Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології

Abstract

Розглянуто особливості навчально-польової практики як важливого етапу формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особлива увага приділяється навчально-польовій практиці як формі залучення студентів до вмотивованої пізнавальної діяльності, самостійного наукового пошуку, опрацювання методик біологічних досліджень у природі. Конкретизовано відмінності у призначенні виробничої, навчальної, польової, навчально-польової практик. Практика виступає як певний вид діяльності студента, під час якого відбувається практичне застосування набутих під частеоретичної підготовки знань, умінь, навичок, а також перевірка їх ефективності. Навчально-польову практику можна розуміти як керовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, що спрямована на практичне застосування здобутих теоретичних знань в природних умовах, розвиток практичних умінь та навичок, засвоєння основ дослідницької роботи.Проведено аналіз змісту навчального плану та виявлення частки навчально-польових практик у підготовці майбутнього вчителя біології. Аналіз змісту та співвідношення практичної підготовки майбутнього вчителя біології виявив, що в її структурі на частку навчально-польових практик припадає 52,2% кількості годин. Польова практика є складовою частиною вивчення дисциплін природничого циклу нормативного блоку. Зазначені навчально-польові практики є логічним завершальним етапом вивчення відповідних навчальних дисциплін і призначені для закріплення набутих теоретичних знань, формування навичок ведення польових досліджень, опанування методики проведення екскурсій в природу та здійснення природоохоронної діяльності. Під час навчально-польової практики теоретичні знання використовуються в нових умовах, для вирішення конкретних завдань. З’ясовано, що польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому має важливе значення в професійній підготовці студентів. Вона спрямована на стимулювання професійного самовиховання майбутнього вчителя біології, розвиток ініціативи, формування особистісного стилю пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей особистості та рівня підготовки, що сприяє становленню професійної зрілості особистості студентів.