Психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом

Abstract

У дисертації теоретично узагальнено підходи до розуміння етіології аутизму, розкрито питання психологічних особливостей особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом та проаналізовано їх вплив на аутизацію дитини. Описано умови, що мають вплив на виникнення специфічних рис особистості батьків. Вивчено розуміння соціальної та вторинної аутизації, визначено можливі чинники, які впливають на аутизацію й деталізовано поняття «аутизації». Здійснено порівняльній аналіз особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом та батьків, які виховують нейротипових дітей. Запропоновано два підходи роботи з батьками, що виховують дітей з розладами аутистичного спектру. Розроблено «Записник мами» як допоміжний засіб при роботі з жінкою під час вагітності та перші місяці після народження дитини. Мета дисертаційної роботи полягає в досліджені психологічних особливостей особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом. Результати дослідження базуються на комплексній психологічній діагностиці особливостей особистості 232 батьків. До групи А (батьки, які виховують дитину з аутизмом) увійшло 110 батьків. Загальна кількість батьків, які увійшли до групи Б (батьки, які виховують нейротипову дитину), становила 122 особи. У роботі було використано теоретичні, експериментальні, психодіагностичні, математично-статистичні методи дослідження. Етіологію аутистичних розладів можна розглядати з трьох позицій: клінічної, психоаналітичної та соціально-психологічної. Установлено, що головними особливостями особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом, є особистісна тривожність, депресія, нейротизм, психотизм, аутистичні риси й систематизація. Окреслені особливості будуть залежати як від спадковості, так і від впливів зовнішнього оточення. Умови аутизації можуть мати соціальний, внутрішньосімейний і психологічний характер. Порушення взаємодії між батьками й дитиною може викликати аутизацію, вторинну аутизацію дитини, впливати на виникнення аутизації самої родини. Поняття «аутизації» розуміємо як певний процес регресу, що супроводжується виявами аутистичних рис поведінки дитини за певних умов її розвитку або впливу психологічних особливостей батьків (депресії, тривоги, неврозів, психотичних виявів, ситематизації, аутистичних рис) та може призвести до аутистичних станів і в подальшому до аутизму дитини. Було виявлено відмінності в анамнезі сімей А та Б груп. Вони полягали у статі дітей, превалюванні не технічного та точного наукового спрямування освіти й діяльності близьких по родинній лінії другого ступеня нейротипових дітей, наявності більш серйозних проблем зі здоров’ям і психотравм у жінок групи А під час вагітності, наявності в групі А більшої кількості дітей, які мали серйозні захворювання одразу після народження та які починали вимовляти перші слова в більш пізньому віці, ніж діти з групи Б, не стабільний сімейний статус властивий батькам, що увійшли до групи А на відміну від Б. Здійснено порівняння особистості батьків шляхом аналізу утворених плеяд і профілів особистості. Аналіз виявив значні відмінності між візуальними представленнями особистостей батьків обох груп. У батьків групи А психологічні особливості згруповуються у три виражені плеяди з додатковими п’ятьма плеядами, що має вигляд замкненого кола з превалюванням сильних зав’язків між особистісними особливостями. У батьків контрольної групи є вираженою одна плеяда, в якій виокремлюються ще чотири. Аутистичні риси, систематизація, технічне та точно-наукове спрямування перебувають у стороні від основної плеяди на відміну від групи А, де ці психологічні особливості є основними складниками плеяд. Візуальне зображення особистості батьків групи Б є не чітким, більш відкритим, у ньому превалюють помірні зв’язки між особистісними особливостями. Аналіз особистісних профілів виявив, що профілі особистості батьків з групи Б за своїм малюнком є майже ідентичними, а різниця спостерігалась у піках показниках систематизації. Профілі батьків групи А також були схожими, різниця виявилась між піками в депресії. Основна різниця між особистісними профілями чоловіків обох груп спостерігалась у показниках аутистичних рис і систематизації. У жіночих профілях було виявлено більше розбіжностей, що полягали в силі вияву депресії, систематизації й аутистичних рис. У дисертаційній роботі запропоновано – два підходи в роботі з батьками. Як додатковий засіб супроводу жінки під час вагітності та перші місяці після народження дитини запропоновано розроблений нами «Записник мами». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: - узагальнено й систематизовано психологічну, психофізіологічну психоаналітичну, гуманістичну, системну сімейну теорії, з питань етіології аутизму та впливу особистості батьків на аутизацію дитини; - деталізовано поняття «аутизація»; - визначено психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом; - дістали подальшого розвитку авторська методика «Загальні відомості про родину»; «Анкета зворотного зв’язку для батьків»; засоби виявлення змін у психологічному стані мами та дитини («Записник мами»). Практична значущість полягає у розробленні систематизації рефлексивного методу, спрямованого на вивчення особливостей анамнезу сім’ї; результати дисертаційної роботи можуть виконувати просвітницьку функцію; «Записник мами» може бути корисним як додатковий діагностувальний засіб для фахівців (пренатальні психологи, психологи); результати порівняльного аналізу можуть бути використані у роботі практичних психологів закладів освіти та інших соціальних закладів, корекційних педагогів, педагогів інклюзивно-ресурсних центрів та усіх зацікавлених у розв’язанні проблем щодо аутистичних розладів.