Уявлення сучасної молоді про психологічне благополуччя

Казарова, Лідія Євгеніївна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11867

Date: 2025-06-05

Abstract:

У кваліфікаційній роботі досліджено уявлення сучасної молоді про психологічне благополуччя як важливий компонент особистісного розвитку. Проаналізовано чинники, що впливають на формування цього уявлення, а також визначено рівень його усвідомлення серед молоді. Результати можуть бути використані для розробки психопрофілактичних та освітніх програм, спрямованих на підтримку ментального здоров’я молодих людей.

Description:

1. Боковець О. І. Ресурси життєстійкості особистості в умовах війни. Науковий журнал Техне. 2024. № 1. С. 58-65. 2. Волков К. М. Емоційний профіль стресостійкості студентської молоді в умовах воєнного стану. Соціально-психологічні ресурси особистості в екстремальних умовах. 2024. С 49-53. 3. Гуляєва О. В. До проблеми структурного аналізу поняття «психологічного благополуччя». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. 2016. Вип. 59. С. 15-20. 4. Данильченко Т. В. Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя. Український психологічний журнал. 2017. № 2 (4). С. 7-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_3 (дата звернення: 12.05.2025). 5. Дідковська Л. І. Ставлення до хвороби та психологічне благополуччя осіб у ситуації хронічного соматичного захворювання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2020. № 1. С. 182-189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2020_1_27 (дата звернення: 12.05.2025). 6. Дрозд О. В., Молчан Т. О. Особливості психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності воєнного часу. Габітус. 2023. Вип. 56. С. 126-130. 7. Савіцина Є. В., Бабатіна С. І. Психологічне благополуччя особистості: опис функціональної моделі. Соціально-психологічні технології розвитку особистості : зб. наук. праць за матеріалами V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів (м. Херсон, 14 травня 2020 р.) С. 316-319. 8. Євтушенко І. В. Психологічне здоров'я: поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки. Серія : Управління та адміністрування. 2023. Вип. 25. С. 56-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vispdoso_2023_25_7 (дата звернення: 01.06.2025). 9. Засєкіна Л. В., Майструк В. М. Безумовне самоприйняття та психологічне благополуччя особистості. Наука і освіта. 2017. № 11. С. 187–192. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2017_11_27 (дата звернення: 17.05.2025). 10. Іваннікова Г. В. Психологічне благополуччя особистості як основа її духовного розвитку. Духовність у становленні та розвитку особистості : зб. наук. пр. за матеріалами Х Міжнар. наук.-практ. конф., м. Нова Каховка, 12–13 трав. 2016 р. Нова Каховка, 2016. С. 112–114. 11. Іванова Т. В. Biomedical and sociological approaches to mental health. National Technical University of Ukraine Journal. Political science. Sociology. Law. 2019. No. 1(41). P. 21–25. URL: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.1(41).194435 (дата звернення: 14.05.2025). 12. Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освіта. 2015. № 3. С. 48–55. 13. Кашлюк Ю. І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 34. С. 170–186. 14. Коробка І. М. Субʼєктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Scientific bulletin of kherson state university series psychological sciences. 2022. № 2. С. 85–93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2016_34_16 (дата звернення: 14.05.2025). 15. Коробка І. М. Толерантність до невизначеності як психологічний ресурс субʼєктивного благополуччя молоді : кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису : дис. ... д-ра філософії : 053 Психологія / Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2024. С. 150–165. 16. Лазоренко Б. П. Волонтерство як практика здорового способу життя українців в умовах протидії повномасштабній російській агресії: результати емпіричного дослідження. Психологічне здоровʼя особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 березня 2024 р. Київ : ЦП «КОМПРИНТ», 2024. С. 120–123. 17. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоровʼя. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2015. Вип. 128. С. 176–179. 18. Павленко Г. В. Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів. Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. 2019. Т. 7, вип. 47. С. 208–219. 19. Попова В. В. Досвід стосунків в батьківській сімʼї як предиктор психологічного благополуччя особистості : кваліфікац. робота на здобуття освіт. ступеня магістра : спец. 053 Психологія / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, каф. психології. Харків, 2022. 63 с. 20. Савелюк Н. Психологічне благополуччя студентської молоді: порівняльний аналіз у ковідному і воєнному контекстах. Психологічні перспективи. 2022. № 39. С. 322–340. 21. Титаренко Т. М. Психологічне здоровʼя особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 с. 22. Титаренко Т. М. Індикатори психологічного здоров’я особистості. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2016. № 9. С. 196–215. 23. Харитинський А. Теоретичне дослідження поняття благополуччя у іноземних та вітчизняних підходах. Вісник Національного університету оборони України. 