JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
| dc.contributor.author | Семеріков, Сергій Олексійович | |
| dc.date.accessioned | 2017-06-04T19:30:42Z | |
| dc.date.available | 2017-06-04T19:30:42Z | |
| dc.date.issued | 1999 | |
| dc.identifier.citation | Семеріков С. О. Об’єктно-орієнтований підхід як засіб активізації пізнавальної діяльності / С. О. Семеріков // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : збірник наукових праць / редкол. : Н. В. Гузій (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1999. – Випуск 3. – С. 69–75. | uk |
| dc.identifier.uri | http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/702 | |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.31812/0564/702 | |
| dc.description | 1. Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения. – М.: И.В.К., К.: Диалектика, 1992. – 519 с. 2. Ершов А.П. Об объектно-ориентированном взаимодействии с ЭВМ // Микропроцессорные средства и системы. – 1985. – № 3. – С. 2. 3. Использование Turbo Assembler при разработке программ. – К.: Диалектика, 1993. – 288 с. 4. Кузнецов А.Б. Программа курса “Основы объектно-ориентированного программирования” // Информатика и образование. – 1998. – № 7. – С. 17-24. 5. Лесневский А.С. Практикум по объектно-ориентированному проектированию и программированию // Информатика и образование. – 1998. – № 5. – С. 114-121. 6. Полищук А.П., Семериков С.А. Методы вычислений в классах языка С++: Учебное пособие. – Кривой Рог: Издательский отдел КГПИ, 1999. – 350 с. 7. Спиваковский А. Педагогические программные средства: объектно-ориентированный подход // Информатика и образование. – 1990. – № 2. – С. 71-73. 8. Хемминг Р.В. Численные методы для научных работников и инженеров. – М.: Наука, 1968. – 400 с. 9. Stroustrup B. What is object-oriented programming? – IEEE Software. – 1988. – Vol. 5. – P. 10-20. | |
| dc.description.abstract | “Наука про те, як замість лише бистродії машини використовувати чисельні методи та бібліотечні програми, переживає період дитинства і є однією з найважливіших галузей дослідження у майбутньому”. Ці слова Р.В. Хеммінга, сказані майже 40 років тому, і нині не втрачають своє актуальності. Тенденція до створення та систематичного використання математичних бібліотек, що виникла на початку 60-х рр., з кінця 80-х рр. стає домінуючою. Проте розвиток чисельних методів обумовлюється сьогодні також розвитком засобів обчислювальної техніки та технології програмування. Так, поява паралельних ЕОМ породила новий клас чисельних методів, орієнтованих на паралельні обчислення, а розвиток об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) – новий напрямок, який сьогодні є провідним у чисельних методах: об’єктні обчислення. | uk |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | НПУ ім. М. П. Драгоманова | uk |
| dc.subject | об’єктно-орієнтоване програмування | uk |
| dc.subject | ООП | uk |
| dc.subject | чисельні методи | uk |
| dc.subject | об’єктні обчислення | uk |
| dc.subject | абстракції високого рівня | uk |
| dc.subject | С++ | uk |
| dc.subject | об’єктно-орієнтоване проектування | uk |
| dc.subject | об’єктно-орієнтований аналіз | uk |
| dc.title | Об’єктно-орієнтований підхід як засіб активізації пізнавальної діяльності | uk |
| dc.type | Article | uk |
