Цифровізація соціальних відносин: теоретичне обгрунтування та емпірична верифікація

Abstract

Цифровізація є новим логічним етапом розвитку технологічної сфери людства. Будучи найважливішим чинником зростання економіки будь-якої країни і сучасним трендом розвитку, вона спричиняє трансформацію соціальних відносин на тлі впровадження інформаційно-комунікативних технологій та зміни форм повсякденності. Актуальність розвитку цифрової соціології визначається необхідністю теоретичного осмислення процесів цифровізації, датифікації, алгоритмізації й платформатизації, становлення цифрового права, з’ясування сутності цифрових трендів, нових можливостей та цифрових ризиків впровадження інформаційно-комунікативних технологій. Дана наукова праця має на меті окреслення зміни форм, характеру, інтенсивності соціальних взаємодій і зв’язків між людьми або їх групами, які встановлюються у процесі спільної діяльності й детерміновані глобальною цифровізацією на основі результатів міждисциплінарних досліджень, які стосуються як цифрової соціології, так і дотичних до неї психології, соціальної антропології, лінгвістики, програмування, ІТ-інженерії, математики та ін. Авторами визначено теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження процесів цифровізації в межах цифрової соціології. Також схарактеризовано наявні зрушення архітектоніки соціальних відносин у сфері цифрової економіки, політики та державного управління, окреслено особливості змін соціальних взаємовідносин і зв’язків в особистісному розвитку, визначено характерні риси, що притаманні людині у цифровому просторі.