2022. С. 136–143. 24. Юрчинська Г., Грузинова К. Особливості взаємозвʼязку базових переконань із психологічним благополуччям особистості в період карантинних обмежень. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2020. № 3(53), т. 2. С. 172–197. 25. Anglim J., Horwood S., Smillie L. D., Marrero R. J., Wood J. K. Predicting psychological and subjective well-being from personality: A meta-analysis. Psychological Bulletin. 2020. Vol. 146, no. 4. P. 279–323. 26. Arnett J. J. Emerging Adulthood: The Winding Road from the Late Teens Through the Twenties. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2014. 27. Bradburn N. M. The structure of psychological well-being. Oxford : Aldine, 1969. 28. Carver S. C., Scheier M. F., Segerstrom S. C. Optimism. Clinical Psychology Review. 2010. Vol. 30. P. 879–889. URL: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.01.006 (дата звернення: 19.05.2025). 29. Cohen S., Wills T. Stress, Social Support, and the Buffering Hypothesis. Psychological Bulletin. 1985. Vol. 98. P. 310–357. 30. Deci E. L., Ryan R. M. Hedonia, eudaimonia, and well-being: An introduction. Journal of Happiness Studies. 2008. Vol. 9, no. 1. P. 1–11. 31. Demir M., Özdemir M. Friendship, need satisfaction and happiness. Journal of Happiness Studies: An Interdisciplinary Forum on Subjective Well-Being. 2010. Vol. 11, no. 2. P. 243–259. URL: https://www.researchgate.net/publication/273924488_Friendship_and_Happiness_Among_Young_Adults (дата звернення: 14.05.2025). 32. Demir M., Orthel-Clark H., Özdemir M., Özdemir S. B. Friendship and happiness among young adults. Friendship and happiness: Across the life-span and cultures / M. Demir (Ed.). [Place of publication : Publisher], 2015. P. 117–135. 33. Diener E. Subjective well-being. Psychological Bulletin. 1984. Vol. 95, no. 3. P. 542–575. 34. Easterlin R. A. Does economic growth improve the human lot? Some empirical evidence. Nations and Households in Economic Growth: Essays in Honour of Moses Abramovitz / P. A. David & M. W. Reder (Eds.). New York : Academic Press, 1974. P. 89–125. 35. Huta V., Waterman A. S. Eudaimonia and its distinction from hedonia: Developing a classification and terminology for understanding conceptual and operational definitions. Journal of Happiness Studies: An Interdisciplinary Forum on Subjective Well-Being. 2014. Vol. 15, no. 6. P. 1425–1456. DOI: https://doi.org/10.1007/s10902-013-9485-0. 36. Lazarus R., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer, 1984. 37. Seligman M. PERMA and the building blocks of well-being. The Journal of Positive Psychology. 2018. Vol. 13, no. 4. P. 333–337. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760.2018.1437466. 38. Masten A. S. Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist. 2001. Vol. 56, no. 3. P. 227–238. 39. OECD. How's Life? 2020: Measuring Well-being. Paris : OECD Publishing, 2020. DOI: https://doi.org/10.1787/9870c393-en (дата звернення: 10.04.2025). 40. Orth U., Robins R. W. The development of self-esteem. Current Directions in Psychological Science. 2014. Vol. 23, no. 5. P. 381–387. 41. Pavlyk N. The structure and criteria of psychological health of personality. Psychology and Personality. 2022. No. 1. P. 34–59. 42. Penedo F. J., Dahn J. R. Exercise and well-being: A review of mental and physical health benefits associated with physical activity. Current Opinion in Psychiatry. 2005. Vol. 18, no. 2. P. 189–193. 43. Ryff C. D., Singer B. Psychological well-being: Meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and Psychosomatics. 1996. Vol. 65, no. 1. P. 14–23. 44. Sánchez-Álvarez N., Extremera N., Fernández-Berrocal P. The relation between emotional intelligence and subjective well-being: A meta-analytic investigation. The Journal of Positive Psychology. 2016. Vol. 11, no. 3. P. 276–285. 45. Segerstrom S. C., Miller G. E. Psychological Stress and the Human Immune System: A Meta-Analytic Study of 30 Years of Inquiry. Psychological Bulletin. 2004. Vol. 130, no. 4. P. 601–630. DOI: 10.1037/0033-2909.130.4.601 (дата звернення: 14.05.2025). 46. Stafford M., Kuh D. L., Gale C. R., Mishra G., Richards M. Parent-child relationships and offspringʼs positive mental wellbeing from adolescence to early older age. Journal of Positive Psychology. 2016. Vol. 11, no. 3. P. 326–337. 47. Steel P., Schmidt J., Shultz J. Refining the relationship between personality and subjective well-being. Psychological Bulletin. 2008. Vol. 134, no. 1. P. 138–161. 48. Sweet E., Nandi A., Adam E. K., McDade T. W. The high price of debt: Household financial debt and its impact on mental and physical health. Social Science & Medicine. 2013. Vol. 91. P. 94–100. 49. Twenge J. M., Campbell W. K. Media Use Is Linked to Lower Psychological Well-Being: Evidence from Three Datasets. Psychiatric Quarterly. 2019. Vol. 90, no. 2. P. 311–331. 50. Umberson D., Montez J. K. Social relationships and health: A flashpoint for health policy. Journal of Health and Social Behavior. 2010. Vol. 51, Suppl. P. S54–S66. 51. World Health Organization. Mental health: strengthening our response. 17.07.2022. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response (дата звернення: 25.04.2025).

Show full item record