dc.description |
1. Akin H., Landrum A. R. A Recap: Heuristics, Biases, Values, and Other
Challenges to Communicating Science. In Kathleen Hall Jamieson, Dan M. Kahan,
and Dietram A. Scheufele (eds). The Oxford Handbook of the Science of Science
Communication, Oxford Library of Psychology, 2017. DOI:
10.1093/oxfordhb/9780190497620.013.48
2. Allport G. W. Pattern and growth in personality. Holt, Rinehart and
Winston, 1961. 610 p.
3. American Psychological Association. Media. In APA dictionary of
psychology. 2021. URL: dictionary.apa.org/media
4. Amygdala volume and social network size in humans / Bickart K. C.,
Wright C. I., Dautoff R. J., Dickerson B. C., Barrett L. F. Nature neuroscience. 2011.
Vol. 14. P. 163‒164. DOI: 10.1038/nn.2724
5. Bacon F. Novum organum. (J. Devey, Ed.). New York: P.F. Collier,
1902. URL: oll-resources.s3.us-east-2.amazonaws.com/oll3/store/titles/1432/0415
_Bk_Sm.pdf
6. Bandura A. Social learning theory. Englewood Cliffs, NJ: PrenticeHall, 1977. 244 p.
7. Baron J. Thinking and deciding (3rd ed.). New York: Cambridge
University Press, 2000.
8. Barrett L. F. How emotions are made: The secret life of the brain.
Houghton Mifflin Harcourt, 2017. 425 p.
9. Barrett L. F., Mesquita B., Gendron M. Context in emotion perception.
Current Directions in Psychological Science. 2011. 20(5). P. 286‒290.
10. Bartlett F. C. Remembering: A study in experimental and social
psychology. Cambridge University Press, 1932.
11. Bauer J. J., McAdams D. P. Personal Growth in Adults' Stories of Life
Transitions. Journal of Personality, 2004. 72(3). P. 573‒602. DOI:10.1111/j.0022-
3506.2004.00273.x
12. Beck A. T., Weishaar M. E. Cognitive therapy. Current
psychotherapies. Eds. R. J. Corsini & D. Wedding. Boston, 2018. P. 218‒257 p.
13. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social
Forecasting. New York: Basic Books, 1999. 507 p.
14. Biswas-Diener R., Diener E. Noba Textbook Series: Psychology.
Champaign, IL: DEF Publishers. 2014. URL: eastpsych.files.wordpress.
com/2011/08/textbook-noba.pdf
15. Blending face-to-face and internet-based interventions for the treatment
of mental disorders in adults: Systematic review / Erbe D., Eichert H. C., Riper H.,
Ebert D. D. Journal of Medical Internet Research. 2017. 19(9):e306.
16. Borae J., Sungeun C., Sangho B. Media influence on intention for riskaversive behaviors: the direct and indirect influence of blogs through presumed
influence on others. International Journal of Communication. 2018. Vol. 12.
P. 2443–2460. URL: ijoc.org/index.php/ijoc/article/viewFile/7763/2373
17. Casey B. J., Jones R. M. Neurobiology of the Adolescent Brain and
Behavior. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 2010. Vol. 49(12). P. 1189–1285.
DOI: 10.1016/j.jaac.2010.08.017.
18. Castells M. The Information Age: Economy, Society, and Culture. John
Wiley & Sons, Ltd, 2010. 625 p.
19. Comprehensive Review and a Meta-Analysis of the Effectiveness of
Internet-Based Psychotherapeutic Interventions / Barak A., Hen L., Boniel-Nissim
M., & Shapira N. A Journal of Technology in Human Services. 2008. 26(2‒4),
P. 109‒160. DOI: 10.1080/15228830802094429
20. Costa P. T., McCrae R. R. Neo PI-R professional manual.
Psychological Assessment Resources, 1992. P. 223‒256.
21. Craig G. J., Baucum D. Human Development (9th ed.). Pearson College
Div, 2001. 718 p.
22. Croskerry P., Singhal G., Mamede S. Cognitive debiasing 1: Origins of
bias and theory of debiasing. BMJ Quality & Safety. 2013. Vol. 22, Suppl 2.
P. 58‒ 64. DOI: 10.1136/bmjqs-2012-001712
23. De Bono E. Six thinking hats: An essential approach to business
management. Boston, MA: Little, Brown and Company, 1985. 207 p.
24. De Cooman R., Vleugels W. Person-Environment Fit: Theoretical
Perspectives, Conceptualizations, and Outcomes. Oxford Research Encyclopedia of
Business and Management. 2022. DOI: 10.1093/acrefore/9780190224851.013.377
25. Deutsch M., Gerard H. B. A study of normative and informational
social influences upon individual judgment. The Journal of Abnormal and Social
Psychology. 1955. Vol. 51(3), P. 629‒636. DOI: 10.1037/h0046408
26. Doran G. T. There's a S.M.A.R.T. way to write management's goals and
objectives. Management Review. 1981. Vol. 70(11). P. 35‒36.
