Віртуальне освітнє середовище як фактор конкурентоспроможності вищої освіти

Abstract

У статті розглянуті різні аспекти визначення «віртуальне освітнє середовище». Мета: виявлення педагогічних умов ефективного використання віртуального освітнього простору ВНЗ для організації саморозвитку студентів. Завдання: 1) здійснити теоретичний аналіз досліджень, присвячених вивченню ролі віртуального інформаційного простору у розвитку особистості; 2) виявити можливості використання віртуального інформаційного простору для організації самонавчання і самовиховання студентів. Об’єкт дослідження: процес педагогічного супроводу саморозвитку студентів у ВНЗ. Предмет дослідження: процес оптимізації саморозвитку студентів в умовах їх знаходження у віртуальному освітньому просторі університету. Методи дослідження: класифікація, систематизація, системно-структурний аналіз. Результати: запропоновано власне визначення цього поняття, проаналізовано переваги та недоліки віртуальної форми мобільності, а також її ефективність та основні суб’єкти віртуального освітнього середовища. Висновки: організація процесу навчання у ВНЗ повинна сприяти реалізації педагогічних умов, що забезпечують оптимальний педагогічний супровід самонавчання і самовиховання студентів в процесі їх знаходження в інформаційно-освітньому просторі. The article deals with various aspects of the definition of “virtual educational environment”. The aim is to identify the effective pedagogical use of virtual educational environment for university students self-organization. The task is to make a theoretical analysis of studies that examine the role of virtual information space in personal development and identify opportunities to use virtual information space for self-organization and self-education students. The object of research is a process of pedagogical support for students self-organization. The subject of research is the process of optimization the self-education students in terms of their location in a virtual educational environment of the university. The research methods: classification, systematization and system-structural analysis. The research results: proposing their own definition of the term, analyzes the advantages and disadvantages of virtual forms of mobility and performance and the main actors of the virtual educational environment. The main conclusions and recommendations: organization of the educational process in institutions of higher education should promote the educational conditions for optimal pedagogical support self-learning and self-education students during their presence in the information-educational environment.