Ресурсна ощадливість як інструментальна цінність інформаційного суспільства

Abstract

У науковій роботі проаналізовано одну з найважливіших проблем сучасного інформаційного суспільства - ресурсну ощадливість (ресурсозбереження). Розмежовано поняття «ощадливість», «заощадження», «ресурси», «ресурсозбереження», «ресурсоощадливість» та з ’ясовано їх етимологію. Проаналізовано теорії щодо ощадливості та заощаджень, які існують в економічній науці, на основі чого виявлено основні наукові підходи (економічний, соціологічний, психологічний та культурологічний) до дослідження ресурсної ощадливості. Виявлено зміст, сутність, структуру та етапи ресурсної ощадливості як соціально-економічного явища та соціально-економічного процесу. Акцентовано увагу на основних особливостях ресурсозбереження в умовах сталого розвитку і в умовах російсько-української війни. Окреслено основні шляхи формування ощадливого виробництва та ощадливого повсякдення. Наголошено на необхідності формування в сучасних умовах культури заощадження (lean-культури) як нового підходу до споживання та розумних потреб. Обґрунтовано наукове положення про ресурсоощадливість як інструментальну цінність інформаційного суспільства, без якої неможлива реалізація доктрини сталого розвитку і розумний розвиток людства.