27. Efficacy of self-guided internet-based cognitive behavioral therapy in
the treatment of depressive symptoms: A meta-analysis of individual participant data
/ Karyotaki E., Riper H., Twisk J., Hoogendoorn A., Kleiboer A., Mira A., ...
Cuijpers P.. JAMA Psychiatry. 2018. Vol. 75(4). P. 351‒359.
28. Emotion shapes the diffusion of moralized content in social networks /
Brady W. J., Wills J. A., Jost J. T., Tucker J. A., Van Bavel J. J. Proceedings of the
National Academy of Sciences. 2017. Vol. 114(28). P. 7313‒7318.
DOI: 10.1073/pnas.1618923114
29. Erikson E. H. Identity: Youth and crisis. New York, NY: Norton, 1968.
30. Faibisoff S. G., Ely D. P. Information and information needs. Columbia
Univ., New York, NY, 1974. 96 p.
31. Falk E. B., Berkman E. T., Mann T. Predicting persuasion-induced
behavior change from the brain. Journal of Neuroscience. 2010. Vol. 30(25). P.
8421‒8424. DOI: 10.1523/JNEUROSCI.0063-10.2010
32. Felder R. M., Silverman L. K. Learning and teaching styles in
engineering education. Engineering Education. 1988. Vol. 78(7). P. 674‒681.
33. Flanagin A. J. & Lew Z. Individual Inferences in Web-Based
Information Environments: How Cognitive Processing Fluency, Information
Access, Active Search Behaviors, and Task Competency Affect Metacognitive and Task Judgments. Media Psychology. 2022. Advance online publication. DOI:
10.1080/15213269.2022.2085116
34. Flavell J. H. Metacognition and cognitive monitoring: A new area of
cognitive-developmental inquiry. American Psychologist. 1979. Vol. 34(10).
P. 906‒911. DOI: 10.1037/0003-066X.34.10.906
35. Folkman S., Lazarus R. S. Coping as a mediator of emotion. Journal of
Personality and Social Psychology. 1988. Vol. 54(3). P. 466‒475.
36. Forer B. R. The fallacy of personal validation: A classroom
demonstration of gullibility. Journal of Abnormal and Social Psychology. 1949. Vol.
44(1). P. 118-123.
37. Foster H. Information literacy and information skills instruction:
Applying research to practice in the 21st century. Rowman & Littlefield, 2013.
38. Giddens A. The consequences of modernity. John Wiley & Sons, 2012.
39. Gorni K. Theory and Practice of Adult Psychotherapy. New York:
Routledge, 2018.
40. Graf P., Schacter D. L. Implicit and explicit memory for new
associations in normal and amnesic subjects. Journal of Experimental Psychology:
Learning, Memory, and Cognition. 1985. Vol. 11(3). P. 501–518.
DOI: 10.1037/0278-7393.11.3.501
41. Habermas J. Technik und Wissenschaft als “Ideologie” (2nd ed.).
Suhrkamp Verlag, 1968.
42. Halpern D. F. Thought and knowledge: An introduction to critical
thinking (5th ed.). New York, NY: Psychology Press, 2014.
43. Johnson C. It's About You!: Know Your Self. CreateSpace Independent
Publishing Platform, 2013.
44. Jowett G. S., O'Donnell V. Propaganda and persuasion. (5th. ed.) Sage
publications, 2012. 50 p.
45. Kahan D. M. Ordinary science intelligence: A science-comprehension
measure for study of risk and science communication, with notes on evolution and climate change. Journal of Risk Research. 2017. Vol. 20(8). P. 995‒1016.
DOI: 10.1080/13669877.2016.1148067
46. Kahneman D. Thinking, Fast and Slow. New York, NY: Farrar, Straus
and Giroux, 2011.
47. Kelly G. A. The psychology of personal constructs. New York: Norton,
1955.
48. Kettell R. Abilities, Their Structure, Growth, and Action. New York:
Houghton Mifflin, 1971.
49. Knobloch-Westerwick S. The selective exposure self- and affectmanagement (SESAM) model: Applications in the realms of race, politics, and
health. Communication Research. 2015. Vol. 42(7). P. 959–985.
DOI: 10.1177/0093650214539173
50. Knudsen E. I. Sensitive periods in the development of the brain and
behavior. The Journal of cognitive neuroscience. 2004. Vol. 16(8). P. 1412‒1425.
DOI: 10.1162/0898929042304796
51. Knutson B., Greer S. M. Anticipatory affect: neural correlates and
consequences for choice. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2008. Vol. 363(1511),
P. 3771‒3786. DOI: 10.1098/rstb.2008.0155.
52. Kobayashia K., Hsu M. Common neural code for reward and
information value. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2019. Vol.
116(26). P. 13061–13062. DOI: 10.1073/pnas.1907417116
53. Kowalski R., Limber S., Agatston P. Cyberbullying: Bullying in the
digital age. John Wiley & Sons, 2012.
