dc.contributor.author |
Бережна, Маргарита Василівна |
|
dc.date.accessioned |
2021-12-30T08:01:48Z |
|
dc.date.available |
2021-12-30T08:01:48Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Бережна М. В. Психолінгвістичний образ Аліси у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland / М. В. Бережна // Нова філологія : збірник наукових праць. - Запоріжжя, 2021. - № 84. - С. 7-12. - DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-1 |
uk |
dc.identifier.uri |
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5828 |
|
dc.identifier.uri |
https://doi.org/10.31812/123456789/5828 |
|
dc.description |
1. Зубавіна І. Кіноархетипіка як ядро екранного
наративу. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. 2015.
Вип. 16. С. 75–83.
2. Мельничук М.М. Теоретичне дослідження
кінематографічних образів у рамках аналітичної психології К.Г. Юнга. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 223–231.
3. Rowe J.P., Ha E.Y., Lester J.C. ArchetypeDriven Character Dialogue Generation for
Interactive Narrative. In: Prendinger H., Lester J.,
Ishizuka M. (eds) Intelligent Virtual Agents. IVA
2008. Lecture Notes in Computer Science,
vol 5208. Springer, Berlin, Heidelberg. 2008.
Pр. 45–58. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-
540-85483-8_5.
4. Adamson S. From empathetic deixis to empathetic
narrative: stylization and (de)subjectivisation
as processes of language change. Subjectivity
and Subjectivisation: Linguistic Perspectives.
Cambridge University Press, 1995. Рр. 195–224.
5. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. Москва : Просвещение, 1969. 214 с.
6. Краткий словарь когнитивных терминов / под
общ. ред. Е.С. Кубряковой. Москва : МГУ,
1996. 245 с.
7. Marilyn A. Walker, Ricky Grant, Grace Lin, Jennifer Sawyer, Noah Wardrip-Fruin and Michael
Buell. Murder in the Arboretum: Comparing Character Models to Personality Models.
In 4th International Workshop on Intelligent
Narrative Technologies. Long Oral Presentation.
2011. URL: https://users.soe.ucsc.edu/~maw/
papers/int4-v10.pdf.
8. Schmidt V. The 45 Master characters. Cincinnati,
Ohayo: Writers Digest Books, 2007. 338 p.
9. Grace I. Lin and Marilyn A. Walker. All the
World’s a Stage: Learning Character Models from
Film. In Proceedings of the Conference on Artificial Intelligence and Digital Entertainment. AAAI
Press. 2011. URL: https://users.soe.ucsc.edu/
~maw/papers/lin-walker.pdf.
10. Alice in Wonderland (2010). URL: https://
toloka.to/t100446.
1. Zubavina, I. (2015) Kinoarkhetypika yak yadro
ekrannoho naratyvu [Film archetype as the core
of the screen narrative]. Scientific Bulletin of
I. K. Karpenko-Kary Kyiv National University of
Theater, Film and Television, vol. 16, pp. 75–83.
2. Melnychuk M. M. (2017) Teoretychne doslidzhennia
kinematohrafichnykh obraziv u ramkakh analitychnoi psykholohii C. G. Jung [Theoretical study of
cinematic images in the framework of analytical
psychology of C. G.Jung]. Psykholohiia i osobystist,
vol 2 (12). Pp. 223–231.
3. Rowe J.P., Ha E.Y., Lester J.C. (2008) ArchetypeDriven Character Dialogue Generation for
Interactive Narrative. In: Prendinger H.,
Lester J., Ishizuka M. (eds) Intelligent Virtual
Agents. IVA 2008. Lecture Notes in Computer
Science, vol 5208. Springer, Berlin, Heidelberg.
P. 45–58. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-
540-85483-8_5.
4. Adamson S. (1995) From empathetic deixis
to empathetic narrative: stylization and (de)
subjectivisation as processes of language change.
Subjectivity and Subjectivisation: Linguistic
Perspectives. Cambridge University Press.
Р. 195–224.
5. Leontev A.A. (1969) Yazyk, rech, rechevaya
deyatelnost [Language, speech, speaking
activity]. Moscow : Prosveshchenye. 214 p.
6. Kratkyi slovar kohnytyvnykh termynov
[A concise dictionary of cognitive terms] ed.
E.S. Kubriakova. Мoscow : MSU, 1996. 245 p.
7. Marilyn A. Walker, Ricky Grant, Grace Lin,
Jennifer Sawyer, Noah Wardrip-Fruin and
Michael Buell (2011). Murder in the Arboretum:
Comparing Character Models to Personality
Models. In 4th International Workshop on
Intelligent Narrative Technologies. Long Oral
Presentation. URL: https://users.soe.ucsc.edu/~
maw/papers/int4-v10.pdf.
8. Schmidt V. (2007) The 45 Master characters.
Cincinnati, Ohayo: Writers Digest Books. 338 p.
9. Grace I. Lin and Marilyn A.Walker. (2011). All
the World’s a Stage: Learning Character Models
from Film. In Proceedings of the Conference on
Artificial Intelligence and Digital Entertainment.
AAAI Press. URL: https://users.soe.ucsc.edu/~
maw/papers/lin-walker.pdf.
10. Alice in Wonderland (2010). URL: https://
toloka.to/t100446. |
|
dc.description.abstract |
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи:1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника. |
uk |
dc.publisher |
Видавничий дім «Гельветика» |
uk |
dc.subject |
мовленнєвий портрет |
uk |
dc.subject |
кіноархетип |
uk |
dc.subject |
архетип "Амазонка" |
uk |
dc.subject |
"Аліса в Країні Див" |
uk |
dc.subject |
психолінгвістичний образ |
uk |
dc.subject |
фентезі |
uk |
dc.title |
Психолінгвістичний образ Аліси у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland |
uk |
dc.type |
Article |
uk |