Біоіндикація рівня забруднення за реакцією асиміляційного апарату Picea abies в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг

Бондаренко, Ольга Владиславівна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7155

Date: 2023-05-29

Abstract:

Хвойні рослини виступають індикаторами різноманітних забруднювачів і тому використовуються в біоіндикаційних дослідженнях на території різних регіонів, що дозволяє отримувати інформацію про екологічний стан урбоекосистем. Нами було досліджено двохрічну хвою та пагони другого порядку дерев Picea abies (L.) Karst. на трьох дослідних ділянках із різним рівнем забруднення. Проаналізовано ефективність використання рослин Picea abies, у якості біоіндикатора забруднення атмосферного повітря в Інгулецькому районі міста Кривий Ріг. Виявлено, кореляцію морфометричних показників асиміляційного апарату Picea abies, а також оцінено рівень забруднення за ступенем пошкодження хвої.

Description:

1. Агурова І. В., Прохорова С. І. Моніторинг стану рослинного покриву техногенних земель: популяційний та морфологічний аспекти. Чорноморський ботанічний журнал. 2014. С. 249-262. 2. Андрейко Г. П. Методи біоіндикації навколишнього середовища: метод посіб. для практ. занять та сам. роб. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. 30 с. 3. Бессонова В.П., Пономарьова О.А. Морфометричні показники та вміст пластидних пігментів хвої Pісeа pungens Engelm залежно від відстані до автошляху. Bіоsystems Dіversіty. 2017. С. 96–101. 4. Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. Моніторинг довкілля: підр. для студ. вищих навч. закладів. 2-ге вид., перероб. та доп. Вінниця: ВНТУ, 2010. 232 с. 5. Вплив екологічних чинників на морфологію та фізіологію Picea abies (L.) Karst. в Карпатах / Г.В. Пасічник, Н.М. Іванова, О.В. Кондратюк та ін. // Наукові праці Українського державного лісотехнічного університету. - 2014. - Вип. 24.2. - С. 72-77. 6. Глухов О. З., Прохорова С. І. Індикація стану техногенного середовища за морфологічною мінливістю рослин. Промислова ботаніка. 2008. С. 3–4. 7. Горова А.І. Біоіндикація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт. Донецьк: Національний гірничий університет, 2014. 76 с 8. Дідух Я.П. Основи біоіндикація. Київ: Наукова думка, 2012. 312с. 9. Екологічний паспорт Дніпропетровської області. 2022. С. 241. 10. Єременко Н. С. Рудеральна рослинність міста Кривий Ріг. II. Клас Stellarietea mediae. Український ботанічний журнал. 2018. С. 356-372. 11. Жицька Л. І. Рослинний покрив урбосистеми як індикатор стану едафотопів та атмосферних забруднень: автореф. дис. … канд. біол. наук: 03.00.16. Київ, 2011. 22 с. 12. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. Москва: Наука, 1984. 424 с. 13. Інтегральні та комплексні оцінки стану навколишнього природного середовища: монографія / О. Г. Васенко, О. В. Рибалова, С. Р. Артем’єв, Н. С. Горбань, Г. В. Коробкова та ін. Харків: НУГЗУ, 2015. 419 с. 14. Калінін М.І., Єлісєєв В.В. Біометрія: Підручник для студентів вузів біологічних та екологічних напрямків. Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. 204 с. 15. Кейван М. П., Тертична О. В., Кейван О. П. Використання рослинбіоіндикаторів для екологічного оцінювання атмосферного повітря в зоні розташування птахофабрики. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. С. 109–113. 16. Костюшин В.А, Губар С.І., Домашлінець В.Г. Стратегія розвитку моніторингу біологічного різноманіття в Україні. Київ, 2009. 60 с. 17. Клименко О.М. Моніторинг довкілля. Київ: Академія, 2006. 360 с. 18. Криворучкіна О.В. Екологічний стан Кривбасу: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали виїзного засідання комітету з питань екологічної політики та природокористування. Кривий Ріг, 2019. С. 3–69. 19. Кудрявська Т. Б., Дичко А. О. Метод оцінки та прогнозування впливу техногенного забруднення на повітря урбоекосистеми. ВосточноЕвропейский журнал передовых технологий. 2014. С. 4-7. 20. Липа, О. Л. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин: підруч. для студ. біол. спец. ун-тів і пед. ін-тів. Київ: Вища школа, 1975. 400 с. 21. Лисиця А.В. Біоіндикація і біотестування забруднених територій. Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни. Рівне: Дока-центр, 2018. 94 с. 22. Макогон И.В., Коршиков И.