DSpace Home
→
Монографії
→
Природничий факультет
→
Кафедра біології та екології (монографії)
→
View Item

Сучасний стан антропогенної трансформації екосистем степового Придніпров’я

Савосько, Василь Миколайович

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3644
https://doi.org/10.31812/123456789/3644

Date: 2019

Abstract:

Розглянуто чинники та наслідки трансформації природних ландшафтів у межах степового Придніпров’я. Установлено закономірності процесів синантропізації та адвентизації рослинності у флорі Дніпропетровщини. Приділено увагу динаміці складу синантропної рослинності агроценозів області. Визначено інвазійні тенденції адвентивних деревних та чагарникових рослин. Висвітлено роль кліматичних змін у зростанні інвазійності деревних видів (на прикладі видів роду Ulmus L.) та з’ясовано тренд збільшення чисельності спонтанних угруповань цих рослин. Показано особливості техногенної трансформації рослинного покриву території Західного Донбасу та стану деревних фітоценозів Криворіжжя. Для спеціалістів у галузі екології, біології, студентів і аспірантів відповідних спеціальностей.

Description:

Алексеев, В. А. (1989). Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев. Лесоведение, 4, 51–57. Барановский, Б. А. (1998). Распространение аморфы кустарниковой в Днепровской пойме в условиях каскада. Вопросы степного лесоведения и рекультивации земель, 3, 147–151. Барановский, Б. А. (2000). Растительность руслового равнинного водохранилища. Изд-во ДНУ, Днепропетровск. Барановський, Б. О., Тарасов, В. В., Іванько, І. А., Кармизова, Л. О. (2012). Адвентивна флора м. Дніпропетровськ. В: Синантропізація рослинного покриву України. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, 27-28 вересня 2012, Київ, Переяслав-Хмельницький, 2012. Беднова, О. В. (2011). Использование функции желательности Харрингтона для оптимизации многокритериальной оценки состояния лесных экосистем в условиях урбанизированной территории. Лесной вестник, 7, 35–41. Безроднова, О. В. (1999). Пространственно-временная характеристика травяных биогеоценозов степного Приднепровья. Екологія та ноосферологія, 6(1–2), 123–127. Безроднова, О. В. (2000). Антропогенна трансформація трав’яної рослинності долини р. Самари в межах Західного Донбасу. Автореферат дисертації … канд. біол. наук. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ. Бекаревич, Н. Е., Левчишина, Н. И., Сонько, М. П. (1966). Почвы Днепропетровской области. В: Почвы Днепропетровской области и пути их рационального использования. Промінь, Днепропетровск. Бельгард, А. Л. (1950). Лесная растительность юго-востока Украины. Киевский государственный университет, Киев. Бельгард, А. Л. (1971). Степное лесоведение. Лесная промышленность, Москва. Борона, В. П., Задорожний, В. С. (2003). Гербологія: проблеми розвитку. Захист рослин, 11, 21–22. Бредіхіна, Ю. Л. (2008). Оцінка сучасного стану різноманітності дендрофлори м. Мелітополя. Екологія та ноосферологія, 19 (1–2), 170–172. Бредіхіна, Ю. Л. (2013). Еколого-біоморфологічна характеристика спонтанної флори Мелітопольського регіону. Науковий вісник НЛТУ України, 23(6), 256–260. Бузило, В. І., Павличенко, А. В. (2014). Екологічні та техногенні наслідки ліквідації вугільних шахт. Розробка родовищ: щорічний науково-технічний збірник. ТОВ ЛізуновПрес, Дніпропетровськ. Бурда, Р. И. (1991). Антропогенная трансформация флоры. Наукова думка, Киев. Бурда, Р. І. (1996). Адвентивні північноамериканські рослини на південному сході України. Екологія та ноосферологія, 2(3–4), 105–112. Бурда, Р. І., Власова Н. Л., Коломієць Г. В. (2004). Порівняльна