Формування культури розумової праці студентів у процесі навчання математичних дисциплін

Abstract

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні дидактичних умов, розробці та експериментальній перевірці відповідної їм моделі, що сприяє ефективному формуванню в студентів культури розумової праці в процесі навчання математичних дисциплін. У дослідженні поняття «культура розумової праці студента» визначено як змістову характеристику якісного рівня організації процесу щодо оволодіння ним соціально-історичним досвідом людства, конкретизації та трансляції системи норм і ціннісних настанов в управлінні навчальною інформацією, що забезпечує високий ефект і результат навчання, дозволяє раціонально, якісно й продуктивно при найменших витратах енергії виконувати будь-яку розумову роботу та вирішувати навчально-пізнавальні завдання. Установлено, що якість навчання математичних дисциплін безпосередньо залежить від сформованості в студентів культури розумової праці як невід’ємного складника професійної культури, що перебуває у складних взаємозв’язках із культурою мислення, мовлення, інтелектуальною культурою та культурою навчальної діяльності студентів, їх математичною культурою. Реалізації цього складного завдання слугує побудова змісту навчання математичних дисциплін на засадах фундаменталізації, науковості знань і викладання, гуманізації, гуманітаризації, міждисциплінарної координації, контекстного, компетентнісного й культурологічного підходів. Феномен культури розумової праці студентів схарактеризовано в зовнішньому плані як здійснення студентом навчальної та розумової праці раціонально й якісно з найменшими витратами часу і сил у процесі навчання математичних дисциплін. У внутрішньому плані визначено як індивідуальний інтелектуальний потенціал студента (мотиваційно-вольовий, організаційнодіяльнісний, рефлексивно-продуктивний компоненти), що в особистісному плані розумової діяльності виявляються як стабільна ієрархічна цілісність провідних ціннісних орієнтацій: ерудиції, пізнавальної самостійності, пізнавальної активності, академічної доброчесності, творчості, які регулюють індивідуальну й соціальну поведінку студента, слугує базою для постановки й здійснення навчальних, пізнавальних і практичних розумових завдань, забезпечує осмислення розумових дій у світлі ідеалів, оцінних суджень, матеріальних та духовних цінностей. Обґрунтовано сукупність критеріїв та показників досліджуваного феномену: мотиваційний (система мотивів, потреб, настанов студентів у важливості розумової праці та культури розумової праці), когнітивний (синтез знань ефективних прийомів розумової праці, засобів підвищення інтенсивності розумової праці, наукової організації праці, технології «таймменеджмент»), діяльнісний (повнота та якість володіння вміннями культури розумової праці, ефективними прийомами розумової праці та засобами підвищення її продуктивності та інтенсивності), рефлексивний (прийоми й засоби здійснення зворотного зв’язку у розумовій діяльності із наступною самооцінкою). Охарактеризовано рівні сформованості культури розумової праці студентів (початковий, низький, достатній, творчий). Проаналізовано стан проблеми в практиці навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти, визначено труднощі і суперечності в досліджуваній науковій площині. Установлено, що зняття причин труднощів забезпечується шляхом створення в процесі навчання математичних дисциплін визначених дидактичних умов, серед них: розвиток ціннісного ставлення студентів до розумової праці та мотиваційної налаштованості на її наукову організацію; інтенсифікація розумової праці студентів засобами візуалізації навчального матеріалу; організація цілеспрямованого засвоєння студентами прийомів розумової діяльності, забезпечення моніторингу її результатів. У дисертації теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування культури розумової праці студентів у процесі навчання математичних дисциплін, яка ґрунтується на культурологічному, діяльнісному, особистісно зорієнтованому, компетентнісному, системному, задачному та ресурсному підходах, а також принципах науковості та доступності, раціогуманізму, зв’язку теорії з практикою, усвідомленості, самостійності й активності, зворотного зв’язку, суб’єктності, фасилітації, пріоритетності кінцевої мети, інтерактивності, інтенсифікації, урізноманітнення