Наукові підходи як теоретико-методологічне підґрунтя педагогічних досліджень. Наукові записки : Педагогічні науки. Вип. 163, 124–129. 130. Ракітянська, Л. (2021). Формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва: результати педагогічного експерименту. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Вип. 6, 93-98. 131. Растригіна, А. (2023). Ціннісні основи арт-комунікацій у мистецькопедагогічній освіті: інтеграційно-міждисциплінарний дискурс. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Вип. 209, 86-92. 132. Реброва, О. (2015). Поліхудожнє середовище як ситуативно створена педагогічна умова фахового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва і хореографії. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Вип. 135, 19-23. 133. Рокич, М. Методика «Ціннісні орієнтації». http://psychologis.com.ua/metodika_cennostnye_orientacii_rokicha.htm 134. Роменець, В. (2001). Психологія творчості. Київ : Либідь, 288. 135. Ростовський, О. (2001). Методика викладання музики в основній школі : навч. метод. посібник, Тернопіль, 272. 136. Ростовський, О. (1997). Педагогіка музичного сприймання. Київ : ІЗМН, 248. 137. Романишин, Р. (2011). Застосування технологічного підходу на уроках математики у початковій школі. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Вип. 37, 127–132. 138. Руденко В., Руденко Н. (2009). Математичні методи в психології :підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Академвидав, 384. 139. Рудницька, О. (2002). Педагогіка: загальна та мистецька : Навч. посібник. Київ, 270. 140. Савченко, О. (2012). Дидактика початкової освіти : підруч. Київ : Грамота. 504. 141. Садовенко, С. (2014). Самодіяльна художня творчість : культурологічні аспекти концептуалізації, Культура і сучасність. Культурологія, Вип. 1, 53-60. 142. Салій, В. (2013). Сутність художнього образу та особливості його прояву в музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський зб. наук. праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. університету ім. І. Франка. Дрогобич : Посвіт, Вип. 5, 126–133. 143. Сафарян, С. (2023). Розвиток художньо-образного мислення учнів на уроках літератури. Modern engineering and innovative technologies. Вип. 25(3), 67– 73. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44690/1/S_Safarian_MEaIT_25_IPO.pdf 144. Семенова, О. (2014). Сутність та специфіка художньо-творчої компетентності як запорука професіоналізму вчителя образотворчого мистецтва. Проблеми підготовки сучасного вчителя. Вип. 10 (3), 190-196. 145. Семенова, О. (2014). Творча компетентність як головна складова в роботі вчителя образотворчого мистецтва. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/1871/1/%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D 1%80%D1%87%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5% D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1% 8C.pdf 146. Сергеєва, Н. (2023). Естетика в структурі сутності дизайну. Український журнал з мистецтва і дизайну, Худпром, Вип. 25. 10–14. 147. Синевич, І. (2015). Педагогічні умови формування квазіпрофксійного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва в закладі вищої освіти [Дис. … д-ра філософії: 015]. Мукачево. 148. Сисоєва, С. (2006). Основи педагогічної творчості: Підручник. Київ : Міленіум, 346. 149. Сисоєва, С. (2024). Педагогічна творчість. Розвиток художньо-творчої компетентності вчителя і учня. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, Вип. 3, 19–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2024_3_4 150. Сисоєва, С. (2012). Тезаурус наукового дослідження: визначення, структура, ознаки. Освітологія: витоки наукового напряму. В. О. Огнев’юк (ред.). Київ : ВП «Едельвейс», 213–237. 151. Сисоєва, С. (2024). Феномен музичної творчості в контексті збереження здоров’я учнів в умовах воєнного стану. Oswiatologia, 30–38. 152. Сіверс, В. (2023). Філософія творчості : підручник. Київ : НАКККіМ, 292. 153. Словник іншомовних слів. https://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.pl?Qry=%D1%E8%ED%E5%F0%E3%B3%FF 154. Словник іншомовних слів (2019). Київ : Наукова думка, 785. 155. Сметана, О., Сірук, Б., Онищук, Н. (2024). Естетичні концепції художньовиразного мислення співака. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 75(3), 34–38 156. Скрипниченко, О., Лисянська, Т., Скрипниченко, Л. (2002). Довідник з педагогіки і психології. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 216 . 