54. Kress G. R. Literacy in the new media age. London: Routledge, 2003.
55. Kress G. R. Multimodality: A social semiotic approach to
contemporary communication. New York: Routledge, 2000.
56. Kühn S., Romanowski A., Schilling C., Lorenz R., Mörsen C., Seiferth
N., Gallinat J. The neural basis of video gaming. Translational Psychiatry. 2016.
Vol. 6(11), e956. DOI: 10.1038/tp.2011.53
57. Landrum A. R., Hallman, W. K., & Jamieson, K. H. Examining the
impact of expert voices: Communicating the scientific consensus on geneticallymodified organisms. Environmental Communication. 2019. Vol. 13(1). P. 51‒70.
DOI: 10.1080/17524032.2018.1502201
58. Landrum A. R., Olshansky A. The role of conspiracy mentality in
denial of science and susceptibility to viral deception about science. Politics and the
Life Sciences. 2019. Vol. 38(2). P. 193‒209. DOI: 10.1017/pls.2019.9
59. Landrum A. R., Olshansky A., Richards O. Differential susceptibility
to misleading flat earth arguments on youtube. Media Psychology. 2021. Vol. 24:1,
P. 136‒165. DOI: 10.1080/15213269.2019.1669461
60. Lerner Melvin J. The belief in a just world: A fundamental delusion.
Springer US, 1980. DOI: 10.1007/978-1-4613-3087-5
61. Lim A. L. Assessing personal maturity skills in higher education.
Journal of Educational Psychology. 2010. Vol. 102(2). P. 497‒509.
62. Loewenstein G. F., Weber E. U., Hsee C. K., Welch N. Risk as feelings.
Psychological Bulletin. 2001. Vol. 127(2). P. 267‒286. DOI: 10.1037/0033-
2909.127.2.267
63. Mackey T. P., Jacobson T. E. Reframing Information Literacy as a
Metaliteracy. Communications in Information Literacy. 2011. Vol. 5(2). P. 84‒91.
DOI: 10.5860/crl-76r1
64. Marcuse H. One-dimensional man: Studies in the ideology of advanced
industrial society, 1964.
65. Mark G., Gonzalez V. M., Harris J. No task left behind? Examining the
nature of fragmented work. Take a Number, Stand in Line. 2005. Vol. 1.
P. 321‒ 330. URL: ics.uci.edu/~gmark/CHI2005.pdf
66. Marshall M. Understanding media: The extensions of man. Routledge,
1964.
67. McQuail D., Windahl, S. Communication models: For the study of
mass communications. Routledge, 2015.
68. Myers D. G. Social psychology. New York: McGraw-Hill, 2010.
69. Neisser U. Cognition and reality: Principles and implications of
cognitive psychology. W. H. Freeman, 1976.
70. Pariser E. The filter bubble: What the Internet is hiding from you.
Penguin, 2011.
71. Pervin L. A., John O. P. Naturalizing the self. Handbook of personality:
Theory and research. Guilford, 1999. P. 443‒477.
72. Petty R. E., Cacioppo J. T. The elaboration likelihood model of
persuasion. Advances in experimental social psychology. 1986. Vol. 19. P. 123‒205.
DOI: 10.1016/S0065-2601(08)60214-2
73. Pink D. H. A whole new mind: Why right-brainers will rule the future.
New York: Riverhead Books, 2005.
74. Psychological differentiation: Studies of development / Witkin H. A.,
Dyk R. B., Fattuson H. F., Goodenough D. R., Karp S. A. Wiley, 1962.
75. Raney A. A. The Role of Morality in Emotional Reactions to and
Enjoyment of Media Entertainment. Journal of Media Psychology: Theories,
Methods, and Applications. 2011. Vol. 23 (1) P. 18‒23. DOI: 10.1027/1864-
1105/a000027
76. Riding R., Rayner S. Cognitive styles and learning strategies:
Understanding style differences in learning and behaviour. London: David Fulton
Publishers, 1998.
77. Robinson K. The element: How finding your passion changes
everything. New York: Viking, 2009.
78. Rock D. Your brain at work: Strategies for overcoming distraction,
regaining focus, and working smarter all day long. HarperCollins, 2009.
79. Rogers C. A Theory of therapy, personality, and interpersonal
relationships, as developed in the client-centered framework. Psychology: A study
of science. 1959. Vol. 3. P. 184‒256.
80. Rushkoff D. Media Virus: Hidden Agendas in Popular Culture.
Ballantine Books, 1994.
81. Santa T. The RAFTs technique: What we know about it. Educational
Leadership. 1988. Vol. 46(7). P. 60‒62.
82. Schraw G., Dennison R. S. Assessing metacognitive awareness.
Journal of Educational Psychology. 1994. Vol. 86(3). P. 406‒411.
83. Sennett R. Building and Dwelling: Ethics for the City. Farrar, Straus
and Giroux, 2018.
