Редакторська справа: сучасний стан і перспективи розвитку

Abstract

Колективну монографію присвячено питанням редагування (у широкому витлумаченні цього поняття), редакційно-видавничій діяльності загалом і редакторській справі зокрема. Важливий акцент зроблено на осмисленні сучасних наукових здобутків відповідної галузі знань, репрезентовано традиційні й інноваційні підходи, окреслено дискусійні моменти, що стосуються видавничої справи та редагування, оприявлено основні проблеми термінопозначень, якими оперує наукова царина, що актуалізує поняття “видавнича справа” і “редагування”. Узагальнено наукові підходи стосовно окремих типів редагування, особливостей редагування тих чи тих текстових зразків (навчальної, художньої, перекладної і т. ін. літератури). Систематизовано матеріали, які являють собою законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора. Рекомендовано здобувачам вищої освіти, для яких редакторська справа є майбутньою професією. На сучасному етапі розвитку українського суспільства професія редактора, без жодних сумнівів, залишається, як і впродовж багатьох минулих десятиліть, привабливою, принадною й водночас престижною. Тому, цілком закономірно, збільшується кількість редакторів. Однак кількість не означає якість. Редакторська справа потребує якісно підготовлених фахівців, професіоналів, здатних швидко адаптуватися до новітніх умов праці, тенденцій розвитку інформаційного простору, інноваційних технологій, ринкових відносин і т. ін. Адже від фахової компетентності редактора залежить не тільки підготовка до друку текстової й ілюстративної частин майбутнього книжкового чи пресового видання, але й креативні маркетингові підходи до пошуку теми й потрібного автора, допомога в утіленні авторського задуму, координація роботи автора під час редакційно-видавничого процесу, залучення його до реалізації вже готового видавничого продукту та генерування нових цікавих ідей. У зв’язку з розширенням, так би мовити, діапазону професії редактора з’являється потреба по-новому поглянути не лише на підготовку фахівців відповідної галузі знань, але й шукати інноваційні шляхи розв’язання тих чи тих наукових проблем. Колективна монографія охоплює ключові аспекти редакторської діяльності, являє собою своєрідний навчальний посібник, що допоможе здобувачам як першого (бакалаврського), так і другого (магістерського) рівнів вищої освіти зорієнтуватися у проблемах, з якими зіштовхнулася видавнича справа та редагування сьогодні. Ідеться як про сутність редагування, його види, власне професійну діяльність редактора, особливості редагування різних текстових зразків, їх редакторську оцінку, редакторський аналіз і висновки, удосконалення, підготовку до видання, так і про влив на поліграфічне виконання та участь у подальшому просуванні на книжковому ринку, про можливості новітніх комп’ютерних технологій у редакційно-видавничій практиці. Запропонована праця узагальнює традиційні підходи стосовно редагування як спеціалізації і як наукової царини, оприявнює дискусійні моменти теорії видавничої справи та редагування, зокрема окреслює проблеми термінологічного апарату (Жанна Колоїз), репрезентує законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора (Людмила Білоконенко). Автори монографії вдаються до детального аналізу видавничої справи та технічного редагування (Наталя Шарманова), зосереджують увагу на редагуванні навчальної (Світлана Бузько), перекладної (Наталія Малюга), художньої, зокрема поетичної (Світлана Ковпік), довідкової літератури (Наталя Березовська-Савчук), а також на методиці редагування медіатекстів (Тетяна Мішеніна). Науковці не є категоричним у своїх міркуваннях, зазвичай прагнуть до окреслення тих чи тих проблемних моментів і закликають до їх публічного обговорення. Авторський колектив чітко усвідомлює й постійно актуалізує думку про те, що сучасний редакційно-видавничий процес суттєво модифікував засади і практичної, і теоретичної редакторської діяльності.