Формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності

Abstract

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми й запропоновано новий варіант розв’язання наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності. Формування громадянської відповідальності учнівської молоді визначається сьогодні як одна з наскрізних змістовних ліній Нової української школи та відображає значущість проблеми для системи освіти в Україні. Розвиток профільної освіти надає можливість до розвитку громадянських компетентностей здобувачів освіти, сприяє їх професійному становленню. Фундаментальною підвалиною громадянської освіти є правопросвітницький компонент, що має забезпечити молодь необхідною базою знань для всебічного й повного розуміння нормативно-правової системи держави, усвідомлення важливості прав і свобод громадянина, шанобливе ставлення до органів державної влади, форм та шляхів захисту власних прав і свобод, потенційної реалізації професійних та творчих планів. Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців із питань формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності. Уточнено сутність та структуру поняття «громадянська відповідальність», що витлумачене як особистісне утворення, що відображає рівень сформованості: індивіда як соціальної істоти; громадянина, який усвідомлює свої дії та/або бездіяльність, готовий до виконання своїх громадянських обов’язків та реалізації громадянських прав; людини, що поділяє моральні, етнічні та культурні цінності власного народу, прагне самореалізації в рамках державної стратегії розвитку. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано модель формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності, яка включає ціль, завдання, етапи, зміст, педагогічні умови, прийоми, форми, методи, засоби, отриманий результат та способи його корекції, методи діагностики рівнів сформованості громадянської відповідальності учнівської молоді; визначено критерії та показники (мотиваційний, раціозорієнтований, ставленнєвий, поведінково-рефлексивний); розроблено та впроваджено в досвід роботи програму авторського факультативу «Громадянська відповідальність – мій особистий вибір»; уточнено сутність та структуру поняття «громадянська відповідальність»; подальшого розвитку набули загально-теоретичні уявлення про процес формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах профільного навчання. Розглядаючи проблему формування громадянської відповідальності, розуміючи важливість життєвої активності здобувачів освіти, було виділено наступні елементи: вмотивованість; знання та переконання (оволодіння базовою інформацією, можливість надання оцінки процесам);ставлення та толерантність; дії та вчинки; волевиявлення. Розроблено авторську методику діагностики формування громадянської відповідальності учнівської молоді. В її основу було покладено показники за чотирма критеріями: мотиваційним, раціозорієнтованим, ставленнєвим та поведінково-рефлексивним. На основі критеріїв охарактеризовано сформованість громадянської відповідальності за рівнями: високим, середнім та низьким. Для роботи над дослідженням було обрано теоретичні, емпіричні та статистичні методи діагностики стану сформованості громадянської відповідальності. Аналіз досліджень та результати експертного опитування дали можливість сформулювати такі педагогічні умови: 1) формування в учнівської молоді мотивів громадянської поведінки, засвоєння ними знань про демократичні цінності, громадянські права й обов’язки; 2) забезпечення інтеграції профільних предметів як підґрунтя готовності працівників освіти до формування громадянської відповідальності в учнівської молоді; 3) використання інноваційних технологій навчання як засобу формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності. Для створення педагогічної моделі враховувалися усі компоненти освітнього процесу: нормативно-цільовий (постановка конкретної мети та завдань); теоретико-змістовний (оптимальний підбір і конструювання навчального плану, змістовне його навантаження, підбір завдань, спрямованих на формування громадянської відповідальності в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності, цінності); організаційнодіяльнісний (визначення засобів, прийомів, форм і методів організації освітнього процесу, оптимальне поєднання групової та індивідуальної роботи, використання сучасних ІКТ); діагностично-результативний (виявлення рівня сформованості громадянської відповідальності в учнівської молоді, первинних професійних компетентностей, визначення причин неуспішності в кожному конкретному випадку і сплановано відповідно роботу щодо їх усунення). Визначено структурні елементи громадянської відповідальності: вмотивованість, знання та переконання, почуття та ставлення, дії та вчинки. Їх взаємозв’язок можливий за умови формування небайдужого ставлення до оточуючого світу у суб’єкта. Реалізація педагогічної моделі відбувається відповідно до чіткого алгоритму за компонентами: нормативно-цільовим, теоретико-змістовним, організаційно-діяльнісним, діагностичнорезультативним. Кожен компонент передбачає визначений інструментарій, який дозволяє досягти позитивного результату. Експериментальна апробація педагогічної моделі формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності здійснювалася поетапно: перший – констатувальний – надав можливість діагностувати стан сформованості громадянської відповідальності у здобувачів освіти; другий – формувальний – реалізація моделі формування громадянської відповідальності учнівської молоді в умовах профільного навчання за результатами якого передбачалося встановлення кореляції між впроваджуваною моделлю та її результатом. Констатовано позитивну динаміку сформованості громадянської відповідальності учнівської молоді за результатами формувального етапу експерименту. Кількість здобувачів освіти, які показали високий та середній рівень сформованості громадянської відповідальності у експериментальній групі становить 43 % . Враховуючи, що на констатувальному етапі експерименту він складав 22%, то об’єктивно можна стверджувати про результативність моделі. На результат вплинуло: використання можливостей профільного навчання для формування мотиваційної складової у здобувачів освіти та набуття молоддю глибинних знань з певних предметів; активізація процесів інтеграції освітніх предметів та максимальне застосування інтерактивних форм та методів навчання; робота щодо підвищення рівня вмотивованості працівників освіти до реалізації наскрізних змістовних ліній в освітній процес; максимальна залученість здобувачів освіти до активної соціальної діяльності, самоврядування, реалізації соціальних проектів; компетентнісний підхід; співпраця закладів освіти з організаціями та установами право просвітницького та профорієнтаційного напрямків діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні моделі формування громадянської відповідальності; визначенні педагогічних умов, що мають сприяти формуванню громадянської відповідальності в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності; розробці методики діагностики рівнів сформованості громадянської відповідальності; створенні авторської програми курсу за вибором «Громадянська відповідальність – мій особистий вибір» та методичних матеріалів до нього; заснуванню та розробці програми діяльності Центру інтелектуального та правового зростання «Перспектива». Перспективи подальшого наукового дослідження пов’язані з деталізацією та конкретизацією педагогічної моделі формування громадянської відповідальності учнівської молоді, а також, у пошуку нових форм і методів підвищення рівня громадянської відповідальності здобувачів освіти в умовах підготовки до майбутньої професійної діяльності та реалізації власних соціальних ролей.