157. Соколова, Г. (2024). Формування сценічно-виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано. [Дис… д-ра філ.: 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)], Суми. 158. Соловей, Я. (2015). Музика у духовному розвитку особистості. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія : Педагогіка та психологія, Вип. 1, 121–125. 159. Соломаха, С. (2014). Діалектика розвитку художньо-естетичного світогляду особистості в історії культури. Естетика і етика педагогічної дії. Вип. 7, 72-82. 160. Сотська, Г., Шмельова, Т. (2016). Словник мистецьких термінів. Херсон : Видавництво «Стар», 52. 161. Сотська, Г. (2013.). Естетично-професійна компетентність майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Проблеми освіти. Вип. 2, 233-238. 162. ГІ Сотська - Проблеми освіти: науковий збірник, 2013 163. Старовойт, Л., Ліхіцька, Л. (2022). Розвиток художньо-творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 147- 160. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-64-147-160 164. Стеценко, О. (2008). Зцілення людини словом, музикою і піснею. Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 76. 165. Ткаченко, T. (2019). Роль музикотерапії в оздоровчій виховній і моральній функції особистості. Педагогічна освіта : теорія і практика, Вип. 27, 257–261. 166. Тао Жуй. (2022). Методика формування художньо-педагогічної майстерності майбутніх викладачів вокалу. [Дисертація … доктора філософії]. Одеса, 319. 167. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (2024). https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy5-9-klas/2024/09.08.2024/typova-osvitnya-prohrama-dlya-5-9-klasiv-zzso-1120-vid09082024.pdf 168. Типова освітня програма / Під кер. О. Савченко (3-4 кл.) https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-1-4- klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3- 4.Savchenko.pdf 169. Типова освітня програма / Під кер. Шиян Р. Б. (3-4 кл.) https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-1-4- klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3- 4.Shyyan.pdf 170. Тороп, К, Лопатіна, М, Прядка, І., Шпилєва, Ю. (2022). Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Мистецтво» для 5–6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку. 171. Требін, М. та ін. (2015). Ораторське мистецтво : підручник. Харків : Право, 207. 172. Туріщева Л. (2008). Особливості роботи з обдарованими дітьми. Харків : Основа, 122. 173. Туриніна, О. (2007). Психологія творчості : навч. посіб. Київ : МАУП, 157. 174. Турчин, Т., Примаченко, К. (2020). Навчання мистецтву за гуманноестетичним підходом. SWorldJournal, 6(4), С. 29–31. 175. Турчин Т. (2015). Педагогіка мистецтва : навчально-методичний посібник. Чернігів: Видавець Лозовий В. 2015. 92 с. 176. Усатенко, Г. Гуманістичний підхід в освіті: традиції і виклики сьогодення. https://skovoroda.man.gov.ua/storage/files/gumanistichny-pidhid-v-osviti.pdf 177. Федій, О. (2007). Естетотерапія : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 256. 178. Філософія : словник термінів та персоналій (2020) / В., Бліхар, М., Козловець, Л., Горохова, В., Федоренко, В., Федоренко. Київ : КВІЦ, 274. 179. Філософський енциклопедичний словник : енциклопедія. (2002). НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; голов. ред. В. Шинкарук. Київ : Абрис, 742. 180. Фролова А. (2022). Естетотерапія як ефективний засіб соціалізації особистості з обмеженими функціональними можливостями. Інноваційні педагогічні рішення у початковій освіті : зб. наук. праць. Вип. 5. Полтава : ПП Астрая, 215-223 181. Фромм Е. (2017). Мистецтво любові / пер. з англ. В. Кучменко. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 192. 182. Цянь Кай. (2020). Художньо-творча діяльність особистості : теоретичний аспект. Імідж сучасного педагога. Вип. 1 (190), 107–110. 183. Чабан-Чайка, С. (2020). Урок музичного мистецтва – основна форма музичної освіти учнів загальноосвітніх шкіл. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого педагогічні науки. Вип. 1, 85–90. 184. Чеботаренко, О., Овчаренко-Пєшкова, О. (2023). Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до використання методу емоційної гармонізації засобами фортепіанної музики. Мистецтво без кордонів: творчі діалоги: тези доп. І Міжнародної науково-практичної конференції. Кропивницький, 99-102. 185. Чеботаренко, О., Овчаренко-Пєшкова, О. (2025). Розвиток навичок художньої інтерпретації на прикладі західноєвропейських композиторівромантиків. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 83(3), 330–334. 