оцінка різноманітності фітобіоти за гемеробією в агроландшафтах України. Український ботанічний журнал, 61(3), 37–46. Бурковський, О. П., Василюк, О. В., Єна, А. В., Куземко, А. А., Мовчан, Я. І., Мойсієнко, І. І., Сіренко, І. П. (2013). Останні степи України: бути чи не бути? Бурковський О. П. (ред.) ВЕЛ, НЕЦУ, ГК «Збережемо українські степи!», Київ. Василюк, О. В., Івко, С. О. (2010). Лісорозведення у степовій зоні України у контексті глобальних процесів збереження біологічного різноманіття. В: Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи. Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування УкрАДІЛГА, Харків, 2010. Ведмідь, М. М., Распопіна, С. П. (2010). Оцінка лісорослинного потенціалу земель: методичний посібник. ЕКО- інформ, Київ. Вернандер, Н. Б. (1986). Почвы степной зоны: Природа Украинской ССР. Почвы. Наукова думка, Киев. Гамор, Ф. Д. (1988). Динаміка сегетальної рослинності Українських Карпат. Український ботанічний журнал, 45(6), 32–35. Геник, Я. В. (2008). Порушені території Львівщини та шляхи їх фітомеліорації та рекультивації. Науковий вісник НЛТУ України, 18(10), 22–26. Гончар, Н. В. (2007). Фізичні властивості едафотопів техногенних ландшафтів Нікопольського марганцеворудного басейну. Ґрунтознавство, 8(3-4), 66–70. Горова, А. І., Павличенко, А. В., Кулина, С. Л. (2013). Екологічні проблеми розвитку вугледобувної галузі. В: Матеріали IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю, Вінниця, 2013. Грицан, Ю. І. (2000). Екологічні основи перетворюючого впливу лісової рослинності на степове середовище: Монографія. ДНУ, Дніпропетровськ. Добровольский, Г. В. (2008). Деградация почв – угроза глобального экологического кризиса. Век глобализации – исследования современных глобальных процессов, 2, 54–66. Добровольський, І. А. (1957). Зелені насадження Криворіжжя. Наукові записки Криворізького державного педагогічного інституту, 2, 117–130. Жигалова С. Л. (2016). Родини Ulmaceae Mirb. та Celtidaceae Endl. у флорі України. Інтродукція рослин, 4, 52–58. Загороднюк, І. В. (2004). Біологічний вид як ампліфікована сутність: ознаки буферизації та механізми її зрушення. Науковий вісник Ужгородського університету, Серія Біологія, 14, 5–15. Законодавство України. http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/235/97-D180D0BF Зверковський, В. М. (2010). Вплив меліорацій на ефективність освоєння порушених земель. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, 2, 20–25. Зверковський, В. М., Довгалюк, І. Г. (2012). Лісові екосистеми і методи їх відновлення в умовах техногенезу. Вісник Дніпропетровського державного аграрно- економічного університету, 1, 142–145. Кагало, О. О., Рихлінська, М. Б., Кащук, Л. З. (2005). Парадокси біорізноманітності, або Випадки зростання видового багатства флори в антропогенно трансформованому ландшафті та їх созологічне значення. В: Відновлення порушених екосистем. Матеріали II міжнар. наук. конф. ТОВ «Лебідь», Донецьк, 2005. Квітко, М. О., Савосько, В. М. (2018). Екологічні особливості відносного життєвого стану лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Питання біоіндикації та екології, 23(2), С. 34-57. doi:10.26661/2312-2056/2018- 23/2-03. Конвенция Организации Объединенных Наций по борьбе с опустыниванием в тех странах, которые испытывают серьезную засуху и/или опустынивание, особенно в Африке, 1994 г. http://legal.un.org/avl/pdf/ha/unccd/unccd_ph_r.pdf Красова, О. О., Коршиков, І. І. (2016). Домінанти угруповань та ценотаксономічне багатство рослинності схилів причорноморської частини басейну річки Інгулець. Український ботанічний журнал, 73(6), 557–567. Кроїк, Г. А., Колосок, Я. М. (2013). Оцінка класу небезпеки відвальних шахтних порід Західного Донбасу. