dc.contributor.author |
Вербовий, Микола Володимирович |
|
dc.date.accessioned |
2021-04-23T08:21:58Z |
|
dc.date.available |
2021-04-23T08:21:58Z |
|
dc.date.issued |
2002 |
|
dc.identifier.citation |
Вербовий М. В. Один «лексичний парадокс» повісті Миколи Гоголя «Вій» / М. В. Вербовий // Ucrainistica : збірник наукових праць. - 2002. - С. 73-76. |
|
dc.identifier.uri |
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4296 |
|
dc.identifier.uri |
https://doi.org/10.31812/123456789/4296 |
|
dc.description |
Белый Андрей. Мастерство Гоголя. — Москва-Ленинград 1934. — 324с.
Білецький—Носенко П. Словник української мови / Підгот. до вид. В.В. Німчука. — Київ 1966. — 423 с.
Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. — Москва 1986. — 1096 с.
Дзендзелівський Й.О. Український бурсацько-семінарський жаргон середини XIX ст. На матеріалах повісті «Люборацькі» А. Свидницького // Studia Slavika. — Budapest 1979. — T. XXV. — S. 97-104.
Гоголь H.B. Собрание сочинений в шести томах. — Москва 1959. — Т. ІІ. — 352 с.
Горбач Олекса. Арго українських школярів і студентів // Наукові записки Українського вільного університету. Філософічний факультет. Ч. 8. — Мюнхен 1965-66.— С. 174-224.
Грабович Г. Гоголь і міф України // Сучасність, 1994. — № 9. — С.77—100. — № 10. — С.137-150.
Граматика Арсенія Коцака / Підгот. до вид. Й.О. Дзендзелівський, Зузана Ганудель // Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. — Пряшів 1990. — Т. 15. — С.5-332.
Корж Н.Г, Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. — Київ 1988. — 320 с.
Лотман Ю.М. В школе поэтического слова. Пушкин. Лєрмонтов. Гоголь. — Москва 1988. — 352 с.
Луцький Ю. Між Гоголем та Шевченком. — Київ 1998. — 258 с.
Манн Ю. Поэтика Гоголя. — Москва 1988. — 416 с.
Нестерова О.Е. Фома // Мифы народов мира. — Москва 1988. — Т. ІІ. — С.569—570.
Петров Ю. Вий. Комментарии / / Полное собрание сочинений. — Москва 1937. — Т. ІІ.— С.732-748.
Скрипник Л.Г. Власні імена в українській народній фразеології // Мовознавство, 1970. — № 2.
Чапленко В. Українізми в мові М. Гоголя. — Авгсбург 1948. — 28 с.
Широцький Кость. Бурсацький жаргон української мови на Поділлю / Підгот. до видання Дзендзелівський Й.О. // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків 1988. — Т. 6. — С. 175-206.
Эйхенбаум Б. Как сделана «Шинель» Гоголя // Эйхенбаум Б. О прозе. О поэзии. — Ленинград 1986. — С.45—63. |
|
dc.description.abstract |
У статті поданий аналіз способів найменування трьох персонажів — богослова, філософа та ритора — у повісті Миколи Гоголя «Вій». Автор доходить висновку, що розглядані імена бурсаків у творі виконують не лише характерологічну функцію, а й є важливим складником домінанти художнього тексту, що визначає характер і особливості побудови цілої повісті. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
Микола Гоголь |
uk |
dc.subject |
повість «Вій» |
uk |
dc.subject |
богослов Халява |
|
dc.subject |
філософ Хома Брут |
|
dc.subject |
ритор Тиберій Горобець |
|
dc.title |
Один «лексичний парадокс» повісті Миколи Гоголя «Вій» |
uk |
dc.type |
Article |
uk |