Методика формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи

Abstract

У дисертації представлено результати інноваційного наукового дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Здійснено розробку, обґрунтування й експериментальну перевірку авторської методики, спрямованої на практичне впровадження педагогічних умов і відповідних їм методів формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, відображено відомість про апробацію отриманих результатів дослідження, особистий унесок здобувача, публікації, структуру й обсяг роботи. У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» проаналізовано сучасний стан вивчення означеної проблеми в педагогічній теорії, обґрунтовано сутність поняття «готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» та визначено структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. На основі вивчення сучасного стану проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в педагогічній теорії з’ясовано, що зазначена проблема ще не була предметом цілісного наукового дослідження вчених. Обґрунтовано поняттєво-термінологічне поле дослідження, зокрема: «підготовка», «професійна підготовка майбутнього вчителя», «готовність вчителя», «інклюзивне навчання», «підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва», «учні основної школи». Надано потрактування поняттю «готовність майбутнього вчителя музичного мистецтв до інклюзивного навчання учнів основної школи», яке розглядаємо як професійно-особистісне утворення, результат підготовки в закладі вищої педагогічної освіти, що забезпечує набуття гуманістичного світогляду, професійно-педагогічної компетентності, ціннісного ставлення до музичної педагогіки, освітньої інклюзії для роботи з учнями основної школи, які мають особливі освітні потреби». Визначено структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, у складі наступних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивно-знаннєвого, психологокомунікативного, діяльнісно-творчого. У другому розділі «Методика формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» розкрито наукові підходи і принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; обґрунтовано педагогічні умови та методи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Обґрунтовано методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи на засадах наукових підходів, як: гуманістично-комунікативного культурологічного, особистісно-зорієнтованого творчо-технологічного компетентнісного підходів та відповідних їм педагогічних принципів. Спроєктовано модель методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи (яка містить чотири блоки: цільовий, теоретично-методологічний, процесуальний, критеріально-результативний), до складу якої входять педагогічні умови формування зазначеного явища (стимулювання мотиваційної установки і потреби майбутніх учителів музичного мистецтва в опануванні цінностями освітньої інклюзії; активізація пізнавального потенціалу студентів в опануванні теоретичних і методичних засад інклюзивного навчання учнів; накопичення здобувачами освіти практичного досвіду застосування методів формування емоційно-емпатійної сфери учнів з особливими освітніми потребами і методів розвиту Soft skills в процесі мистецької комунікації; забезпечення діяльніснотворчого зростання майбутніх учителів музичного мистецтва для здійснення інклюзивного навчання учнів основної школи з використанням інноваційних методик, технологій) та чотири комплекси методів, відповідні кожній умові. У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» здійснено діагностичне дослідження формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; впровадження методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в закладі вищої педагогічної освіти; аналіз та інтерпретація результатів експериментальної роботи Проведено педагогічний експеримент з метою виявлення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, впровадження зазначеної методики. Визначено методику діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Відповідно до окреслених структурних компонентів зазначеного явища обґрунтовано відповідні їм критерії, як: мотиваційнопотребовий, пізнавально-змістовний, емоційно-емпатійний, діяльніснокреативний. На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено чотири рівні сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва: початковий, репродуктивний, продуктивний, креативний. Методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи впроваджено на чотирьох етапах формувального дослідження: мотиваційно-стимулювальному, пізнавально-розвивальному, комунікативно-формувальному, креативнопедагогічному. За результатами педагогічної діагностики на результативному етапі експерименту виявлено, що у порівнянні з констатувальним етапом дослідження кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з початковим рівнем сформованості готовності до інклюзивного навчання учнів основної школи зменшився на 23,07%, а у КГ – зменшився на 3,34%; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з репродуктивним рівнем зменшився на 42,3%, а у КГ – збільшився на 3,33%; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з продуктивним рівнем збільшився на 42,31%, а у КГ – лишився без змін; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з креативним рівнем збільшився на 23,07%, а у КГ – на 1%. З’ясовано, що рівень сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи експериментальної групи наприкінці педагогічного експерименту став значно вищим, ніж у майбутніх учителів контрольної групи, з опертям на статистику зроблено висновок про ефективність методики формування досліджуваного явища. