Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії.
Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
The article is devoted to the actual problem of informatization of the educational process and preparation of future teachers. The article deals with the concept of "virtual information and educational environment", analyzes different approaches to its understanding, which are presented in the summary table. On the basis of the analysis of scientific literature, the definition of the studied concept in terms of a systematic approach is given. The virtual information and educational environment is interpreted by the authors as a coherent organized system of various resources (information, didactic, technological) and forms of interaction of educational entities (synchronous, asynchronous; full-time, remote; computer, telecommunication) aimed at forming their individual education .
A virtual information and educational environment is created in the interaction of educational entities and does not exist outside of communication between them, and technical means or electronic manuals are only its elements. The authors highlight the benefits of using a virtual information and educational environment in the process of preparing future teachers, which include: improving the efficiency of the educational process; intensification of the process of cognition and interpersonal interactive communication; saving student time; individualization of the educational process; formation of information culture of the future teacher; productivity of mastering of educational material at the expense of access to simulators, sites. There are also obstacles to the introduction of a virtual information and educational environment in the educational process, such as: low levels of computerization of higher education institutions and the educational entities themselves; low quantity and quality of necessary software products; underestimation of the role of the virtual information and educational environment in the professional development of future teachers and the lack of economic incentives.
Description:
1. Архіпова О. Переваги і недоліки віртуального навчального середовища. URL: http://dspace.
udpu.edu.ua/jspui/bitstream/6789/3018/1/ Perevagi%20
i%20nedoliku%20virtualnogo%20navchalnogo%20
seredovysha_.pdf. 2. Белышева И. Разработка и внедрение информационно-обучающей среды для развития познавательной самостоятельности студентов при обучении
английскому языку. URL: http://skif.pereslavl.ru/psiinfo/psi/psi-publications/e-book-2004/e-book/2-6/14-
Belysheva-Razrabotka-p-299.pdf.
3. Бондаренко О. Використання Google Classroom під час вивчення Регіональної економічної
і соціальної географії світу. Упровадження ІКТ
в освітній процес навчальних закладів. 2016. С. 3-5.
4. Вайдорф-Сысоева М. Виртуальная образовательная среда как неотъемлемый компонент современной системы образования. Весник ЮУрГУ. Серия «Образование. Педагогические науки». 2012. № 14. С. 86-91.
5. Журавель Т., Хайдарі Н. Віртуальне освітнє
середовище як засіб формування кранознавчої та
лінгвокраїнознавчої компетенцій у студентів немовних спеціальностей. Збірник наукових праць. Серія
«Педагогічні науки». 2017. С. 208-212.
6. Иванова Е. Дидактический потенциал информационно-образовательной среды для организации
современного процесса обучения. Отечественная
и зарубежная педагогика. 2014. № 4 (19). С. 124-132.
7. Лещук С. Навчально-інформаційне середовище к засіб пізнавальної діяльності учнів старшої
школи у процесі навчання інформатики : дис. … канд.
пед. наук: 13.00.02. Київ, 2006. 225 с.
8. Литвинова С. Розвиток навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу як
наукова проблема. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету.
Серія «Педагогіка». 2014. № 1 (12). С. 39-47.
9. Мурашко М., Назарко С. Віртуалізація ринку
освітянських послуг. Актуальні проблеми економіки.
2015. № 4 (166). С. 289-293.
10. Обдалова О. Информационно-образовательная среда как средство и условие обучения иностранному языку в современных условиях. Язык
и культура. 2009. № 1 (5). С. 93-101.
11. Про Рекомендації парламентських слухань
на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору
України» : постанова Верховної Ради України від
31 березня 2016 р. № 1073-VIII. Відомості Верховної
Ради України. 2016. № 17. Ст. 191.
12. Скуратівська М., Попадюк С. Віртуальне
освітнє середовище як інноваційна складова навчального процесу у вищій школі. Збірник наукових праць.
Педагогічні науки. 2017. Вип. LXXX. Т. 2. С. 251–255.
13. Смульсон М. Психологічна характеристика
віртуального освітнього простору. Наука і освіта.
2015. № 10. С. 10-15.
14. Тверезовська Н., Касаткін Д. Інформаційноосвітнє середовище навчання: історія виникнення,
класифікація та функції. Наукові записки. Серія
«Педагогіка». 2011. № 3. С. 190-196.
15. Телятник К., Сокол І. Створення віртуального
навчального середовища засобами сучасних інтернет-сервісів. Вісник Запорізького національного університету. 2015. № 1 (24). С. 183-190.
16. Терещук В. Віртуальне навчальне середовище: сутність та психолого-педагогічні умови його
створення. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2016.
№ 1 (38). С. 279-283. 17. Фальштинська Ю. Віртуальне навчальне
середовище – невіддільний складник дистанційного
навчання. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія «Педагогіка». 2016. № 1 (16). С. 89-93.
18. Bondarenko O., Mantulenko S., Pikilnyak А.
Google Classroom as a Tool of Support of
Blended Learning for Geography Students.
CEUR Workshop Proceedings. 2018. № 2257.
Р. 182-191.
19. E-learning for Geography’s Teaching and Learning Spaces / Kenneth Lynch et al. Journal of Geography
in Higher Education. 2008. № 32:1. Р. 135-149.
20. Feng Jiangfan. Virtual Reality: An Efficient
Way in GIS Classroom Teaching. IJCSI International
Journal of Computer Science. 2013. № 3. Р. 363-367.
21. Huang F., Lin H., Chen B. Development
of Virtual Geographic Environments and Geography Research. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-11743-5_1.