84. Shu K., Sliva A., Wang S., Tang J., Liu H. Fake news detection on
social media: A data mining perspective. ACM SIGKDD Explorations Newsletter.
2017. Vol. 19(1). P. 22‒36. DOI: 10.1145/3137597.3137600
85. Spitzer М. Digitale Demenz: Wie wir uns und unsere Kinder um den
Verstand bringen. Droemer Knaur, 2013.
86. Tewell E. A Decade of Critical Information Literacy: A Review of the
Literature. Communications in Information Literacy. 2015. Vol. 9 (1). P. 24‒43.
DOI: 10.15760/comminfolit.2015.9.1.174
87. The relationship between online vigilance and affective well-being in
everyday life: Combining smartphone logging with experience sampling /
Johannes N., Meier A., Reinecke L., Ehlert S., Setiawan D. N., Walasek N., Dienlin
T., Buijzen M., Veling H. Media Psychology. 2021. Vol. 24/5, P. 581‒605.
DOI: 10.1080/15213269.2020.1768122
88. Toffler A. Future shock. Random House, 1970.
89. Toffler A. The Third Wave. Bantam Books, 1980.
90. USAID-Internews. Ставлення населення до ЗМІ та споживання
різних типів медіа у 2019 р. URL: internews.in.ua/wpcontent/uploads/2021/11/Opytuvannya-stavlennya-naselennya-do-media-taspozhyvannya-riznyh-typiv-media-2021.pdf
91. Valkenburg P. M., Peter J. The differential susceptibility to media
effects model. Journal of Communication. 2013. Vol. 63. P. 221-244.
DOI: 10.1111/jcom.12024
92. Valli Ch., Nai A. Let Me Think about It: Cognitive Elaboration and
Strategies of Resistance to Political Persuasion. Media Psychology. 2022.
DOI: 10.1080/15213269.2022.2098774
93. Van Dijk J. A. G. M. The Network Society: Social Aspects of New
Media. SAGE Publications, 2006.
94. Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності. Як розпізнати
фейкові новини та маніпуляції. Дія. Освіта. URL:
osvita.diia.gov.ua/courses/very-verified
95. Weber R. Brain, mind and media neuroscience meets media
psychology. Journal of media psychology-theories methods and applications. 2015.
Vol. 27(3). P. 89-92. DOI: 10.1027/1864-1105/a000162
96. Webster F. Theories of the Information Society. J. Urry (Ed.), Taylor
& Francis e-Library, 2006.
97. Wickens C. D., Carswell C. M. Information processing. G. Salvendy &
S. Cahyono (Eds.), Handbook of human factors and ergonomics (4th ed.). Wiley,
2012.
98. Wilson T. D. Human information behavior. Informing Science. 2000.
Vol. 3(2). P. 49-56.
99. Wooten D., Reed II A. Informational influence and the ambiguity of
product experience: Order effects on the weighting of evidence. Journal of
Consumer Psychology. 1998. Vol. 7(1). P. 79‒99.
100. Брюховецький М. М. Знання як соціально-економічний чинник
розвитку інформаційного суспільства. (Вашкевич В. М. ред.) Гілея: науковий
вісник: збірник наукових праць. 2017. Вип. 121 (6). С. 71‒75.
101. Вірна Ж. П., Кревська О. В. Мотиваційна детермінація
професійної самоефективності в межах політичної реалізації особистості.
Психологічні перспективи. 2018. Вип. 32 С. 35‒48. DOI: 10.29038/2227-1376-
2018-32-35-48
102. Галета Я. В. Інформаційна культура як показник зрілості
особистості в умовах інформатизації суспільства. Наукові записки Серія:
Педагогічні науки. 2015. Вип. 135. С. 83‒87.
103. Гапоненко, Л. О. (2019). Особистісна зрілість як проблема
сучасної психології. Том 1: колективна монографія. З. М. Мірошник (ред.).
Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов.
104. Гарматій О. Критичне мислення як ключова компетенція
медіаграмотності. Критичне мислення в епоху токсичного контенту: Збірник
статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції Київ: Центр
Вільної Преси, Академія української преси, 2020. С. 1‒15.
105. Гильбух Ю. З. Тест-опросник личностной зрелости. Киев: Научнопрактический центр «Психодиагностика и дифференцированное обучение»,
1994.
106. Голобородько В. Проблема вимірювання наслідків поширення
дезінформації в українському інформаційному просторі. Восьма міжнародна
науково-методична конференція «Критичне мислення в епоху токсичного
контенту» Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020.
С. 427‒435.
107. Голубовська В. С. Інформаційне суспільство: можливості,
проблеми та перспективи розвитку. Інформація і право. 2013. № 2. С. 98‒104.
108. Гурлєва Т. С. Особистісна зрілість громадянина як гарантія
успішного протистояння агресивному медіа-впливу. В. Л. Зливков, О. В.
Завгородня, С. О. Лукомська та О. В. Котух (Ред.), Раціогуманістичні студії:
збірник наукових статей за матеріалами круглого столу, Київ, 2019.
