dc.description |
[1] Анкерсмит Ф.Р. Нарративная логика. Семантический анализ языка историков. — Москва : Идея-Пресс, 2003. [2] Аристотель. Большая этика // Аристотель. Сочинения: В 4-х т. — Москва : Мысль, 1983. — Т. 4. — C. 295-374. [3] Аристотель. О движении животных // ΣXOΛH. — 2016. — Vol. 10.2. — С. 733-753. [4] Арiстотель. Нiкомахова етика. — Київ : Аквiлон-Плюс, 2002. [5] Арон Р. Историческое объяснение // Философия и общество. — 2003. — № 4(33). — С. 156-192. [6] Вебер М. Основные социологические понятия // Вебер М. Избранные произведения. — Москва : Прогресс, 1990. — С. 602-643. [7] Вригт Г.Х. фон. Объяснение и понимание // Вригт Г.X. фон. Логико-философские исследования: Избр. труды. — Москва : Прогресс, 1986. — С. 35-241. [8] Гегель Г.В.Ф. Наука логики. В 3-х т. — Москва : Мысль, 1972. — Т. 3. [9] Гадамер Г.-Г. Iстина i метод. — Київ : Юнiверс, 2000. — Т. I: Герменевтика I: Основи фiлософської герменевтики. [10] Девятко И.Ф. Социологические теории деятельности и практической рациональности. — Москва : Аванти плюс, 2003. [11] Кант I. Критика чистого розуму. — Київ : Юнiверс, 2000. [12] Козаченко Н.П. Сокращение «Трилеммы Мюнхаузена»: проблема бесконечности и современные теории обоснования // Актуальнi проблеми духовностi: зб. наук. праць / Ред.: Я.В.Шрамко. — Кривий Рiг, 2012. — Вип. 13. — С. 213-231. [13] Козловський В. Кантова антропологiя: джерела, констеляцiї, моделi. — Київ : Вид. дiм «Києво-Могилянська академiя», 2014. [14] Лоренц К. Историческое знание и историческая действительность: в защиту «внутреннего реализма» // Личность. Культура. Общество. — Т. ХIV. — Вып. 1. — С. 70-81; Вып. 2. — С. 89-98; Вып. 3. — С. 71-89. [15] Мегилл А. Историческая эпистемология. — Москва : Канон+, 2009. [16] Мiшалова О. Герменевтична vs наративна фiлософiя iсторiї // Науковий вiсник Чернiвецького унiверситету: Зб. наук. праць. — Чернiвцi : Чернiвецький нац. ун-т, 2013. — Випуск 663-664. Фiлософiя. — С. 198-203. [17] Мiшалова О.В. Концепцiї iсторичного наративу в континентальнiй фiлософiї iсторiї // Актуальнi проблеми духовностi: зб. наук. праць / Ред.: Я.В.Шрамко. — Кривий Рiг, 2013. — Вип. 14. — С. 36- 45. [18] Панафидина О.П. Объективность исторического знания и критический рационализм (К вопросу о возможности истории в смысле науки) // Актуальнi проблеми духовностi: зб. наук. праць / Ред.: Я.В.Шрамко. — Кривий Рiг, 2015. — Вип. 16. — С. 194-205. [19] Панафiдiна О.П., Мiшалова О.В. Факти i цiнностi в iсторичному дослiдженнi: дихотомiя чи взаємозв’язок? // Актуальнi проблеми духовностi: зб. наук. праць / Ред.: Я.В.Шрамко. — Кривий Рiг, 2012. — Вип. 13. — С. 25-41. [20] Поппер К. Миф концептуального каркаса // Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы. — Москва : Прогресс, 1983. — С. 558-593. [21] Поппер К.Р. Объективное знание. Эволюционный подход. — Москва : Эдиториал УРСС, 2002. [22] Топольський Є. Як ми пишемо i розумiємо iсторiю. Таємницi iсторичної нарацiї. — Київ : К.I.С., 2012. [23] Философия и методология истории. Сборник статей. — Москва : Прогресс, 1977. [24] Bevir M. Narrative as a form of explanation // Disputatio. — 2000. — 9, November. — P. 10-18. [25] Carr D. Narrative explanation and its malcontents // History and Theory. — 2008. — № 47. — P. 19-30. [26] Curzer H.J. Aristotle’s practical syllogisms // The Philosophical Forum. — 2015. — № 46. — P. 129-153. [27] Macdonald G., Macdonald C. Explanation in Historiography // A companion to the philosophy of history and historiography / edited by Aviezer Tucker. — Oxford/Boston : Wiley-Blackwell, 2009. — P. 131-141. [28] Roth P.A. How Narratives Explain // Social research. — 1989. — Vol. 56, No. 2. — P. 449-478. [29] Stich St.P., Nichols Sh. Folk psychology // The Blackwell Guide to Philosophy of Mind / Edited by Stephen P. Stich and Ted A. Warfield. — Oxford : Basil Blackwell, 2003. — P. 235-255. |
|