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: здійснено цілісне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; розкрито сутність поняття «готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи», що в дослідженні розглянуто як професійно-особистісне утворення, результат підготовки в закладі вищої педагогічної освіти, що забезпечує набуття гуманістичного світогляду, професійних компетентностей, ціннісного ставлення до музичної педагогіки, освітньої інклюзії для роботи з учнями основної школи, які мають особливі освітні потреби; обґрунтовано структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в єдності мотиваційно-ціннісного, когнітивно-знаннєвого, психолого-комунікативного, діяльнісно-творчого компонентів; розроблено й теоретично обґрунтовано методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, основу якої складають педагогічні умови: стимулювання мотиваційної установки і потреби майбутніх учителів музичного мистецтва в опануванні цінностями освітньої інклюзії; активізація пізнавального потенціалу студентів в опануванні теоретичних і методичних засад інклюзивного навчання учнів; накопичення здобувачами освіти практичного досвіду застосування методів формування емоційноемпатійної сфери учнів з особливими освітніми потребами і методів розвиту Soft skills у процесі мистецької комунікації; забезпечення діяльнісно-творчого зростання майбутніх учителів музичного мистецтва для здійснення інклюзивного навчання учнів основної школи з використанням інноваційних методик, технологій та комплекс відповідних до кожної умови методів; визначено критерії та показники оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи: мотиваційно-потребовий, пізнавально-змістовний, емоційноемпатійний, діяльнісно-креативний; методику діагностики сформованості зазначеного явища. Уточнено сутність понять «професійна підготовка майбутнього вчителя», «готовність майбутнього вчителя», педагогічні принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Подальшого розвитку набули основні стратегії роботи майбутніх учителів музичного мистецтва з учнями основної школи з особливими освітніми потребами, які мають фізичні, емоційні, когнітивні та мовні порушення. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці й апробації діагностичної та експериментальної методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, впровадженої в освітній процес під час викладання навчальних дисциплін «Хоровий клас», «Хорове диригування», «Вокальний клас», «Методика загальної музичної освіти та інтегрованого курсу «Мистецтво», елективного курсу «Сучасні технології інклюзивного музичного навчання» з використанням арт-терапевтичних (музикотерапевтичних) технологій, творчих проєктів, вебінарів, відеопрезентацій, самостійних аналітичних завдань, пошуково-евристичних завдань, диспутів, тренінгів, сугестивних і творчих методів, конкурсів планів-конспектів уроку, методів «ТРВЗ»-педагогіки», практичного показу. Результати дослідження можуть бути використані в розробленні освітньо-професійних програм, робочих програм навчальних дисциплін, навчально-методичного забезпечення, у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва, підвищенні кваліфікації учителів музичного мистецтва. The dissertation presents the results of an innovative scientific investigation on developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. It includes the formulation, justification and experimental proof of the author’s methodology aimed at practical implementation of pedagogical conditions and corresponding methods to prepare future music art teachers for inclusive education of middle school students. The introduction justifies the relevance of the dissertation topic, the aim, the objectives, the subject, the scope, the methods of research, the academic novelty, the practical importance of the results obtained, as well as provides details on the approbation of the results obtained, the candidate’s personal contribution, the publication, the structure and the scope of the work. The first chapter, “Theoretical Foundations of Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, analyses the current state of research on the issue in pedagogic theory. It provides rationale for the essence of the concept of “readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students” and outlines the structure of the readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students. The study of the current state of research on developing the readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students in pedagogic theory reveals that the issue has not yet been comprehensively addressed in scientific research. The conceptual and terminological framework of the research is established, including the terms: “preparation”, “professional preparation of future teachers”, “teacher readiness”, “inclusive education”, “preparation of future music art teachers” and “middle school students”. The concept of “readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students” is defined as a professional and personal development, the outcome of training in a higher pedagogical institution which ensures the acquisition of a humanistic worldview, professional and pedagogical competence, a value-based approach to music pedagogy, and educational inclusion for working with middle school students with special educational needs. The structure of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is outlined, comprising of motivation and value, cognitive and knowledge-based, psychological and communicative, as well as creative and activitybased components. The second chapter, “The Methodology for Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, explores the scientific approaches and principles for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. It also outlines the pedagogical conditions and methods for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. The methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is grounded in several scientific approaches, including humanistic and communicative, cultural, person-centred, creative and technological, competence-based approaches, along with their corresponding pedagogical principles. A model of the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is proposed (consisting of four blocks: target-setting, theoretical and methodological, procedural, and criteria-result blocks), which includes the pedagogical conditions for developing the readiness (stimulating the motivational attitude and the need for future music art teachers to embrace the values of inclusivity in education; activating students’ cognitive potential to understand the theoretical and methodological foundations of inclusive education; enabling the students to accumulate practical experience in using methods for developing emotional and empathetic spheres for students with special needs, as well as developing soft skills in artistic communication; and ensuring the activity-based and creative growth of future music art teachers