С. 175‒ 181.
109. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Людина в інформаційному
суспільстві: проблема моральної ідентифікації. Вісник Національного
юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2019. № 1(40). С. 1-18.
110. Еріксен Т. Г. Тиранія моменту: Швидкий і повільний час в
інформаційну добу. Львів, 2004. 196 с.
111. Еріксон Е. Дитинство і суспільство. Київ, Україна: Основа, 2001.
448 c.
112. Зазимко О. В. Саморозвиток особистості юнацького віку в
наративних історіях. За ред. Н. В. Чепелєва та М. В. Папучі, Особистість та її
історія: колективна монографія. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. С. 270‒286.
113. Закон України «Про інформацію». Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 1992, № 48, ст. 650. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-
12#Text
114. Закон України. Про Основні засади розвитку інформаційного
суспільства в Україні на 2007-2015 роки, 2007, № 12, ст.102. URL:
zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-16
115. Засекіна Л. Онлайн когнітивно-повідінкова терапія емоційного
дистресу студентів у період пандемії Covid-19. Психологічні перспективи.
2021. Пр. 38. С. 49‒62.
116. Захаренко К. Інформаційні впливи як джерела загострення
інформаційної небезпеки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2015.
№ 47. С. 167‒175.
117. Історія інформаційно-психологічного протиборства Жарков Я. М.,
Компанцева Л. Ф., Остроухов В. В., Петрик В. М., Присяжнюк М. М.. за ред
Є. Д. Скулиш. Київ: НА СБ України, 2012.
118. Коваль З. Запровадження комплексних механізмів інформаційної
гігієни як засобів забезпечення інформаційно-психологічної стійкості людини,
суспільства, держави. Актуальні проблеми державного управління. 2017.
№ 2(70).
119. Коваль О. Тематичний словник-довідник з психології та
педагогіки: Навчальний посібник. Тернопіль: ТНЕУ, 2013.
120. Ковальчук Ю. О. Теорія освітніх вимірювань. Ніжин: Видавець
ПП Лисенко М. М., 2012. 200 с.
121. Коломієць О., Головата О. Формування інформаційної культури
майбутнього фахівця у контексті сучасних освітніх завдань. Society. Document.
Communication. 2021. № 1(10). С. 310-333. DOI: 10.31470/2518-7600-2020-10-
310-333
122. Конверський А. Є. Критичне мислення. Київ: Центр учбової
літератури, 2020.
123. Крупник І. Р. Особливості впливу мас-медіа на емоційний стан
людини / за ред. І. Р. Крупник, О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за
випуск) та ін.. Соціокультурні та психологічні виміри становлення
особистості: Зб. наук. 69 праць за матеріалами ІІІ Міжнародної науковопрактичної конференції. 2021.
124. Кузіна Є. І. Вікові особливості інформаційної компетентності в
умовах інформаційного суспільства. Наукові праці МАУП. Психологія. 2021.
№3(52). С. 63-67. DOI: 10.32689/maup.psych.2021.3.9
125. Кузіна Є. І. Інформаційне суспільство як чинник формування
особистості. Габітус. 2021. № 25. С. 97‒101. DOI: 10.32843/2663-
5208.2021.25.16
126. Кузіна Є. І. Інформаційний вплив як об’єкт наукового
дослідження. Педагогіка, психологія та методика навчання: міжнародний
досвід: зб. тез допов. міжнар. наук.-практ. конф. Рига, Латвія, 2021. С. 253‒
256. DOI: 10.30525/978-9934-26-114-5-65
127. Кузіна Є. І. Психологічні механізми інформаційного впливу на
особистість дорослої людини. Психологічні перспективи. 2022. №40. С. 75‒86.
DOI: 10.29038/2227-1376-2022-40-kyz
128. Кузіна Є. І. Психологічні механізми нудьги та інформаційної
залежності. Knowledge, Education, Law, Management. 2020. № 1(36).
С. 117‒ 124. DOI: 10.51647/kelm.2020.8.1.17
129. Левківський К. М., Іванов В. Ф. Медіаосвіта (медіаграмотність):
[навч. програма]. Київ: Міжнародний фонд «Відродження», 2011.
130. Лютко Н. В. Інформаційне суспільство та ціннісні орієнтації
особистості. Наукові праці. Політологія. 2012. № 170(182). С. 98‒101.
131. Макаренко Н. М. Розвиток креативного мислення методом
тренінгової діяльності / за ред. Н. М. Токаревої. Полімодальність
особистісного розвитку суб’єктів освіти у сучасному інформаційному
суспільстві: науково-методичний посібник. Кривий Ріг, Україна: видавець,
2022.
132. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник.
Київ: Центр навчальної літератури, 2004.
133. Максименко С. Д., Зливков В. Л., Кузікова С. Б. Особистість у
розвитку: психологічна теорія і практика. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С.
Макаренка, 2015.
134. Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія.
Підручник. Київ. Центр учбової літератури, 2008. 360 с.
135. Матохнюк Л. О. Психологія інформаційної компетентності
особистості (ґенеза онтологічного розвитку): дис. … д-ра психол. н. Одеса,
2019. 527 с.
136. Матохнюк Л. О. Теоретичний аналіз проблеми інформатизації
суспільства / за ред. С. Д. Максименко, Л. А. Онуфрієва. Проблеми сучасної
психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка
НАПН України. Кам’янець-Подільський: Аксіома. 2017. Вип. 37. С. 228‒243.
137. Медведєва В. Особливості процесу соціалізації особистості в
умовах інформаційного суспільства. Збірник наукових праць/НАН України.
2016. №43. С. 584–595.
138. Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього
проспектів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонова та Н. І. Череповська. Київ,
Україна: Міленіум, 2014.
139. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд. Київ:
К.І.С., 2004.
140. Михайлова О. І. Особливості формування емоційно-ціннісної та
когнітивної рефлексії як психологічної умови усвідомлення зрілою
особистістю відхилених життєвих альтернатив / за ред. Н. В. Чепелєвої та М.
В. Папучі. Особистість та її історія: колективна монографія. Ніжин: НДУ
ім. М. Гоголя. 2018. С. 341‒355.
141. Мірошник З. М. Рольова структура особистості – складова
компетентності майбутнього практичного психолога. Вісник Харківського
національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія.
2016. №52. С. 87‒95.
142. Мороз О. Боротьба за правду: як мій дядько переміг брехню. Київ.
Yakaboo Publishing, 2020. 160 с.
143. Москаленко В. В. Соціальна психологія. Підручник. Київ: Центр
учбової літератури, 2008.
144. Найдьонова Л. А., Слюсаревський М. М. Концепція впровадження
медіаосвіти в Україні. Київ, 2016. URL: mediaosvita.org.ua/wpcontent/uploads/2016/12/концепція-медіаосвіти.pdf
145. Остроухов В., Петрик В. До проблеми забезпечення
інформаційної безпеки України. Політичний менеджмент. 2008. №4.
С. 135‒ 141.
146. Помилуйко В. Ю. Характеристика вікових стадій дорослості з
урахуванням можливостей розвитку ключових компетентностей особистості.
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні
науки. 2016. № 5(2). С. 50‒55.
147. Пономаренко Я. І. Психокультура суспільства та її вплив на
становлення особистості. Вісник Національного Авіаційного Університету.
Серія: Філософія. Культурологія. 2011. №14(2). С. 148‒152.
148. Практична медіаосвіта: авторські уроки / за ред. В. Ф. Іванов, О.
В. Волошенюк, В. В. Різун. Київ: Академія української преси, Центр вільної
преси, 2013. 447 с.
149. Руденко В. М., Руденко Н. М. Математичні методи в психології.
Київ: Академвидав, 2009. 384 с.
150. Системи і методи підтримки прийняття рішень / Бідюк П. І.,
Тимощук О. Л., Коваленко А. Є., Коршевнюк Л. О. Київ: КПІ ім. Ігоря
Сікорського, 2022.
151. Скворцова Ю. В., Кашапов М. М. Методика самооценки
метакогнитивных знаний и метакогнитивной активности. Обдарована дитина.
2011. №6. С. 23‒25.
152. Стариш А. Г. Философия информации. Симферополь: Таврия,
2004.
153. Старіш О. Г. Інформаційна політика держави в контексті
глобалізації : дис... д-ра політ. наук: 23.00.03. Київський національний ун-т ім.
Тараса Шевченка. Київ, 2008. 401 с.
154. Теплицкий, И., Евтеев, В., & Семериков, С. (2004). Личность в
информационном обществе. Актуальні проблеми духовності : збірник
наукових праць, 5(2), 179‒191.
155. Термінологічний словник російсько-української війни / за ред. М.
М. Слюсаревського ; упоряд. С. Л. Чуніхіна. Київ : Ін-т соціальної та
політичної психології НАПН України, 2022. 20 с.
156. Токарева Н. М. Лабіринти дорослішання: психічний розвиток
особистості підлітково-юнацького віку: монографія. Кривий Ріг, Україна: ТОВ
НВП «Інтерсервіс», 2021.
157. Фейки як інструмент впливу на вибори: Аналітична доповідь /
Дубов Д. В., Корецька І. О., Баровська А. В., Гнатюк С. Л., Ожеван М. А.,
Ісакова Т. О., Черненко Т. В., Ковальова О. І., Яковлєв М. В., Шулімов С. Ф.,
Суслов А. І. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2020.
158. Фоміних Н. Ю. Сутність поняття «інформаційно-комунікаційні
технології» та їх значущість на сучасному етапі інформатизації освіти.
Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній
школах: зб. наук. праць, 2009. №5(58). С. 396‒400.
