Abstract:
У статті висвітлюється діяльність Менделя Хатаєвича на посаді партійного очільника
Дніпропетровщини під час Голодомору в Україні. Рішення про призначення М. Хатаєвича на
посаду першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило
24 січня 1933 р. Відрядження сталінського емісара до Дніпропетровської області свідчило про
недовіру Кремля до українського партійно-радянського керівництва, яке Йосиф Сталін вважав
винним у невиконанні хлібозаготівельного плану 1932/33 р. Призначення М. Хатаєвича
пояснюється і тим, що Дніпропетровська область була одним з основних виробників і
постачальників товарного хліба не тільки в Україні, а й у СРСР, а тому невиконання
хлібозаготівельного плану цим регіоном впливало на здатність більшовицького режиму
забезпечити експорт збіжжя для отримання валютних надходжень із-за кордону. Про особливий
статус М. Хатаєвича як кремлівського емісара в Україні свідчить його листування з Й. Сталіним,
яке розпочалося відразу після його призначення на посаду першого секретаря
Дніпропетровського обкому КП(б)У.
М. Хатаєвич, як очільник партійної організації Дніпропетровщини, був добре обізнаний про
масштаби голоду на території області, отримуючи інформацію від райкомів партії, райвиконкомів,
прокуратури, органів ДПУ. Масовість повідомлень про голод викликала явне роздратування
першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У. Такі повідомлення він цинічно називав
“пухлими” настроями, які “поширюються, як зараза”, і з якими потрібно “жорстоко боротися”.
М. Хатаєвич намагався перекласти відповідальність за голодування селян на місцеве керівництво:
адмінапарат колективних об’єднань, сільрад, МТС, яких звинувачували в безгосподарності та
шкідництві. Перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У був переконаний, що в області
достатньо хліба, який нібито був розкрадений селянами під час збирання врожаю та “переховувався
в ямах”. Тому в умовах масштабного голоду М. Хатаєвич продовжив експропріації зерна селян
у рамках кампанії з формування насіннєвих фондів. Це значно погіршило становище голодуючих.
Замість надання допомоги тим, хто страждав від голоду, перший секретар Дніпропетровського
обкому КП(б)У на початку квітня 1933 р. виступив з пропозицією упродовж квітня–червня
організувати переселення в область 16 245 селянських родин з інших регіонів країни. Всі ці
заходи, реалізовані М. Хатаєвичем упродовж 1933 р., дозволяють визнати його одним із
організаторів Голодомору.
Description:
Bojko, Anatolij, Mytsyk, Yurij, Taranets’, Serhij (Ed.). Ukrains’kyj holokost 1932–1933:
Svidchennia tykh, khto vyzhyv, t. 2. Kyiv: Vydavnychyj dim “Kyievo-Mohylians’ka
akademiia”, 2004. (in Ukrainian).
Borodin, Yevhen, Kasianov, Oleh, Kystruska, Nina (Ed.). Rozkurkulennia, kolektyvizatsiia,
Holodomor na Dnipropetrovshchyni (1929–1933 roky): Zb. dokumentiv. Dnipropetrovsk:
Gerda, 2008. (in Ukrainian).
Ivanenko, Valentyn. “M. M. Khataievych: dolia revoliutsionera-bil’shovyka”. Skarbnytsia
ridnokraiu: zbirnyk materialiv naukovo-praktychnoi konferentsii z muzejnoi spravy i
kraieznavstva. Dnipropetrovs’k: VPOP “Dnipro”, 1993. 83–87. (in Ukrainian).
Kavun, Maksym. “Kadry reshaiut vsio!”. Last accessed 29.11.2023, URL: https://
www.realnest.com.ua/information/newspaper/2006/05/468/ (in Russian).
Kondarashin, Viktor. (Сomps.). Golod v SSSR. 1929–1934: v 3 t., t. 2.: Iyul’ 1932 – iyul’ 1933.
Moskva: MDF, 2012. (in Russian).
Kul’chyts’kyj, Stanyslav. Holodomor 1932–1933 rr. iak henotsyd: trudnoschi
usvidomlennia. Kyiv: Nash chas, 2008. (in Ukrainian).
Kul’chyts’kyj, Stanyslav. “Prychyny holodu 1933 roku v Ukraini (po storinkakh odniiei
pidzabutoi knyhy)”. Dzerkalo tyzhnia, 2003, August 16. (in Ukrainian).
Marochko, Vasyl’, Telischak, Volodymyr. “Terytoriia Holodomoru”. Natsional’na knyha
pam’iati zhertv Holodomoru 1932–1933 rokiv v Ukraini. Kyiv: Vydavnytstvo imeni
Oleny Telihy, 2008. 197–209. (in Ukrainian).
Movchan, Ol’ha. “Khataievych M. M”. Entsyklopediia istorii Ukrainy, t. 10. Kyiv: Naukova
dumka, 2013. 363–364. (in Ukrainian).
Pyrig, Ruslan (Ed.). Holodomor 1932–1933 rokiv v Ukraini: Dokumenty i materialy. Kyiv:
Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska akademiia”, 2007. (in Ukrainian).
Pyrig, Ruslan (Ed.). Holod 1932–1933 rokiv na Ukraini: ochyma istorykiv, movoiu
dokumentiv. Kyiv: Politvydav Ukrainy, 1990. (in Ukrainian).
Vasyl’iev, Valerij. Politychne kerivnytstvo URSR i SRSR: dynamika vidnosyn tsentr – subtsentr
vlady (1917–1938). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2014. (in Ukrainian).