186. Чеботаренко, О. (2024). Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до інтерпретаційної діяльності в класі музичного інструменту. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика». Вип. 78, том 2. 301‒307. 187. Чеботаренко, О. (2018). Розвиток музичного мислення на матеріалі фортепіанного циклу Б. М. Фільц «Яворівські іграшки». Наукові записки. Вип. 169. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. 164‒167. 188. Чекан, Ю. (2009). Інтонаційний образ світу : монографія. Київ : Логос, 227. 189. Чжу Цянь. (2018). До питання про підвищення ефективності методики формування співацьких навичок в учнів молодших класів. Актуальні питання мистецької освіти та виховання. Вип. 2, 254-260. 190. Чембержі, М. (2004). Наближення до високих істин: Ст. та інтерв’ю. Київ, 332. 191. Інсталяційні проекти в Україні: витоки, ідеї, персоналії / Д. А. Чембержі // Мистецтвознавчі записки. - 2018. - Вип. 33. - С. 167-175. 192. Черкасов, В. (2014). Теорія і методика музичної освіти. Вид-во КДПУ ім. В. Винниченка. 193. Черножук, Ю. (2010). Психологія творчості. Навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ. Одеса: Державний заклад ПНПУ ім. К. Д.Ушинського, 182. 194. Шабанова, Ю., Осипов, А. (2014). Сутність і принципи гуманної педагогіки вищої школи. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. Вип. 2(8), 123–130. https://skovoroda.man.gov.ua/storage/files/gumanistichny-pidhid-vosviti.pdf 195. Шаоцян Юйань. (2022). Формування вокально-фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах здоров'язбережувальних технологій [Дис... д-ра філ. : 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). ПНПУ імені К. Д. Ушинського]. Одеса, 243 . 196. Шапар, В. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор. 640. https://archive.org/details/psyxoloh2007/page/532/mode/2up 197. Шахова, О. (2022). Текст лекції з навчальної дисципліни «Психологія тврчості». Харків. 198. Шевченко, А. (2020). Формування вокально-джазової культури підлітків на заняттях з естрадного співу. [Дис… д-ра філ.: 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)], Суми. 199. Щолокова, О., Шип, С., Шевнюк, О., Семашко, О. (2004). Світова художня культура: від первісного суспільства до початку середньовіччя. Київ: Вища школа, 175. 200. Явоненко, М. Творча компетентність особистості як запорука її життєвого успіху. http:://tdo.at.ua 201. Якуба, Ю. (2018). Теоретичні та методичні аспекти дослідження художньо-творчої діяльності школярів у хореографічному колективі. Актуальні питання мистецької освіти та виховання. Вип. 1 (11), 54–62. 202. Яланська С. (2015). Творча компетентність як механізм успішної психолого-педагогічної діяльності. Проблеми сучасної психології. Вип. 28. Кам'янець-Подільський : Аксіома, 682-692. 203. Agres, K., Schaefer, R., Magee, W. (2021). Music, Computing, and Health: A Roadmap for the Current and Future Roles of Music Technology for Health Care and Well-Being. Music and Science. Sage journals. https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/2059204321997709 204. Aristotle (1995). Poetics / Ed. and transl. Stephen Halliwell. Harvard university press, Cambridge, Massachusetts, London. https://monoskop.org/images/c/c9/Aristotle_Poetics_Halliwell_1995.pdf 205. Aristotleʼs (2010). Politics: Books 1, 3, 4, 7, The Text Of Bekker (1877). Kessinger Publishing. https://www.bard.edu/library/arendt/pdfs/Aristotle-Politics.pdf 206. Beghetto, R. (2017). Creativity in Teaching. In The Cambridge Handbook of Creativity across Domains; Kaufman, J., Glăveanu, V., Baer, J., Eds.; Cambridge University Press: Cambridge, UK., 549–564. 207. Chatelain, S.; Barman, K.; Lage-Gómez,C., Moor, M., Reframing. (2024). Creative Teaching in Secondary Music Teacher Education. Educ. Sci., Vol. 14, 324. 208. Izard, C. (2009). Emotion theory and research: Highlights, unanswered questions, and emerging issues. Annual Review of Psychology, Vol. 60 (1), 1-25. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.60.110707.163539 209. Izard, С. (1993). Stability of emotion experiences and their relations to traits of personality. Journal of Personality and Social Psychology. Vol. 64, 847-860. 210. Izard, С. (1971). The face of emotion. New York : Appleton-CenturyCrofts. 