159. Харченко Н. Розвиток критичного мислення. Інноваційні форми
роботи для дітей і дорослих. Київ: Видавнича група «Шкільний світ», 2018.
160. Холод О. М. Комунікаційні технології. Київ: КиМУ, 2011.
161. Хохліна О. П. До проблеми суті категорії відображення у
психології. Актуальні питання корекційної освіти, 2016. Вип. 7
162. Цимбал С. М. Самоідентичність особистості в умовах формування
глобального інформаційного суспільства. Філософія науки: традиції та
інновації. 2012. №1, С. 143‒150. URL: repository.sspu.edu.ua/bitstream/
123456789/636/1/Samoidentychnist%20osobystosti.pdf
163. Чайка І. Ю. Інформаційне суспільство: від становлення до
зрілості. Філософія. Людина. Сучасність. 2017. С. 136‒138.
164. Чалдині Р. Психологія впливу. Київ: Клуб сімейного дозвілля,
2017. 352 с.
165. Шаповал И. Н. Компетентностный подход в образовании:
психологическое содержание основных понятий. Proceedings of the
International Scientific Conference «Pedagogy and Psychology: Contemporary
Issues». Riga, Latvia: Baltija Publisher. 2021a. P. 35‒38. DOI: 10.30525/978-9934-
26-114-5-8
166. Шаповал І. М. Особистісна зрілість як предиктор професійної
ідентичності психолога. З. М. Мірошник (Ред.), Особистісна зрілість як
проблема сучасної психології. Том І. Кривий Ріг: Видавництво Р.А. Козлов.
2019. С. 24‒41.
167. Шаповал І. М. Особистісна зрілість: Структурно-функціональний
аналіз. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021b. №8.
С. 179‒185. DOI: 10.30970/PS.2021.8.23
168. Шишкіна Х. Ю. Інформаційна позиція як чинник соціальнопсихологічної зрілості студентів: дис. … канд. психол. наук.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2013.
URL: theses.oa.edu.ua/DATA/23/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%
96%D0%BD%D0%B0_dis.doc.pdf
169. Штепа О. С. Особистісна зрілість: Модель. Опитувальник.
Тренінг. Монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008.
170. Яскула С. Общества в новом информационном пространстве.
Соціологія, психологія, педагогіка. зб. наук. праць міжнародного наукового
форуму. 2010. №2. С. 233‒247. |
uk |
dc.description.abstract |
В дисертації висвітлено результати наукових пошуків в галузі
медіапсихології. Здобувач звернув увагу на ті негативні сторони
інформаційного прогресу, які значним чином впливають на людину,
створюють дезінформацію та шкодять психологічному здоров’ю.
Проаналізовано теоретичні надбання з теми інформаційного суспільства.
Виділено такі його характеристики, як мінливість, невизначеність,
складність, неоднозначність. Систематизовано знання про інформаційний
вплив, спричинений новим суспільним етапом. Узагальнено розуміння
особистості як частини соціального середовища.
Мета роботи: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити
психологічні механізми інформаційного впливу на особистість дорослої
людини.
Наукова новизна у роботи полягає в тому, що уперше:
‒ здійснено узагальнення й систематизацію філософського,
соціологічного та психологічного підходів до проблематики інформаційного
впливу на особистість;
‒ визначено та описано психологічні механізми інформаційного
впливу як чинника зрілої/незрілої інформаційної поведінки особистості;
‒ запропоновано параметри інформаційної зрілості.
Поглиблено й розширено:
‒ наукові уявлення феноменів інформаційного впливу, інформаційної
зрілості, інформаційної поведінки;
‒ розуміння сутності та компетентністної зумовленості інформаційної
зрілості особистості.
Набули подальшого розвитку положення про детермінацію
інформаційної поведінки метакогнітивною компетентністю; удосконалено
методи та інструменти вимірювання інформаційного впливу на особистість;
вперше запропоновано та описано психологічні механізми інформаційного
впливу, трактування концепту «інформаційна зрілість особистості» і його
параметричну організацію.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в
тому, що розроблені авторська анкета «Інформаційна поведінка» та
навчально-розвивальна програма «Розвиток інформаційної зрілості» можуть
бути використані у психологічній практиці, а також у викладанні навчальних
дисциплін «Основи психогігієни», «Основи психосоматики», «Психологія
здоров’я», «Медіапсихологія».
Вступ дисертації містить відомості про новизну, актуальність, мету,
завдання, практичне та теоретичне значення роботи, про апробацію
результатів і методологію дослідження.
Перший розділ окреслює теоретичні засади дослідження явища
інформаційного впливу в контексті інформаційного суспільства. Описано
соціально-психологічні умови існування особистості в інформаційному
суспільстві, а саме: зменшення впливу традиційних соціальних норм і звичаїв
на індивідуальну поведінку та взаємовідносини між людьми; доступ до
інформації для всіх груп населення; доступність та зрозумілість наукової
інформації для широкого загалу людей внаслідок чого підвищується рівень
освіченості та наукової грамотності суспільства; залежність від інформації як
усвідомлення необхідної умови для успішного функціонування в
інформаційному суспільстві; використання досягнень інноваційного
розвитку інформаційних технологій що призводить до глобалізації способів
комунікації та культурної взаємодії та плюралізму суспільних правил.
