Формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності

Abstract

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми й запропоновано новий варіант розв’язання наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні системи формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності. Установлено, що поняття «комп’ютерна графіка та САПР» потрактоване як сукупність засобів і прийомів, призначених для автоматизації кодування, оброблення, декодування та зберігання графічної інформації. Це багатофункційний складник графічно-інформаційних технологій, який найлегше сприймають та найшвидше обробляють (в інформаційному вимірі) і засвоюють люди, що відповідає особливостям сприйняття навколишнього середовища. Комп’ютерна графіка в системі художньої освіти дає змогу оптимізувати освітній процес, успішно реалізувати міждисциплінарні зв’язки, розвивати абстрактне й логічне мислення. Комп’ютерна графіка розширює спектр розвитку та застосування відомостей у творчій діяльності, поглиблює професійний кругозір майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців із питань готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності. Уточнено зміст поняття «готовність до використання комп’ютерної графіки», що витлумачене як інтегроване утворення, яке базоване на мотивах, художньо-графічних знаннях, уміннях, навичках і досвіді, дає змогу цілеспрямовано, активно діяти в ході впровадження в навчально-виховний процес комп’ютерної графіки. У дослідженні подано змістові компоненти формування готовності до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності: мотиваційний (потреби, інтереси, мотиви, набуття й поглиблення знань, навичок, умінь до застосування комп’ютерної графіки в професійній діяльності), когнітивнодіяльнісний (містить систему художньо-графічних умінь, якими має володіти майбутній учитель образотворчого мистецтва: складати план-схему виготовлення виробу; розробляти ескіз декоративної композиції; уміння передавати образну виразність предмета, увиразнювати ідею задуму допоміжними елементами; узагальнювати й переробляти реальні мотиви в декоративні; узагальнювати образ тощо), художньо-творчий (сприяє примноженню матеріально-духовних цінностей і саморозвитку, самореалізації особистості, концентруючи для цього фізичні, психологічні й духовні ресурси), операційно-діяльнісний (умови, методи, засоби та форми опанування студентами художньо-графічних умінь), оцінно-регулятивний (аналіз результатів навчання через оцінювання засвоєної сукупності знань, сформованості художньо-графічних умінь, їхнього співвідношення з цілями навчання). Доведено, що складником готовності до професійної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва є графічна підготовка фахівців. Графічні вміння – свідоме володіння системою практичних дій, необхідних для цілеспрямованої графічної діяльності та застосування програм «Adobe Photoshop», «Corel PhotoPaint», «Photostyler», «Paint Shop Pro» та ін. Система практичних дій передбачає відбір необхідних знань, практичне перетворення знань. З’ясовано, що використання комп’ютерної графіки в підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва залежить не тільки від володіння різноманітними програмами, але й від рівня володіння художньографічними вміннями. Аналіз змісту художньо-графічних умінь засвідчив, що це спеціальні вміння, які формуються в процесі графічної діяльності. Вивчено реальний стан готовності студентів до використання комп’ютерної графіки у професійної діяльності. Розроблено анкети, спрямовані на виявлення інтересу студентів; рівня усвідомленості значущості використання комп’ютерної графіки в процесі вивчення фахових дисциплін, рівня стану готовності; мотивації до використання комп’ютерної графіки. Досліджено зміст, кінцеві цілі, форми й методи організації навчального процесу, методичне забезпечення з блоку дисциплін дидактичної підготовки бакалавра за спеціальністю 014 «Середня освіта» («Образотворче мистецтво»). Описано основні недоліки у вивченні дисциплін за спеціальністю 014 «Середня освіта» («Образотворче мистецтво»). Запропоновано шляхи вдосконалення змісту підготовки, її форм, методів і засобів. Для виявлення рівня сформованості готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності розроблено комплекс критеріїв, який уможливлює рівневу якісно-кількісну характеристику стану об’єкта вивчення (низький (репродуктивно-копіювальний), середній (продуктивно-перетворювальний), високий рівень (діяльнісно-творчий). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше науково обґрунтовано сутність і структуру феномену «готовність майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки в професійній діяльності»; показники (інтерес до художньо-графічної діяльності, мотивація досягнення успіху в художньо-графічній і проєктній діяльності; володіння дизайнерськими знаннями, уміннями й сучасними комп’ютерними технологіями; володіння навичками дизайнерського та творчого мислення; самодіагностика й прагнення до дизайн-розвитку); науково обґрунтовано педагогічні умови (створення інформаційно-ресурсної бази для художньо-графічної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва за візуалізації навчального матеріалу засобами презентаційної комп’ютерної графіки; комплексне застосування методу проєктів у художньографічній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва; інтеграція інформаційних технологій із дисциплінами методично-практичної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва). Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності, що втілює компетентнісний, інформаційнотехнологічний, технологічний підходи. Модель представляє взаємопов’язану сукупність елементів, структурована в цілісній системі, яка може бути реалізована відповідно до виокремлених етапів, що відображають логіку підвищення рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності. Констатувальний експеримент засвідчив, що діагностика сформованості готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності дає змогу виявляти переважання високого (14%), середнього (58 % студентів зверталися по допомогу до викладача й потребували заохочення) та низького рівнів (38 % не продемонстрували ініціативності та самостійності в процесі виконання художньо-графічних завдань). Формувальний експеримент проходив у три етапи: інформаційнопочатковий; проєктно-конструкторський; процесуально-діяльнісний. Запропоновано й апробовано систему роботи з упровадження формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки, що складається з таких напрямів: 1) створення в навчально-виховному процесі сукупності педагогічних умов, які забезпечують професійну спрямованість майбутнього вчителя та його готовність до використання комп’ютерної графіки в навчанні; 2) упровадження спеціально розроблених вправ, завдань для формування компонентів готовності використання комп’ютерної графіки на заняттях із навчальних дисциплін професійно-педагогічного та фахового спрямування й під час проходження педагогічної практики; 3) опрацювання методів моделювання ситуацій (кейсметоду, веб-квесту, проєктування, портфоліо, мікровикладання); 4) система самостійної роботи в проєктному режимі, зокрема з використанням інформаційних ресурсів та засобів мультимедіа; 5) упровадження варіативного спецкурсу «Комп’ютерна графіка та САПР» (120 годин). Практичне значення дослідження пов’язане з упровадженням в освітній процес закладу вищої освіти моделі формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки у професійній діяльності. Матеріали дослідження можуть сприяти розробленню змісту професійно орієнтованих курсів для майбутніх учителів кільеіобразотворчого мистецтва; проведенню лекційних, практичних і семінарських занять, педагогічної виробничої практики, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Діагностичний зріз, виконаний після дослідницько-експериментальної роботи, підтвердив ефективність запропонованих формувальних засобів і відобразив стійку та статистично значущу динаміку впровадження експериментальної методики щодо формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання комп’ютерної графіки в експериментальних групах як за окремими компонентами, так і цілісно. Перспективи подальшого наукового дослідження пов’язані з підготовкою майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання дизайнерського проєктування.