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, 2, 37–39. Кучерявий, В. П., Геник, Я. В., Дида, А. П., Колодко, М. М. (2006). Рекультивація та фітомеліорація. ГАФСА, Львів. Лакида, П. І. (2002). Фітомаса лісів України. Збруч, Тернопіль. Лакида, П. І., Василишин, Р. Д., Лащенко, А. Г. (2011). Нормативи оцінки компонентів надземної фітомаси дерев головних лісотвірних порід України: довідник. Видавничий дім «ЕКО інформ», Київ. Ланько, А. И. (1968). Сурско-Днепровский эрозионный район: Физико- географическое районирование Украинской ССР. Изд-во Киевского ун-та, Киев. Лихолат, Ю. В. (1999). Еколого-фізіологічні особливості багаторічних дерноутворюючих злаків техногенних територій: Монографія. Вид-во ДДУ, Дніпропетровськ. Лихолат, Ю. В., Хромих, Н. О., Іванько, І. А., Матюха, В. Л., Кравець, С. С., Дідур, О. О., Алексєєва, А. А., Шупранова, Л. В. (2017). Оцінка і прогноз інвазійності деяких адвентивних рослин за впливу кліматичних змін у степовому Придніпров’ї. Biosystems Diversity, 25(1), 52–59. doi:10.15421/011708 Малахов, І. М. (2003). Техногенез у геологічному середовищі. Октант-Принт, Кривий Ріг. Матюха, Л. П., Матюха, В. Л., Рябоволенко, В. В. (2003). Бур яни-алергени. Захист рослин, 6, 14–17. Мицик, Л. П., Лихолат, Ю. В., Тарасов, В. В. (2000). Трав янисті адвентивні рослини техногенних територій степового Придніпров я. Український ботанічний журнал, 57(3), 289–293. Мыцик, Л., Барановский, Б. (2006). Находка Thladiantha dubia Bunge (Cucubritaceae) на Днепропетровщине. В: Проблеми лісової рекультивації порушених земель України. Матеріали IV Міжнародної конференції, Дніпропетровськ, 2006. Огінова, І. О. (2005). Можливі напрямки формування стійких до гербіцидів рас бур янів. Вісник Дніпропетровського університету. Серія Біологія. Екологія, 3(1), 203–207. Павличенко, А. В., Зворигін, К. О. (2013). Вплив об’єктів паливно- енергетичного комплексу на стан об’єктів довкілля та здоров’я населення. В: Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід. Матеріали III Міжнародної конференції. НГУ, Дніпропетровськ. Павличенко, А. В., Соренков, В. М., Недолужко, В. М., Бузило, В. І. (2014). Прогнозування змін стану навколишнього середовища та об’єктів інфраструктури при затопленні закритих вугільних шахт: Монографія. Літограф, Дніпропетровськ. Пащенко, В. М. (1985). Степная зона: Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. Наукова думка, Киев. Протопопова, В. В. (1965). Адвентивні рослини Лісостепу та Степу України. Український ботанічний журнал, ХХІІ(3), 38–43. Протопопова, В. В. (1986). Систематична структура та флорогенетичні зв’язки синантропної флори України. Український ботанічний журнал, 43(3), 40–45. Протопопова, В. В. (1987). Флористичні комплекси синантропної флори України. Український ботанічний журнал, 43(3), 36–41. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміни клімату (прийнята 09.05.1992 р., Нью-Йорк; ратифікована Законом України №435/96-ВР від 29.10.96). http: //zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_044 Розширений п’ятирічний звіт про опустелювання та деградацію земель. (2012). Міністерство екології та природних ресурсів України, Київ. www.menr.gov.ua/media/files/Zvit5rokOpus2013.doc Русев, И. Т. (2005). Влияние антропогенной трансформации степей Украины на природные очаги туляремии. В: Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, Дніпропетровськ, 2005. Савосько, В. М. (2014). Динаміка екоморфічного та біоморфічного спектрів дендрофлори колишнього ботанічного саду Криворізького державного педагогічного інституту. Екологія та ноосферологія, 25(1-2), 37–45. doi: 10.15421/031404 Савосько, В. М., Квітко, М. О. (2014). Сучасний стан основних насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг). Промислова ботаніка, 14, 106-114. Савосько, В. М., Квітко, М. О. (2016) Екологічна обумовленість сучасного стану лісових культур фітоценозів Криворіжжя. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель, 45, 22-28. Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В. (2016). Еколого-ботанічна обумовленість поширеності деревно–чагарникових видів у визначних парках та скверах історичного центру Криворіжжя. Інтродукція рослин, 3, 85-95. Савосько, В. М., Квітко, М. О. (2017). Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Вісник Львівського університету. Серія біологічна, 75, 75–82. Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В. (2018a). Розвиток і сучасний стан садів та парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель, 47, 54-63. Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В. (2018b). Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Інтродукція рослин, 2018, 1, 66-77. Савосько, В. М., Квітко, М. О., Григорюк, І. П., Серга, О. І., Лихолат, Ю. В., Андріцьо, М. О. (2018a). Гетерогенність біометричних показників лісових культурфітоценозів в екологічних умовах Криворіжжя. Біоресурси і природокористування, 10(1-2), 14-23. Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В., Домшина, К. М. (2018b). Сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного парку ім. Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг). Вісник Одеського національного університету, серія біологія, 23, 2(43), 23-37. doi: 10.18524/2077-1746.2018.2(43).146956 Савосько, В., Товстоляк, Н. (2019). Екологічні особливості сучасного стану деревно-чагарникових видів рослин у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Вісник Львівського університету. Серія біологічна, 80, 105–117. doi: 10.30970/vlubs.2019.80.12 Ситник, К. М., Ткаченко, В. С., Андрієнко, Т. Л. (2000). Ботаніка. Порядок денний на XXI століття. Геоботаніка. Український ботанічний журнал, 57(4), 353–367. Сметана, О. М., Перерва В. В. (2007). Біогеоценотичний покрив ландшафтно-техногенних систем Кривбасу. Видавничий дім, Кривий Ріг. Соломаха, В. А., Костильов, О. В., Шеляг-Сосонко, Ю. Р. (1992). Синантропна рослинність України. Наукова думка, Київ. Соціально-економічні показники Дніпропетровської області у 2017 році. http://www.dneprstat.gov.ua/infografika/infograf2017.pdf Тарасов, В. В. (1981). К вопросу о био-экологической паспортизации сорных растений лесных культур Днепропетровской области. Вопросы степного лесоведения и рекультивации земель, 6, 122–139. Тарасов, В. В. (1991). Дополнение к адвентивной флоре Днепропетровской области. В: Кадастровые исследования степных биогеоценозов Присамарья Днепровского, их антропогенная динамика и охрана. Изд-во ДГУ, Днепропетровск. Тарасов, В. В. (2005). Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів: Монографія. Вид-во ДНУ, Дніпропетровськ. Тарасов, В. В. (2012). Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Вид-во ДНУ та Ліра, Дніпропетровськ. Травлєєв, А. П., Звєрковський, В. М., Білова, Н. А., Котович, О. В., Вернигора, С. А. (2011). Новітні принципи відновлення порушених промисловістю екосистем у межах виконання кластерної інноваційної програми НАН України «Родючість ґрунтів». Екологія та ноосферологія, 22(3–4), 28–42. Узбек, И. Х., Шемавнев, В. И., Галаган, Т. И., Волох П. В. (2007). Техногенные ландшафты как объект исследования. Ґрунтознавство, 8(3–4), 41–46. Фурдичко, О. І., Гладун, Г. Б., Лавров, В. В. (2006). Ліс у степу: основи сталого розвитку: Монографія. Основа, Київ. Хромих, Н. О., Більчук, В. С., Россихіна-Галича, Г. С., Вінниченко, О. М. (2014). Сезонна динаміка антиоксидантних процесів у листках Acer negundo за дії полютантів. Вісник Дніпропетровського університету. Серія Біологія. Екологія, 22(1), 71–76. doi:10.15421/011410 Шварц, Е. А., Белоновская, Е. А., Второв, И. П., Морозова, О. В. (1993). Интродуцированные виды и концепция биоценотических кризисов. Успехи современной биологии, 113(4), 387–399. Щербань, М. И. (1984). Климатическое районирование. В: Природа Украинской ССР. Климат. Наукова думка, Киев, с. 187–202. Екологічний паспорт Дніпропетровської області (2017 р.). https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/EKOLOGIA/ekologichnij_pasport_2017_rik.pdf Яворський, О. Г., Веселовський, І. В., Фісюнов, О. В. (1979). Бур яни і заходи боротьби з ними. Урожай, Київ. Ярков, С., Паранько І. (2013). Антропогенні ландшафти – крок до переходу біосфери в ноосферу (на прикладі вивчення сучасних ландшафтів Криворіжжя). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Географія, 1(34), 36–42. Araujo, M. B., Alagador, D., Cabeza, M., Nogue.s-Bravo, D., & Thuiller, W. (2011). Climate change threatens European conservation areas. Ecology Letters, 14(5), 484– 492. doi:10.1111/j.1461-0248.2011.01610.x Arianoutsou, M., Delipetrou, P., Vilà, M., Dimitrakopoulos, P. G., Celesti-Grapow, L., Wardell-Johnson, G., Henderson, L., Fuentes, N., Ugarte-Mendes, E., Rundel, P. W. (2013). Comparative Patterns of Plant Invasions in the Mediterranean Biome. PLoS ONE, 8(11), e79174. doi:10.1371/journal.pone.0079174 Baranovski, B., Khromykh, N., Karmyzova, L., Ivanko, I., Lykholat, Y. (2016). Analysis of the alien flora of Dnipropetrovsk Province. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(3), 419–429. doi:http://dx.doi.org/10.15421/2016113 Berger, S., Söhlke, G., Walther, G.-R., Pott, R. (2007). Bioclimatic limits and range shifts of cold-hardy evergreen broad- leaved species at their northern distributional limit in Europe. Phytocoenologia, 37, 523–539. doi:10.1127/0340- 269X/2007/0037-0523 Bertolasi, B., Leonarduzzi, C., Piotti, A. (2015). A last stand in the Po valley: genetic structure and gene flow patterns in Ulmus minor and U. pumila. Annals of Botany, 115(4), 683–692. doi:10.1093/aob/mcu256 Blackburn, T. M., Pyśek, P., Bacher, S., Carlton, J. T., Duncan, R. P., Jarosik, V., Wilson, J. R. U., Richardson, D. M. (2011). A proposed unified framework for biological invasion. Trends in Ecology & Evolution, 26(7), 333–339. Blackburn, T. M., Essi, F., Evans, T., Hulme, P. I., Jeschke, J. M., Kühn, I., Kumschick, S., Marková, Z., Mrugała, A., Nentwig, W., Pergl, J., Pyšek, P., Rabitsch, W., Ricciardi, A., Richardson, D. M., Sendek, A., Vilà, M., Wilson, J. R. U., Winter, M., Genovesi, P., Bacher S. (2014). A unified classification of alien species based on the magnitude of their environmental impacts. PLoS Biology, 12(5), e1001850. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.1001850 Bradley, B. A., Blumenthal, D. M., Wilcove, D. S., Ziska, L. H. (2010). Predicting plant invasions in an era of global change. Trends Ecology and Evolution, 25, 310–318. Caudle, K. L., Johnson, L. C., Baer, S. G., Maricle, B. R. (2014). A comparison of seasonal foliar chlorophyll change among ecotypes and cultivars of Andropogon gerardii (Poaceae) by using nondestructive and destructive methods. Photosynthetica, 52(4), 511–518. Chibrik, T. S., Lukina, N. V., Filimonova, E. I., Glazyrina, M. A., Rakov, E. A., Maleva, M. G., Prasad, M. N. V. (2016). Biological recultivation of mine industry deserts: Facilitating the formation of phytocoenosis in the middle Ural region, Russia. In: Prasad, M. N. V. (ed) Bioremediation and Bioeconomy, 1st edn. Elsevier, 389–418. Genovesi, P., Scalera, R. (2007). Assessment of existing lists of invasive alien species for Europe, with particular focus on species entering Europe through trade, and proposed responses. Draft. In: Convention on the conservation of European wildlife and natural habitats. Strasbourg, 26–29 November 2007 Hirsch, H., Brunet, J., Zalapa J. E. (2017). Intra- and interspecific hybridization in invasive Siberian elm. Biological Invasions, 19(6), 1889–1904. doi:10.1007/s10530-017- 1404-6 Jochner, S. & Menzel, A. (2015). Does ﬂower phenology mirror the slowdown of global warming? Ecology and Evolution, 5(11), 2284–2295. doi:10.1002/ece3.1503 Khromykh, N. O., Lykholat, Y. V., Shupranova, L. V., Kabar, A. M., Didur, O. O., Kulbachko, U. L. (2018). Interspecific differences of antioxidant ability of introduced Chaenomeles species with respect to adaptation to the steppe zone conditions. Biosystems Diversity, 26(2), 132–138. doi:10.1542/011821 Knapp, S., Kuhn, I., Stolle, J., Klotz, S. (2009). Changes in the functional composition of a Central European urban flora over three centuries. Perspectives in Plant Ecology, Evolution and Systematics, 12(3), 235–244. doi:10.1016/j.ppees.2009.11.001 Luna, C. M., Pastori, G. M., Driscoll, S., Grotan, K., Bernard, S., Foyer, C. H. (2005). Drought controls on H2O2 accumulation, catalase (CAT) activity and CAT gene expression in wheat. Journal of Experimental Botany, 56(411), 417–423. Lykholat, T., Lykholat, O., Antonyuk, S. (2016a). Immunohistochemical and biochemical analysis of mammary gland tumours of different age patients. Cytology and Genetics, 50(1), 32–41. Lykholat, Y. V., Khromykh N., Ivanko I., Kovalenko, I., Shupranova, L., Kharytonov, M. (2016b). Metabolic responses of steppe fores rees to altitude-associated local environmental shanges. Agriculture & Forestry, 62(2), 163–171. doi:10.17707/AgricultForest.62.2.15 Lykholat, Y., Alekseeva, A., Khromykh N., Ivanko I., Kharytonov, M., Kovalenko, I. (2016c). Assessment and prediction of viability and metabolic activity of Tilia platyphyllos in arid steppe climate of Ukraine. Agriculture & Forestry, 62(3), 57–64. doi:10.17707/AgricultForest.62.3.05 Lykholat, Y. V., Khromykh, N. O., Didur, O. O., Alexeyeva, A. A., Lykholat, T. Y., Davydov, V. R. (2018). Modeling the invasiveness of Ulmus pumila in urban ecosystems in conditions of climate change. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 9(2), 161–166. https://doi.org/10.15421/021824 Khromykh, N., Lykholat, Y., Shupranova, L., Kabar, A., Didur, O., Lykholat, T., Kulbachko, Y. (2018). Interspecific differences of antioxidant ability of introduced Chaenomelesspecies with respect to adaptation to the steppe zone conditions. Biosystems Diversity, 26(2), 132–138.https://doi.org/10.15421/011821 Lykholat, Y. V., Khromykh, N. O., Lykholat, T. Y., Didur O. O., Lykholat, O. A., Legostaeva, T. V. , Kabar, A. M., Sklyar, T. V., Savosko, V. M. , Kovalenko, I. M., Davydov, V. R., Bielyk, Yu. V., Volyanik, K. O., Onopa, A. V., Dudkina, K. A., Grygoryuk, I. P. (2019). Industrial characteristics and consumer properties of Chaenomeles Lindl. hruits. Ukrainian Journal of Ecology, 9(3), 132-137. Mang, T., Essl, F., Moser, D., Dullinger, S. (2018). Climate