Abstract:
У статті висвітлено санітарно-епідеміологічну ситуацію в Дніпропетровській області в
умовах Голодомору 1932–1933 рр. Показано, що дестабілізація соціально-економічних взаємин
під час Голодомору зумовила значне погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації. Через
відсутність продовольства селяни почали масово вживати в їжу сурогати, що призводило до
отруєнь. Наслідком тривалого голодування населення стало захворювання на пелагру – один
із видів авітамінозів, який призводив до смерті. Поширилася захворюваність на сап серед людей, оскільки селяни почали вживати в їжу м’ясо дохлих сапних коней. В Дніпропетровській області спостерігалося розповсюдження інфекційних захворювань: висипного та черевного тифу,
малярії. Спалаху епідемій сприяли концентрація в промислових центрах та на залізницях великої кількості селян-втікачів, безпритульних, жебраків, осиротілих дітей, а також порушення
санітарних норм в дитячих будинках, медичних установах, робітничих гуртожитках, на ринках, у місцях позбавлення волі.
Description:
Рудницький О., Савчук А. Голод 1932–1933 рр. в Україні у демографічному вимірі. Голод в Україні у першій пол. XX ст.: причини та наслідки (1921–1923,1932–1933, 1946–1947): матер. Міжнар. наук. конф.,
Київ, 20–21 листоп. 2013 р. Київ, 2013. С. 281–288.
Марочко В., Мовчан О. Санітарно-епідеміологічна ситуація в м. Києві 1932–1933 років. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2008. Вип. 18. С. 309–326.
Український голокост 1932–1933: Свідчення тих, хто вижив / упоряд. Ю. Мицик. Київ: Вид. дім «Києво-Могилян. акад.», 2003. Т. 1. С.32-33.
Розкуркулення, колективізація, Голодомор на Дніпропетровщині (1929–1933 роки): зб. документів /
упоряд.: Є. Бородін, О. Касьянов, Н. Киструська та ін. Дніпропетровськ: Герда, 2008. С.253.
Донченко А., Самолова Т. Эпизоотия сапа лошадей в постреволюционный и реконструктивный периоды
Советской России: тенденции локализации и борьбы. Инновации и продовольств. безопасность. 2016. № 3. С. 57.
