Зеров Д. K. Визначник печіночних мохів УРСР, Вид-во АН У PCP, 1939. Зеров Д. K. Про поширення ксеротермофільних печіночників на території Української PCP, Бот., журн. АН УРСР, т. XII, № 3, 1955. Зеров Д. К. та Бачурина Г. Ф., Мохи степових заповідників АН УРСР, Укр. бот. журн., т. XIII, № 2, 1956. Зеров Д. K., Новий для флори СРСР вид р. Riccia — Riccia pseudopapillosa Levier, Укр. бот. журн., т. XVIII, № 3, 1961. Мосолов Н. А., Мхи Велико-Анадольского лесничества, Русск. бот. журн., № 3–4, 1908. Савич Л. И. и Ладыженская К. И., Определитель печеночных мхов севера Европейской части СССР, М.—Л., 1936. Сапегин А. А., Мхи сухих известковых скал окрестностей Одессы, Изв. СПб. бот. сада, т. VIII, в. 2, 1907. Сапегин А. А., Материалы для бриофлоры Херсонской и Екатеринославской губернии, Изв. Бот. сада, т. IX, в. 1, 1909. Muller K., Die Lebermoose Europas in Rabenhort’s Kr у pto gamen-F lor а, Leipzig. 1951–1957. McGregor R. L., яegetatiye propagation of Riccia rhenana, Bryolo-gist, v. 61, N 1, 1961. Sobotka D., Nouvelle localitй de Riccia rhenana, Lorbeer en Pologne, Fragmenta floristica et geobotanica, v. IV, N 1–2, 1958.