warming drives invasion history of Ambrosia artemisiifolia in central Europe. Preslia, 90, 59–81. doi:10.23855/preslia.2018.059 Menzel, A., Sparks, T. H., Estrella, N., Koch, E., Aasa, A., Ahas, R., Alm-Kubler, K., Bissolli, P., Braslavska, O., Briede, A., Chmielewski, F. M., Crepinsek, Z., Curnel, Y., Dahl, A., Defila, C., Donnelly, A., Filella, Y., Jatcza, K., Mage, F., Mestre, A., Nordli, O., Penuelas, J., Pirinen, P., Remisova, V., Scheifinger, H., Striz, M., Susnik, A., Van Vliet, A. J .H., Wielgolaski, F. E., Zach, S., Zust, A. (2006). European phenological response to climate change matches the warming pattern. Global Change Biology, 12, 1969– 1976. doi:10.1111/j.1365-2486.2006.01193 Mhamdi, A., Queval, G., Chaouch, S., Vanderauwera, S., Van Breusegem, F., Noctor, G. (2010). Catalase function in plants: a focus on Arabidopsis mutants as stress- mimic model. Environmental and Experimental Botany, 61(15), 4197–4220. Niinemets, U., Penuelas, J. (2008). Gardening and urban landscaping: significant players in global change. Trends in Plant Science, 13(2), 60–65. doi:10.1016/j.tplants.2007.11.009 Perea, R., Venturas, M., Gil, L. (2013). Empty seeds are not always bad: simultaneous effect of seed emptiness and masting on animal seed predation. PLoS ONE, 8(6), e65573 Pompe, S., Hanspach, J., Badeck, F.-W., Klotz, S., Bruelheide, H., Kuhn, I. (2010). Investigating habitat-specific plant species pools under climate change. Basic and Applied Ecology, 11, 603–611. doi:10.1016/j.baae.2010.08.007 Prieto, P., Penuelas, J., Niinemets, U., Ogaya, R., Schmidt, I. K., Beier, C., Tietema, A., Sowerby, A., Emmett, B. A., Lang, E. K., Kroel-Dulay, G., Lhotsky, B., Cesaraccio, C., Pellizzaro, G., DeDato, G., Sirca, C., Estiarte, M. (2009). Changes in the onset of spring growth in shrubland species in response to experimental warming along a north-south gradient tin Europe. Global Ecology and Biogeography, 18, 473–484. doi:10.1111/j.1466- 8238.2009.00460.x Pyšek, P. (2003). How reliable are data on alien species in Flora Europea? Flora, 198, 499–507. Pyšek, P., Richardson, D. M. (2010). Invasive Species, Environmental Change and Management, and Health. Annual Review of Environment and Resources, 35, 25–55. Pyšek, P., Danihelka, J., Sádlo, J., Chrtek, J. Jr., Chytrý, M., Jarošík, V., Kaplan, Z., Krahulec, F., Moravcová, L., Pergl, J., Štajerová, K., Tichý, L. (2012). Catalogue of alien plants of the Czech Republic (2nd edition): checklist update, taxonomic diversity and invasion patterns. Preslia, 84, 155–255. Protopopova, V. (1999). Some aspects of the expansions invasive plants in Ukraine. In: Proceedings of XVI International Botanical Congress, July 1999. Queval, G., Issakidis-Bourguet, E., Hoeberichts, F. A., Vandorpe, M., Gakiere, B, Vanacker, H., Miginiac-Maslow, M., Van Breusegem, F., Noctor, G. (2007). Conditional oxidative stress response in the Arabidopsis photorespiratory mutant cat2 demonstrate that redox state is a key modulator of day length-dependent gene expression, and define photoperiod as a crucial factor in the regulation of H2O2-induced cell death. The Plant Journal, 52, 640–657. Radosevich, S. R. (1984). Weed Ecology: Implications for Vegetation Management. John Wiley & Sons, New York. Rajsnerova, P., Klem, K., Holub, P., Novotna, K., Vecerova, K., Kozachikova, M., Rivas-Ubach, A., Sardans, J., Marek, M. V., Penuelas, J., Urban, O. (2015). Morphological, biochemical and physiological traits of upper and lower canopy leaves European beech tends to converge with increasing altitude. Tree