dc.description |
Алексеева В. Эстетическое и художественное воспитание (к новым решениям). Новое педагогическое
мышление. Москва: Педагогика, 1989. 280 с.
Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. Новополоцк: ПГУ, 2011.
388 с.
Анімізм. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. Київ: Абрис,
2002. С. 97.
Губерський Л. В., Надольний І. Ф., Андрущенко В. П. Філософія: навчальний посібник. Київ: Вікар, 2006.
455 с.
Дарвин Ч. О выражении эмоций у человека и животных. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 384 с.
Карпов А. В. , Петровская А. С. Психология эмоционального интеллекта: теория, диагностика, практика:
монография. Ярославль: ЯрГу, 2008. 344 с.
Колесніков М. П., Колеснікова О. В., Лозовой В. О. Естетика: навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер,
2003. 208 с.
Коновальчук В. Онтологічний сенс кордоцентризму у філософії освіти. Людинознавчі студії. Серія:
Філософія. 2015. Вип. 32. С. 200–211.
Кремень В. Г., Ільїн В. В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. Київ: Книга, 2005. 528 с.
Лафренье П. Эмоциональное развитие детей и подростков. Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак, 2004.
256 с.
Левчук Л. Т., Кучерюк Д. Ю., Панченко В. І. Естетика. Київ: Вища школа, 1997. 399 с.
Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Наука, 1984. 444 с.
Маретт Р. Р. Формула табу-мана как минимум определения религии. Мистика. Религия. Наука. Классики
мирового религиоведения. Антология. Москва: Канон+, 1998. С. 99–108.
Новиков А. В. От позитивизма к интуитивизму. Критические очерки буржуазной эстетики. Москва:
Искусство, 1976. 256 с.
Овсянников М. Ф. Эстетика в прошлом, настоящем и будущем: Из истории эстетической мысли. Москва:
Просвещение, 1988. 191 с.
Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. Київ: Академія, 2005. 592 с.
Радугин А. А. Философия: курс лекций. Москва: Центр, 2000. 272 с.
Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. Загальна психологія. Київ: Каравела, 2011. 464 с.
Спиркин А. Г. Философия: Учебник . Москва: Гардарики, 2006. 736 с.
Тайлор Э. Б. Первобытная культура. Москва: Политиздат, 1989. 573 с.
Ушаков Д. В. Социальный интеллект как вид интеллекта. Социальный интеллект. Теория, измерение,
исследования. Москва: Институт психологии РАН, 2004. С. 11–28.
Фрагменты ранних греческих философов / Сост. А. В. Лебедев. Москва: Наука, 1989. Ч. 1. 576 с. |
|
dc.description.abstract |
У статті розглядається історико-філософський аспект становлення та розвитку поняття «емоційний
інтелект» за часів дохристиянської доби. Доведено, що витоки уявлень на проблему єдності емоційного
та раціонального як сутнісних властивостей людини сягають своїм корінням стародавнього світу, коли
зароджувалось первісне суспільство і коли міфологічне мислення первісної людини проявлялося в наочно-чуттєвих
формах як синкретичне. Зі зміною суспільних відносин міфічно-язичницькому світосприйманню первісних людей,
релігійним віруванням протиставлявся наївно-стихійний світогляд античних мислителів – представників
натурфілософії, які у своїх філософських пошуках тяжіли як до раціонального пояснення проблем осягнення
світу, так і до почуттєвого. Класичний період давньогрецької філософії поклав початок багатовікової західної традиції звеличування розуму над почуттями. |
uk_UA |