Розкуркулені селянські родини: практики виживання

Романець, Наталя Радомирівна

URI: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11404
https://doi.org/10.31651/2413-8142-2024-32-Romanets

Date: 2024

Abstract:

Метою статті є дослідження основних практик виживання селянських родин, зарахованих до категорії куркулів, під час реалізації політики розкуркулення в УСРР упродовж 1930 – 1931 рр. Наукова новизна результатів дослідження полягає у висвітленні законних і нелегальних способів порятунку і виживання, які були змушені практикувати розкуркулені селянські родини під час реалізації більшовицьким режимом політики «ліквідації куркульства як класу» у 1930 – 1931 рр. Висновки. Під час розкуркулення 1930 – 1931 рр. селянські родини, зараховані до категорії куркулів, практикували законні та нелегальні способи порятунку та виживання. Легальні способи уникнути розкуркулення та депортації для селянських родин визначила постанова ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств в районах суцільної колективізації», яка заборонила розкуркулювати родини червоноармійців і керівного складу Червоної армії, а також дозволила членам сім’ї «куркуля» відмовитися від голови родини. Ще одним легальним способом порятунку стали скарги розкуркулених, проте здебільшого владні структури їх відхиляли, а тому селяни не могли розраховувати на відновлення своїх прав. Вижити у місцях депортації розкуркуленим допомагали грошові перекази та посилки, які вони отримували від рідних. Найпоширенішим нелегальним способом порятунку «куркулів» стали втечі. Частина селян почала виїжджати відразу після проголошення кампанії «ліквідації куркуля як класу», намагаючись уникнути розкуркулення та депортації. Інші почали тікати вже під час проведення депортації. Важкі умови існування спецпереселенців зумовили масові втечі розкуркулених із сім’ями з місць заслання. Втечі ускладнювало те, що більшість депортованих становили діти й літні люди. Частина втікачів осідала в містах, на новобудовах. Інші, із зазвичай фіктивними документами про соціальне становище, поверталися до рідних сіл, вимагаючи в місцевого керівництва повернення конфіскованого майна й земельних наділів. Решта втікачів без документів переходила на нелегальне становище, переховувалися в лісах або в найближчих родичів.

Description:

1. Adamovskyi, V. (2007). Deportatsii yak forma derzhavnoho teroru v Ukraini. [Deportations as a form of state terror in Ukraine]. Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty. [History of Ukraine. Little-known names, events, facts]. 34, 255–266. [in Ukrainian]. 2. Berelovich, A. & Danilov, V. (Ed.). (2003). Sovetskaya derevnya glazami VChK–OGPU–NKVD. 1918–1939. Dokumenty i materialy: v 4 t. [Soviet village through the eyes of the Cheka–OGPU– NKVD. 1918–1939. Documents and materials: in 4 volumes]. Moskva: Rossijskaya politicheskaya e’nciklopediya (ROSSPE’N), Vol. 3: 1930–1934; B. 1: 1930–1931. [in Russian]. 3. Danilov, V., Manning, R. & Violy, L. (Ed.). (2000). Tragediya sovetskoj derevni. Kollektivizaciya i raskulachivanie. 1927 – 1939: dokumenty i materialy: v 5 t. [The tragedy of the Soviet village. Collectivization and dekulakization. 1927 – 1939: documents and materials: in 5 volumes]. Moskva: Rossijskaya politicheskaya e’nciklopediya (ROSSPE’N), Vol. 2. [in Russian]. 4. Dniprenko, M. (2009). Kurkuli, svidchennia, rozdumy. [Kulaks, testimonies, reflections]. Dnipropetrovsk: Monolit. [in Ukrainian]. 5. Ivnickij, N. (2000). Vvedenie (Razvertyvanie sploshnoj kollektivizacii). [Introduction (Deployment of complete collectivization)]. In Danilov, V., Manning, R., Violy, L. (Ed.). Tragediya sovetskoj derevni. Kollektivizaciya i raskulachivanie. 1927 – 1939: dokumenty i materialy: v 5 t. [The tragedy of the Soviet village. Collectivization and dekulakization. 1927 – 1939: documents and materials: in 5 volumes]. Moskva: Rossijskaya politicheskaya e’nciklopediya (ROSSPE’N), Vol. 2, 7–29 [in Russian]. 6. Marochko, V. (2022). Ukrainski «kurkuli» – zhertvy bilshovytskoi polityky sotsial-shovinizmu. [Ukrainian «kulaks» are victims of the Bolshevik policy of social-chauvinism]. Ukrainskyi selianyn. [Ukrainian peasant], 27, 54–60. [in Ukrainian]. 7. Pokrovskij, N. (Ed.). (2005). Politbyuro i krest’yanstvo: vysylka, specposelenie. 1930–1940: v 2 kn. [Politburo and the peasantry: deportation, special settlement. 1930–1940: in 2 books]. Moskva: Rossijskaya politicheskaya e’nciklopediya (ROSSPE’N), Vol. 1. [in Russian]. 8. Shatalina, Ye. (1997). Selianski vyselky pid chas kolektyvizatsii v Ukraini (1928–1932 rr.). [Peasant settlements during collectivization in Ukraine (1928–1932)]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian]. 9. Shytiuk, M. (2001). Masovi represii na Pivdni URSR v 20-ti – na pochatku 50-kh rokiv. [Mass repressions in the South of the Ukrainian SSR in the 1920 – early 1950. Unpublished doctoral dissertation.]. Doctor’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian]. 10. Vasyl’iev, V. (1997). Persha khvylia sutsilnoi kolektyvizatsii i ukrainske selianstvo. [The first wave of complete collectivization and the Ukrainian peasantry]. In Vasyliev, V., Viola, L. (Сomps.). Kolektyvizatsiia i selianskyi opir na Ukraini (lystopad 1929 – berezen 1930 rr.) [Collectivization and peasant resistance in Ukraine (November 1929 – March 1930)]. Vinnytsia: LOHOS. [in Ukrainian]. 11. Vronska, T. (2009). Zaruchnyky totalitarnoho rezhymu: represii proty rodyn «vorohiv narodu» v Ukraini (1917–1953 rr.). [Hostages of the totalitarian regime: repression against the families of the “people’s enemies» in Ukraine (1917–1953)]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian]. 12. Vynnychenko, I. (1994). Ukraina 1920–1980-kh: deportatsii, zaslannia, vyslannia. [Ukraine in the 1920–1980: deportations, exiles, expulsions]. Kyiv: Rada [in Ukrainian].

Show full item record