Physiology, 35(1), 47–60. Ramirez-Valiente, J. A., Koehler, K., Cavender-Bares, J. (2015). Climatic origins predict variations in photoprotective leaf pigments in response to drought and law temperature in live oaks (Quercus series virentes). Tree Physiology, 35(1), 521–534. doi:10.1093/treephys/tpv032 Richardson, D. M., Pyśek, P., Redjmanek, M., Barbour, N. G., Panetta, F. D., West, S. J. (2000). Naturalization and invasion of alien plants: concepts and definitions. Diversity & Distributions, 6, 93–107. Savosko, V. M., Tovstolyak, N. V. (2017). Ecological conditions of garden and park territories of former iron mines (Kryvyi Rih Basin, Ukraine) Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 12–17. Savosko, V., Lykholat, Yu., Domshyna, K., T. Lykholat, T. (2018). Ecological and geological determination of trees and shrubs’ dispersal on the devastated lands at Kryvorizhya. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27(1), 116- 130. doi: 10.15421/111837 Sainte-Marie, J. (2014). Contribution to the integration of biogeochemical cycles into dendrometric growth models. Revue Forestière Française, Hors série – 2014 – Regefor 2013 Workshops. doi:10.4267/2042/56282 Schindler, S., O’Neill, F. H., Biró, V., Damm, C., Gasso, V., Kanka, R., Sluis, T., Krug, A., Lauwaars, S. G., Sebesvari, Z., Pusch, M., Baranovski, B., Ehlert, T., Neukirchen, B., Martin, J.R., Euller, K., Mauerhofer, V., Wrbka, T. (2016). Multifunctional floodplain management and biodiversity effects: a knowledge synthesis for six European countries. Biodiversity and Conservation, 25, 1349–1382. Sperlich, D., Chang, C. T., Penuelas, J., Gracia, C., Sabate, S. (2015). Seasonal variability of foliar photosynthetic and morphological traits and drought impacts in a Mediterranean mixed forest. Tree Physiology, 35(5), 501–520. doi:10.1093/treephys/tpv017 Suarez, A. V., Tsutsui, N. D. (2008). The evolutionary consequences of biological invasions. Molecular Ecology, 17(1), 351–360. doi:10.1111/j.1365-294X.2007.03456.x The International Plant Names Index and World Checklist of Selected Plant Families. (2018). http://www.ipni.org and http://apps.kew.org/wcsp/ Thuiller, W., Richardson, D. M., Midgley, G. F. (2007). Will Climate Change Promote Alien Plant Invasions? In: Nentwig, W. (ed) Ecological Studies, Biological Invasions, 193. Springer-Verlag Berlin, Heidelberg, 197–211. Urban, M. C., Tewksbury, J. J, Sheldon, K. S. (2012). On a collision course: competition and dispersal differences create no-analogue communities and cause extinctions during climate change. In: Proceedings of the Royal Society B, 279(1735), 2072–2080. doi:10.1098/rspb.2011.2367 Van der Veken, S., Hermy, M., Vellend, M., Knapen, A., and Verheyen, K. (2008). Garden Plants Get a Head Start on Climate Change. Frontiers in Ecology and the Environment, 6(4), 212–216. Walther, G. R., Gritti, E. S., Berger, S., Hickler, T., Tang, Z., Sykes, M. T. (2007). Palms tracking climate change. Global Ecology and Biogeography, 16(6), 801–809. doi:10.1111/j.1466-8238.2007.00328.x Walther, G.-R., Roques, A., Hulme, Ph. E., Sykes, M. T., Pysek, P., Kuhn, I., Zobel, M. (2009). Alien species in a warmer world: risks and opportunities. Trends in Ecology & Evolution, 24(12), 686–693. West, P. W. (2009). Tree and Forest Measurement. Berlin Heidelberg, Springer-Verlag. Zalapa, J. E., Brunet, J., Guries, R.P. (2009). Patterns of hybridization and introgression between invasive Ulmus pumila (Ulmaceae) and native U. rubra. American Journal of Botany, 96(6), 1116–1128. doi:10.3732/ajb.0800334

Show full item record