Досліджено закономірності формування, виявлення семантики та причини синонімії конструкцій з одним найбільш продуктивним прийменником сучасної української мови - прийменником ПО.

Досліджено диференційні ознаки простого речення та відповідних усталених конструкцій, що простежуються на семантико-граматичному та комунікативному рівнях й мають бути об'єктом вивчення фразеології. Проаналізовано ...

Досліджено конфіксальні структури з пол-(полу-)...-ок в українській мові. Доведено, що шляхом конфіксації за допомогою форманта пол-(полу-)...-ок утворилася велика кількість похідних, які складають окремі лексико-словотвірні ...

Проаналізовано історію похідних з кофіксом за-...-ник у двох окремих обстежених текстах староукраїнської мови. Наголошено, що, увійшовши до складу інвентаря дериваційних засобів української мови в XI - ХІІІ ст., конфікс ...

Досліджено одну із специфічних односкладних структур в українській мові – конструкцію партиципного класу. Зроблено порівняльний аналіз односкладних речень на -но, -то українського й російського синтаксису. У результаті ...

Проаналізовано загальнокомпозиційні та синтаксичні особливості тексту казки в їх проекції на структуру розповідного стилю. Розкрито характерні композиційні особливості казкової розповіді, що зумовлюють специфіку її мовної ...

Проаналізовано формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. З’ясовано, чому етикетні формули мають контекстно автономний зміст і форму: їх ...

Розкрито комунікативні функції діалогічного мовлення. Визначено характерні особливості діалогічного мовлення. Проаналізовано умови формування в учнів 6-8 класів навичок діалогічного мовлення у процесі вивчення морфології.

Розкрито поняття термінів "фразеологізоване речення" та "речення фразеологізованої структури". Досліджено синтаксичні конструкції, що визнано особливим типом складносурядних речень фразеологізованої структури. Хоча ...

Розглянуто характер лексичної семантики дієслова мати та повнозначного інфінітива, що детермінує межі можливого їх поєднання з метою відбиття мовними засобами факту події, дії, ситуації чи стану як позамовних реалій ...