та поєднання технологій навчання різних типів. Охарактеризовано блоки моделі: теоретико-методологічний (провідні теоретичні ідеї, що покладені в основу досліджуваного процесу; його методологічна основа – мета, завдання, методологічні підходи, загальнодидактичні принципи, а також дидактичні умови формування досліджуваного феномену); змістовно-діяльнісний блок (змістове наповнення процесу та етапи формування культури розумової праці студентів у процесі навчання математичних дисциплін); критеріально-діагностичний блок (засоби діагностики навчальних досягнень студентів у процесі навчання математичних дисциплін на основі критеріїв та показників сформованості їх культури розумової праці відповідно до чотирирівневої градації). Упровадження структурно-функціональної моделі в навчання студентів математичних дисциплін зумовило змістове наповнення, конкретизацію й корекцію відповідно до цілей функціональних компонентів моделі – теоретико-методологічного, змістово-процесуального й критеріально-діагностичного; модульне структурування навчального матеріалу на ціле-мотиваційний, когнітивно-операційний, контрольнорезультативний модулі з огляду на етапи становлення культури розумової праці – організаційно-методичний, змістовно-процесуальний і контрольнокорекційний; передбачало моніторинг рівня сформованості досліджуваної культури за мотиваційним, когнітивним, діяльнісним та рефлексивним критеріями. У ході дослідження розроблено програму дослідно-експериментальної роботи, яка ґрунтувалася на поетапній реалізації структурно-функціональної моделі формування культури розумової праці студентів у процесі навчання математичних дисциплін за підтримкою визначених дидактичних умов, і доведено її результативність. Проведений після завершення дослідно-експериментальної роботи кількісний, якісний і статистичний аналізи виявили тенденцію до позитивних змін у складі, змісті й структурі культури розумової праці студентів. Загалом, за результатами експерименту в експериментальних групах на 11,3% стало більше студентів з показником творчого рівня сформованості культури розумової праці, на 17% стало більше студентів із показником достатнього рівня, відповідно на 28,3% зменшилася кількість студентів із показниками низького й початкового. У контрольних групах суттєвих змін не сталося. Аналіз результатів вказав на статистично значущу різницю отриманих результатів, підтверджену за допомогою χ2 -критерію Пірсона. За результатами проведеного дослідження розроблено й упроваджено у практику навчання математичних дисциплін авторську методику формування культури розумової праці студентів та її дидактичне забезпечення, що включає: технологічну схему структурування розумової праці студентів під час вивчення вищої математики; засоби візуалізації навчального матеріалу (інтелект-картки, опорні конспекти, інфографіки), прийоми організації, нормування й стимулювання розумової праці студентів, тренінг-сесію «Таймменеджмент або мистецтво керувати часом», методичні конструкти організації коучингу, веб-квесту, вебінару, роботи з засобами комп’ютерної і безкомп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, система навчальнопізнавальних завдань, ігрових і професійно зорієнтованих ситуацій; засоби моніторингу формування культури розумової праці студентів у процесі навчання математичних дисциплін. Головні ідеї, положення, рекомендації узагальнено в навчально-методичному посібнику «Формування прийомів нормування розумової праці засобами технології тайм-менеджмент», підготовлених змістових модулях «Культура розумової праці студентів» для курсів «Основи професійної культури фахівця» та «Основи інженернопедагогічної творчості», що може бути використано в системі роботи закладів вищої освіти. Одержані результати мають безпосередній вихід на практику організації навчання математичних дисциплін, професійно зорієнтованого спрямування навчання у вищій школі, дають змогу ввести науково обґрунтовані корективи в навчальні плани, програми. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування в студентів культури розумової праці. Подальшої розробки потребують механізми роботи з інтелектуально обдарованими студентами; можливості інтерактивних, інформаційних і мережевих технологій у формуванні загальної та професійної культури майбутнього фахівця, інтенсифікації та оптимізації його розумової діяльності.