И. Качество пыльцы ели европейской (Pісeа аbіes (L.) Kаrst.) и ели колючей (Pісeа pungens Engelm.) в условиях интродукции на юго-востоке Украины. Інтродукція рослин. 2010. С. 9–13. 23. Мальцев В. І., Карпова Г. О., Зуб Л. М. Визначення якості води методами біоіндикація. Київ: Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, ІНЕКО НЕЦУ, 2011. 112 с. 24. Миленька М.М. Використання деревних видів для діагностики екологічного стану довкілля урбанізованих територій. Лісівництво і агролісомеліорація, 2008. Вип. 114. С. 111–114. 25. Никифоров В. В., Дігтяр С. В., Мазницька О. В., Козловська Т. Ф. Біоіндикація та біотестування. Кременчук: Вид-во ПП Щенбатих О. В., 2016. 76 с. 26. Посудін Ю. І. Моніторинг довкілля з основами метрології. Київ: 2012. 426с. 27. Пузік В.К., Гловань Л.В. Сучасні методи моніторингу та захисту довкілля: навчальний посібник. Харків: ХНАУ, 2016. 168 с. 28. Свинчук В.А., Кашпор С.М., Миронюк В.В., Кутя М.М. Біометрія: Методичні вказівки до практичних робіт. Київ: ННI лісового і садовопаркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2015. 77 с. 29. Слободян В. О. Біоіндикація. Івано-Франківськ: Полум’я, 2004. 196 с. 30. Сметана О.М., Перерва В.В. Біогеоценотичний покрив ландшафтнотехногенних систем Кривбасу. Кривий Ріг: Вид. дім, 2007. 247 c. 31. Федоренко О.І. Моніторинг навколишнього середовища. Основи екології: підручник. Київ, 2006. С. 306-318. 32. Хмельничий Л.М., Супрун І.О. Основи біометрії: Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт. Київ: НУБіП, 2010. 80 с. 33. Чемерис І. А., Загоруйко Н. В., Конякін С. М. Фітомоніторинг викидів автотранспорту в умовах міського середовища. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2013. С. 141-146. 34. Чухрій Ю.П. Біоіндикація. Біотестування. Біомоніторинг. Конспект лекцій. Одеса: ОНАХТ, 2014. 41 с. 35. Шалімов М. О. Біоіндикація: консп.лекцій. Наука і техніка, 2011. 124 с. 36. Шанда В.І., Євтушенко Е.О., Ворошилова Н.В., Шанда Л.В., Маленко Я.В., Кобрюшко О.О. Теоретичні проблеми біогеоценології: колективна монографія /наук. ред. Н. А. Білова; Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг: Видавець Чернявський Д.О., 2020. 330 с. 37. Шевчук Н.Ю., Гусейнова Е.Р., Коршиков І.І. Розповсюдженість та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг. Інтродукція рослин. 2018. № 3 (79). С. 75–82. 38. Швець Є.Я., Сидоренко М.Г., Червоний І.Ф. Біометрія. Частина 1. Навч. посібн. У 2-х частинах. Запоріжжя: ЗДІА, 2004. 180 с. 39. Шлапак В.П., Адаменко С.А. Екологія лісів, навч. посібн. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2019. 222 с. 40. Юсипіва T. I. Біоекологічний аналіз стану хвої Picea pungens в умовах викидів ДТЕК «Придніпровська ТЕС». Ecology and Noospherology. 2018. 29 (2). С. 119–124. 41. Bukharina I. L., Vedernikova K. E., Pashkova A. S. Morphophysiologic traits of spruce trees in conditions of Izhevsk. Forest Studies. 2016. № 2. Р. 96–106. 42. Chen L., Liu С., Zhang L., Zou R., Zhang Z. Variation in Tree Species Ability to Capture and Retain Airborne Fine Particulate Matter (PM2.5). Scientific Reports. 2017. 7 (3206). Р. 1–11. Doi: 10.1038/s41598- 017-03360-1. 43. Di Vittorio, A.V. (2009). Pigment-based identification of ozone-damaged pine needles as a basis for spectral segregation of needle conditions. J. Environ. Qual., 38(3), 855–867. 44. Jäger E.J. Indikation von Luftverunrei nigungen durch morphometrische Untersuchungen an Hoheren Pflanzen. Bioindikation. 1980. 3. Р. 43–52. 45. Miron, M.S. & Sumalan R.L. (2015). Physiological responses of Norway spruce (Picea abies [L.] Karst) seedlings to drought and overheating stress condition. Journal of Horticulture, Forestry and Biotechnology, 19(2), 146–151. 46. Nikoliс M.B., Stefanović A.M., Veselinović M.M., Milanović D.S., Mladenović D.K., Mitrović Ž.S., Eremija M.S., Rakonjac B.LJ. Needle morpho-anatomy and pollen morphophysiology of selected conifers in urban conditions. Applied Ecology and Environmental Research. 2019. 17 (2). Р. 2831–2848. Doi: 10.15666/aeer/1702_28312848. 47. Fedorchak E. Influence of pollution on photosynthesis pigment content in needles of Picea abies and Picea pungens in conditions of development of iron ore deposits. Ekológia (Bratislava), Vol. 39, No. 1, p. 1–15, 2020. 48. Zarek М. Seasonal fluctuations of photosynthetic pigments content in Taxus baccata needles. endrobiology. 2016. № 76. Р. 13–24.

Show full item record