Екологічна відповідальність у дискурсі сучасних наукових підходів і чинників формування

Abstract

В роботі визначено теоретико-методологічні засади дослідження екологічної відповідальності. Послуговуючись теоріями соціальної дії, поведінки М. Вебера, соціальної системи Т. Парсонса, культурних підсистем Р. Мертона, соціального обміну Дж. Хоманса, П. Блау, психологічними теоріями Д. Рісмена, Е. Фромма, науковими положеннями теорії соціальної відповідальності О. Безрукової, прослідковано змістовний зв’язок між відповідальністю, соціальною відповідальністю та екологічною відповідальністю. Обґрунтовано, що екологічна відповідальність є якістю (властивістю) людини, соціальним феноменом, проявом екологічної свідомості, виявом екологічної культури і формою підприємницької поведінки. Виявлено, що екологічно відповідальна поведінка є одночасно і цілераціональною, і ціннісно-раціональною дією. Ґрунтуючись на соціологічному, психологічному і культурологічному підходах до змісту екологічної відповідальності, у роботі з’ясовано чинники її формування, до яких віднесено об’єктивні: культуру і цінності суспільства, народний характер, історичні та соціальні умови, економічний ступінь розвитку суспільства; а також суб’єктивні - потреби, інтереси, соціальний характер, рівень екологічної свідомості і культури особистості чи групи.