dc.contributor.author	Білоусенко, Петро Іванович
dc.contributor.author	Іншакова, Ірина Опанасівна
dc.date.accessioned	2024-03-25T11:38:20Z
dc.date.available	2024-03-25T11:38:20Z
dc.date.issued	2016
dc.identifier.citation	Білоусенко П. І. Суфікс -ота (-ета) в українській мові XI-XIII ст. / П. І. Білоусенко, І. О. Іншакова // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького національного університету : зб. наук. праць / редкол. : Ж. В. Колоїз, Л. А. Білоконенко, П. І. Білоусенко, [та ін.] ; за заг. ред. Ж. В. Колоїз. - Кривий Ріг, 2016. - Вип. 15. - С. 16-25.	uk
dc.identifier.uri	http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9429
dc.description	1. Азарх Ю. С. К истории словообразовательных типов вторичних собирательных в русском языке : Имена с суффиксами -ств(-о), -ин(-а), -шин(-а), -от(-а), -н(-я) / Ю. С. Азарх // Исследования по исторической морфологии русского языка. – М.: Наука, 1978. – С. 49–72. 2. Варбот Ж. Ж. Древнерусское именное словообразование. Ретроспективная формальная характеристика / Ж. Ж. Варбот. – М. : Наука, 1969. – 230 с. 3. Герд А. С. О некоторых особенностях образования имен существительных с суффиксом -от-а в современных славянских языках / А. С. Герд // Научные доклады высшей школы. – 1964. – № 2. – С. 79–87. 4. Ґрещук В. В. Історія словотвору українських відприкметникових іменників на -ство, -ота, -она, -изна в порівнянні з російськими / В. В. Ґрещук // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна – 1979. – Вип. 11. – С. 71–77. 5. Дегтярева Н. Т. Имена существительные на -от (а) в русском языке : автореф. дис. … канд. филол. наук / Н. Т. Дегтярева. – М., 1980. – 23 с. 6. Іншакова І. О. Походження форманта -ота (-ета) та його функції в праслов’янській мові / І. О. Іншакова // Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького національного університету : зб. наук. праць. – Вип. 12. – Кривий Ріг, 2015. – С. 39–47. 7. Мартынов В. В. Праславянская и балто-славянская деривация имен / В. В. Мартынов. – Минск : Навука і техніка, 1973. – 58 с. 8. Sławski F. Zarys słowotworstwa prasłowian’skiego / F. Sławski // Słownik prasłowian’ski. – Wrocław. Warszawa. Krakow. Gdan’sk. – Т. 1–3. – 1974–1979. 9. Vondrak W. Vergleichend slavische Grammatik / W. Vondrak. – Göttingen,1924. –XVIII. – 724 s.	uk
dc.description.abstract	У статті розкрито походження суфікса -ота (-ета), описано функції дериватів із цим формантом в давній руськоукраїнській мові на рівні словотвірних і лексикословотвірних типів. Задокументовані деривати ХІ–ХІІІ ст. найчастіше творилися від прикметників, рідше – дієслів, іменників та інших частин мови. Суфікс -ота (-ета) в семантичному плані продовжує традиції праслов’янської мови: за допомогою розгляданого форманта творилися головним чином абстрактні назви якостей і властивостей, які могли набувати переносного абстрактного значення або зазнавати конкретизації.	uk
dc.language.iso	uk	uk
dc.publisher	ДВНЗ "КНУ"	uk
dc.subject	давньоруськоукраїнська мова	uk
dc.subject	історія української мови	uk
dc.subject	лексикословотвірний тип	uk
dc.subject	праслов'янська мова	uk
dc.subject	походження суфікса -ота (-ета)	uk
dc.subject	функції дериватів	uk
dc.subject	формант	uk
dc.subject	абстрактні назви	uk
dc.subject	субстантивація прикметників	uk
dc.subject	конкретизація абстрактних назв	uk
dc.title	Суфікс -ота (-ета) в українській мові XI-XIII ст.	uk
dc.type	Article	uk