to implement inclusive education for middle school students using innovative methods and technologies) and four sets of methods tailored to each of the conditions. The third chapter, “Experimental Proof of the Methodology for Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, examines the development of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students; the implementation of the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students in a higher pedagogical institution; the analysis and interpretation of experimental testing results. A pedagogical experiment was conducted to identify the levels of readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students, as well as the implementation of the outlined methodology. The study establishes a methodology for assessing the levels of readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students. According to the key structural components of the readiness, relevant criteria were established, including motivational and need-based, cognitive and content-based, emotional and empathetic, creative and activity-based components. During the fact-stating stage of the pedagogical experiment, four levels of readiness of future music art teachers were identified: initial, reproductive, productive, and creative. The methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students was implemented in four stages of the formative research: motivational and stimulative, cognitive and developmental, communicative and formative, as well as creative and pedagogical. At the resultative stage of the experiment, the outcomes of the pedagogical assessment showed that, compared to the fact-stating stage of the research, the number of future music art teachers in the experimental group (EG) with an initial level of readiness for inclusive education of middle school students decreased by 23.07%, while in the control group (CG), it only decreased by 3.34%. In the EG, number of future music art teachers with a reproductive level of readiness dropped by 42.3%, while in the CG, it increased by 3.33%. The number of future music art teachers in the EG with a productive level rose by 42.31%, while no change in the CG. The number future music art teachers in the EG with a creative level increased by 23.07%, while in the CG, it grew by just 1%. The findings indicate that by the end of the pedagogical experiment, the readiness level of future music art teachers for inclusive education of middle school students in the experimental group was significantly higher than that in the control group, which supports the conclusion that the methodology for developing readiness was effective. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time: a comprehensive study has been conducted on the development of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students; the essence of the concept of “future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students” was explored, defined in the study as a professional and personal formation and the result of training in a higher pedagogical institution, ensuring the acquisition of a humanistic worldview, professional competences, and a value-based attitude to music pedagogy and educational inclusivity for working with middle school students with special needs; the structure for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is outlined, integrating four key components, including motivation and value-based, cognitive and knowledge-based, psychological and communicative, as well as creative and activity-based components; the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is proposed and theoretically justified, with the methodology based on several pedagogical conditions, such as: stimulating the motivational attitude and the need for future music art teachers to embrace the values of inclusivity in education; activating students’ cognitive potential to understand the theoretical and methodological foundations of inclusive education; enabling the students to accumulate practical experience in using methods for developing emotional and empathetic spheres for students with special needs, as well as developing soft skills in artistic communication; and ensuring the activity-based and creative growth of future music art teachers to implement inclusive education for middle school students using innovative methods, technologies and the set methods tailored to each of the conditions; criteria and indicators for evaluating the levels of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students are identified as: motivational and need-based, cognitive and contentbased, emotional and empathetic, creative and activity-based ones; a methodology for assessing this readiness is also explored. The essence of the concepts of “professional training of future teachers” and “readiness of future teachers” has been ascertained, along with the pedagogical principles for developing the future art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. Additionally, the main strategies for future music art teachers working with middle school students who have special educational needs including those with physical, emotional, cognitive and language impairments have been further developed. The practical importance of the results obtained in the research lies in the development and approbation of an assessment and experimental methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students, integrated into the educational process during courses such as “Choral Class”, “Choral Conducting”, “Vocal Class”, “Methods of General Music Education and Integrated ‘Arts’ “Course”, and the elective course “Contemporary Technologies in Inclusive Music Education” using art therapy (music therapy) techniques, creative projects, webinars, video presentations, independent analytical tasks, heuristic search tasks, debates, workshops, suggestive and creative methods, lesson plan competitions, “Theory of Inventive Problem Solving” methods, and practical demonstrations. The results of the study can be applied in developing educational and professional programs, academic course working programs, teaching method materials, and in the professional training of future music art teachers, as well as in the ongoing professional development of music art teachers