211. Giacco, G., Coquillon, S. (2016). On the Process of Sound Creation : Some Models for Teaching Artistic Creation in Music using a Soundpainting Project in a French Primary School. Vis. Res. Music Educ. Vol. 28, 4. Available online : http://www.rider.edu/vrme 212. Fromm, E. (2014). Die Seele des Menschen. Open Publishing Rights GmbH, 109. https://books.google.com.ua/books?id=RO_jBQAAQBAJ&pg=PT9&hl=uk&source= gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false 213. Johnston, D., Egermann, H, Kearney, G, Sarkamo, T. (2018). Innovative computer technology in music-based interventions for individuals with autism moving beyond traditional interactive music therapy techniques. Cogent Psyhology, Vol. 5(1). https://doi.org/10.1080/23311908.2018.1554773 214. Kant, I. (1983). Kritik der Urteilskraft. Analytik der ästhetischen Urteilskraft, Darmstadt, Vol. 5. 215. Kazachiner, O. Tkachenko, L. (2020). Fairy-Tale Therapy as a Means of Forming Health-Saving Competence of Children with SEN. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, Vol. 12, Issue 3, 268-293 216. Kratus, J. (2017). Music Listening Is Creative. Music Educ. J., Vol. 103, 46–51. 217. Haken, H (1983). Advanced synergetics : instability hierarchies of selforganizing systems and devices. Berlin New York : Springer-Verlag. 218. Hegel, G. (2007). Vorlesungen über die Philosophie der Kuns, Herausgegeben von Annemarie Gethmann-Siefert Philosophische Bibliothek, Hamburg : Felix Meiner Verlag. 500. 219. Husserl, E. (1989). La philosopie comme Science rigon rense. Epimethėe – Puf,. 220. Husserl, Е. (1998). «La crise de l’humanite europenne et la philosopie», in «Revue de metaphisigue et demorale», avril 1968, 258 / з франц. переклав В. Шовкун. Київ : Основи. 221. Оsborne, Nigel. (2013). «Resilience and recovery – violence, disasters and the arts, presentation, Global Alliance for Arts and Health». APPG on Agriculture and Food for Development. Library of Congress. Washington DC. 222. Osborne, Nigel. (2017). Love, Rhythm and Chronobiology in Rhythms of Relating in Children's Therapies – Connecting Creatively with Vulnerable Children. Editors: Daniel and Trevarthen. ISBN 9781784502843. Jessica Kingsley Publishers. London, UK and Philadelphia. 223. Otycz, О (2010). Pedagogiczne warunki rozwoju indywidualności twόrczej przyszłych pedagogόwю. Kształcenie zawodowe: pedagogika i psychologia / pod redakcją Tadeusza Lewowickiego, Jolanty Wilsz, Iwana Ziaziuna, Nelli Nyczkało. Wydawnictwo Akademii im. Jana Dłgosza w Częstochowie, Częstochowa, 383 - 389. 224. Ovsiienko, L., Rakityanska, L., Kulyk, O., Turchynova, G., Zavadska, T. (2023). Development of Multicultural Education : Tasks, Tools and Project Solutions. TEM Journal, Vol. 12 (3). 1451–1461. 225. McCaffrey, T., Carr,C., Solly, H. P., & Hens, K. (2018). Music therapy and mental health recovery : looking for a way forward. Voices : World Music Therapy Forum, Vol. 18 (1). 226. Mishchanchuk V. (2020). Suggestive techniques in music-performing training of future music art teachers : methodological aspect. SHS Web of Conferences Vol. 75, 04006 ICHTML. 227. Morrison, Emy. (2013). Understanding Children’s Preferences in Art Making: Implications for Art Therapy : [dissertation : In partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. Lesley University], 179 . https://digitalcommons.lesley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1022&context=expres sive_dissertations 228. Ming Yuan, Zhibing Zhong, Yi Hi. (2021). Application and Innovation of Five Elements Music Therapy in the Era of Artificial Intelligence. Proceedings of the 2nd International Symposium on Artificial Intelligence for Medicine Sciences, 132–136. https://doi.org/10.1145/3500931.3500955 229. Plato (1988). Pangle, Thomas L. (ed.). The Laws of Plato. Classics, political science, philosophy. Translated by Pangle, Thomas L. University of Chicago Press. 230. Schachter, S. (1959). Metamorphosis. New York: Basic Books. 231. Starovoit L. (2016). Psychological and pedagogical aspects of preschoolers creative development in the process of creative labor training. Zbior artykułow naukowych. Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej «Pedagogika.Wspołczesne tendencje w nauce i edukacj». Warszawa, 84-87 232. Yan, K. (2023). Exploting The Feasibility of Al Music Therapy. Atts Management Technology Laboratory. Afrtifical Intelligence, Arts Technology. https://amt-lab.org/blog/2023/10/exploring-the-feasibility-of-ai-music-therapy 233. Youm, R., Diarra, K., Pouye, M., Tine, J, A. D. (2024). The Role of Music Therapy in Supporting Intellectually Disabled Youth in Senegal. Health. 16 (5), https://www.scirp.org/journal/paperinformation?paperid=133511

Show full item record