Автор запропонував та описав теоретичні положення щодо
інтегрального характеру феномену інформаційної зрілості та її зумовленості
внутрішніми чинниками особистісного розвитку і зовнішніми чинниками
соціалізації, які реалізуються на основі психологічних механізмів
інформаційного впливу що розкривають особливості відображення
інформації (емоційна залученість, когнітивна процесуальність), соціальної
зумовленості інформаційної поведінки (соціальне порівняння, соціальне
прийняття, соціальна авторитетність), особистісної зумовленості
інформаційної поведінки (диспозиційна вибірковість, диспозиційні
викривлення).
Окреслено вікові відмінності у процесах опрацювання інформації,
зокрема обґрунтовано особливості адаптації до сучасних умов
інформаційного суспільства молодих та старших людей. Підґрунтям для
цього взято вікову періодизацію Erikson E. H., оскільки цей підхід відповідає
епігенетичному принципу та критеріям психосоціального розвитку, що є
ключовими для визначення фаз життєвого циклу людини. Такий підхід
дозволив систематизувати різноманітні аспекти розвитку особистості та
виявити особливості сприйняття інформації та соціальної активності на
різних етапах життя.
Запропоновано трактування поняття «інформаційної зрілості
особистості» для позначення самодетермінованої інформаційної поведінки та
виокремлено такі її параметри: особистісна зрілість, інформаційна поведінка,
інформаційна компетентність та метакогнітивна компетентність. Було
запропоновано припущення, що розвиток інформаційної зрілості сприятиме
зниженню вразливості до інформаційного впливу.
Другий розділ репрезентує результати діагностичного дослідження, які
дали змогу встановити кореляції між параметрами інформаційної зрілості.
Описано результати діагностичного дослідження, які дали змогу встановити
кореляції між параметрами інформаційної зрілості. Використовуючи
коефіцієнт rxy- Пірсона, було встановлено наявність сильного позитивного
зв'язку між ними. Для порівняння параметрів інформаційної зрілості в різних
вікових групах було застосовано Н-критерій Крускала-Волліса, що показав
наявність статистично значущих відмінностей між групами. Застосування
методу множинної регресії дозволило підтвердити, що на інформаційну
поведінку мають вплив усі параметри інформаційної зрілості, зокрема,
особистісна зрілість, інформаційна компетентність та метакогнітивна
активність, проте метакогнітивні знання мають зворотну залежність.
У третьому розділі висвітлено результати розробки й апробації
навчально-розвивальної програми «Розвиток інформаційної зрілості», яка
має за мету підвищення рівня інформаційної зрілості дорослої особистості
через вміння шукати, аналізувати та оцінювати інформацію, розрізняти факти
від дезінформації, розвиток самосвідомості, самодетермінації, саморефлексії,
стимулювання творчості, саморозвиток когнітивних здібностей та здатність
до прийняття обґрунтованих рішень. НРП складається з 5 блоків:
медіагігієна, особистісна зрілість, свідомий вибір, критичне мислення та
когнітивні здібності, кожний з яких реалізує мету відповідно до
спрямованості на розвиток параметрів інформаційної зрілості. Окрім того,
особливу увагу приділено формуванню навичок емоційної саморегуляції,
протистоянню інформаційним маніпуляціям та рефлексії індивідуальних
особливостей щодо вразливості до емоційних впливів інформаційного
середовища.
З метою оцінки ефективності НРП було проведено аналіз результатів
діагностичного обстеження до початку і після завершення всіх занять
програми. На підставі отриманих даних, з використанням непараметричного
критерію Т-Вілкоксона, було встановлено загальну тенденцію збільшення
показників усіх параметрів інформаційної зрілості. Автор вважає, що для
розвитку інформаційної зрілості дорослих доцільними є стратегії навчальнорозвивального впливу, а засобами реалізації цих стратегій є техніки
когнітивно-поведінкової терапії оскільки вони спрямовані на опанування
учасниками навичок самодетермінованого регулювання емоцій та
раціонального аналізу інформації, свідоме сприйняття та критичне
осмислення соціальних впливів на їхнє мислення та поведінку, розпізнавання
і перебудову установок у напрямку гнучкості мислення та відкритості до
нової інформації.
Дисертаційна праця є важливим етапом для розуміння і розвитку
психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість дорослої
людини. Вважається, що робота сприятиме розвитку навичок ефективної
взаємодії людей з інформацією та зниженню вразливості до інформаційного
впливу. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивченні впливу
інших факторів на формування інформаційної зрілості та розробку методик
для її діагностики, а також аналіз впливу різних типів інформаційних
технологій на особистість дорослої людини. |
uk |